Верховний суд – останні статті та новини

Роботодавець не зобов'язаний переводити працівника з інвалідністю на дистанційну роботу лише на його вимогу. Така позиція ґрунтується на постанові Верховного Суду від 8 липня 2026 року у справі №753/9267/25: потребу в дистанційці працівник має підтвердити документально. Про це нагадали в Південно-Східному міжрегіональному управлінні Держпраці 13 жовтня. Головне Дистанційна робота не є безумовним правом працівника, яке надають на першу вимогу. Сам факт інвалідності не доводить, що відмова в дистанційці є дискримінацією. Потребу у віддаленій роботі має підтверджувати медичний висновок, рекомендації ЕКОПФО (МСЕК) або індивідуальна програма реабілітації. Водночас роботодавець зобов'язаний вживати заходів «розумного пристосування» до потреб працівника. Що вирішив Верховний Суд Справа стосувалася працівниці з інвалідністю III групи, яка обіймала посаду начальниці відділу в комунальному підприємстві. Вона попросила перевести її на дистанційну роботу, а після відмови не вийшла на роботу й повторила вимогу. Згодом працівниця звернулася до суду і вимагала від роботодавця понад 1,5 млн грн. Верховний Суд дискримінації не знайшов. Суд пояснив: самого статусу особи з інвалідністю недостатньо, щоб у роботодавця автоматично виник обов'язок запровадити дистанційну роботу. Читайте також: Роботодавець порушує ваші права? 10 ознак, які варто перевірити у 2026 році Коли роботодавець має погодитися Щоб вимога про дистанційку мала вагу, у документах має бути прямо зазначено, що людині потрібен саме такий режим роботи. Підійдуть медичний висновок, рекомендації ЕКОПФО (колишня МСЕК) або індивідуальна програма реабілітації. Крім того, враховують, чи має роботодавець технічну та організаційну можливість перевести людину на віддалений формат. Важить і специфіка посади: якщо робота вимагає постійної присутності на місці, дистанційка може бути неможливою. Читайте також: Дистанційна робота, правила звільнення та інше: що зміниться в новому Трудовому кодексі – Мінекономіки Відмовити просто так теж не можна Рішення суду не означає, що роботодавець може без пояснень відмовляти працівникам з інвалідністю. За законодавством про права осіб з інвалідністю, він зобов'язаний вживати заходів «розумного пристосування». Тобто змінювати умови праці з урахуванням потреб працівника та реальних можливостей підприємства. Читайте також: Розрив в оплаті 18,6% і «материнський штраф»: п'ять форм дискримінації жінок на роботі та куди скаржитися