Юрий Бардаш – останні статті та новини

Дану Себесевич і Дзена Євстигнєйкіна 15 років тому об'єднав Київ. Дзен приїхав сюди вчитися на каскадера. А Дана осіла в рідному місті після багаторічних поїздок за кордон з батьками – артистами цирку. Зараз Дана і Дзен – сім'я. Вони керують компанією, яка знімає рекламу, кліпи та короткометражні фільми. У партнерському матеріалі з KAN Development Дана і Дзен розповіли, як переїхали у столицю, за що люблять місто і чому вважають Київ найкращим місцем, щоб будувати сімейний бізнес. Замість маленького міста й життя в Європі вибрали Київ Дзен: Я приїхав у Київ 2004 року вчитися, мені було 16 років. Я танцював брейк-данс і мріяв стати каскадером. Але того року каскадерські курс в Академії мистецтв не набрали. Який я тоді був ошелешений! Батьки вклали в мене стільки сил, часу, грошей. Я боявся, що нікуди не поступлю, повернуся додому і рік буду ніким. Але в академії запропонували спробувати вступити на режисуру, де вже вчилися мої друзі з рідного Ізмаїла. Грошей не було, тому п'ять днів «абітури» стали школою виживання. Пам'ятаю, як перед іспитами я ночував на лавці на Майдані, а вранці заспаний і сонний приходив в академію. Усі іспити я склав і вступив. Дана: Я киянка. Але мої батьки працювали артистами цирку і багато подорожували, тому більшу частину дитинства я провела за кордоном. Після школи збиралася виїхати вчитися в Париж і навіть вступила до одного з паризьких вишів на факультет дизайну. Ми із Дзеном тоді вже два роки зустрічалися, тому я стояла перед вибором: Париж чи відносини. Моя бабуся завжди говорила: «Ніколи не відпускай свою любов, на відстані будувати відносини неможливо». І я прислухалася: вибрала Дзена і вирішила, що освіту дизайнера отримаю в рідному Києві. Із Дзеном ми познайомилися 2006 року на сцені під час вистави, яка проходила в Палаці «Україна». Мені тоді щойно виповнилося 16 років. Це було напередодні новорічних свят, і ми кілька тижнів виступали на «президентських ялинках» для дітей. Я – як повітряна гімнастка в образі інопланетянки, Дзен – як танцюрист в образі пірата. Дзен: Я чудово пам'ятаю той день. Я за лаштунками чекав свій вихід, і ось перед моїми очима летить повітряна гімнастка у красивому костюмі, що обтягує. Спускається прямо переді мною, повертається, підморгує і тікає. А я стою приголомшений і думаю: «Вау!» Після фінального концерту артистам організували гала-вечерю – на ній ми вперше поцілувалися. Із цього поцілунку почалися наші відносини, а через шість років ми одружилися. Як ми звикали до столичного життя Дана: Я хоч і народилася в Києві, але освоїтися тут через постійні роз'їзди було складно. У той час місто дуже відрізнялося від Європи, до якої я звикла. Коли за кордоном вже були супермаркети з візками, вдома люди ще стояли в чергах у найближчому гастрономі. У Франції ти міг вийти за хлібом у піжамі і ніхто не звертав на це уваги, люди були дуже розслабленими. А в нас народ був затисненим. Як не дивно, але адаптуватися до Києва мені допоміг Дзен – саме він, людина з іншого міста, показав мені всю красу столиці. Ми гуляли парками, він показував мені види на місто, від яких захоплює дух. Із Дзеном столиця заграла для мене зовсім іншими барвами. Дзен: Я попервах дуже сумував за домівкою. Від Києва до мого рідного Ізмаїла 730 км, тому рідних я міг не бачити цілий рік. Але в Києві мені як молодому хлопцю, природно, подобалося: величезне місто, можливості, божевільний темп. Тут потрібні гроші, тому ми із друзями створили танцювальну команду: спочатку виступали на Хрещатику, пізніше – у якості балету на музичних шоу і з артистами. Я був на підтанцівках у Потапа, групи «Алібі», Бориса Апрєля та інших артистів. А з Дімою Монатіком, Юрою Бардашем і Quest Pistols ми танцювали в одному залі. Класний був час. За що любимо місто Дзен: Київ у порівнянні з 2000-ми роками змінився. Зараз це маленький Берлін, європейський Бангкок і неповторне місце – у міста є свій шарм. Після Революції тут з'явилося нове покоління сміливих людей, які формують нову культуру – починаючи від кави і закінчуючи архітектурою. Класно, що майже немає МАФів, а якщо і залишаються, їх максимально стилізують під місто. Дана: Так, Київ стає кращим з кожним днем. Тут класні студії краси, шоуруми, кав'ярні, ресторани на будь-який смак. Рівень і якість високі – підприємці намагаються здивувати. У Києві все реально. У людей горять очі, і легко знайти союзників, які разом з тобою боротимуться за ідею. В інших країнах люди ситі, вони живуть за графіком і дуже важкі на підйом. А ми голодні на ідеї, у нас усе тільки починається. Наше місце сили в Києві – ботанічний сад на Печерську й Іонінський монастир. Наш духовний батько з цього монастиря вінчав нас у маленькому храмі під Києвом, а чоловічий церковний хор співав на церемонії. Велика Житомирська – ще одне чарівне місце. Пам'ятаю, як ми відзначали одну з перших річниць наших відносин на оглядовому на Великій Житомирській. Зима люта – на вулиці –15. Дзен вирішив здивувати мене і запустити в небо китайський ліхтарик у вигляді величезного серця. Романтика! Але в такий мороз запальничка відмовлялася працювати – запустити ліхтарик не вийшло. У результаті ми спалили серце прямо на асфальті. Дзен обпік пальці, ми замерзли. Але посміялися над цією безглуздою ситуацією і побігли грітися і пити какао в найближчому кафе. Дзен: У Києві, звичайно, є свої недоліки. Мені не подобаються затори, загазованість, відсутність культури водіння. Є проблеми з паркувальними майданчиками, велодоріжками, хоча я впевнений, що вони тимчасові. Як ми відкрили спільну справу Дана: Після вишів ми із Дзеном почали працювати за фахом як фрилансери. Дзен був режисером і продюсером на фільмуваннях кліпів і реклами, а я – стилістом на фільмуваннях. Незабаром ми зрозуміли, що робити щось разом нам подобається більше, і 2014 року відкрили компанію зі створення відео Best Friends Film Production. Зараз ми знімаємо рекламу, музичні кліпи і короткометражки. Відповідаємо за процес повністю: починаючи з розробки ідеї або брифу, закінчуючи графікою і дизайном звуку. Робимо кліпи для талановитих українських виконавців, як, наприклад, Аліна Паш. ГПишаємося двома короткометражками – «Дякую» і «Смачного». Ми знімали їх разом з Міністерством інформаційної політики, щоб популяризувати Україну у світі. У «Cмачного» ми показали, як красиво виглядає Київ. Ті, хто дивився цю короткометражку, так і сказали: «О боже, це Київ!» Картини зібрали масу нагород, їх показали на фестивалях у Латвії, Франції та інших країнах. Крім спільної справи ми продовжуємо працювати окремо. Дзен займається продюсуванням і режисурою в інших проєктах, а я створюю столики для макіяжу і працюю стилістом. 2017 року ми з колегою робили костюми для виступу на фіналі Євробачення Apache Crew і балету Джамали. Але якими б не були успіхи в окремій роботі, разом творити краще. Так ми ефективніші та сильніші. Як ми вибрали квартиру мрії Дана: року я працювала стилістом на фільмуванні першої реклами «Файна Таун». Тоді комплекс починали будувати, і бриф цього красивого проєкту потрапив мені в руки. Реклама говорила про житло мрії, про його молодих, стильних і щасливих мешканців, про красиві будиночки, як у Скандинавії. Купити квартиру в житловому комплексі «Файна Таун» Дзен: Дана закохалася з першого погляду. Вона тоді приїхала з фільмувань і повторювала: «Там такое будет! Такое!» А потім і я побачив рекламу: стильні невисокі будиночки, як ми любимо, багато зелені, закрита територія – усе це дуже підкупляло. Дана: Того часу ми знімали квартиру і збирали на своє житло. А за кілька років стали шукати варіанти. За два роки вивчили безліч житлових комплексів – і дешевші, і дорожчі, і в центрі, і за містом. Ми навіть жартували, що можемо працювати рієлторами. Ми вивели кілька правил, як не купити квартиру, у якій потім не захочеться жити: Дивіться на інфраструктуру – чи є поблизу парки, сквери, школи, дитячі садки, спортзали, магазини. Якщо зручностей не буде, ви швидко розчаруєтеся у своєму виборі. Подивіться огляди на YouTube, почитайте блоги, поспілкуйтеся з мешканцями комплексу в соцмережах. Так ви зможете заздалегідь дізнатися, чи є в житловому комплексі якісь проблеми. Ознайомтеся із правилами комплексу: чи дозволять в майбутньому змінювати фасади та дизайн будинків. Це врятує вас від вивісок, реклами, блоків кондиціонерів і засклених балконів. Пам'ятайте, що дім не закінчується за дверима квартири. Дім – це і загальний двір, і сусіди, і вся територія житлового комплексу. Альтернативу «Файна Таун», що так полюбився нам колись, ми не знайшли, тому вирішили ще рік збирати гроші. 2019 року все ж купили двокімнатну квартиру. Зараз там йде ремонт, але вже за кілька місяців ми плануємо в неї переїхати. Идеальный жилой комплекс для жизни, на наш взгляд, должен быть такимІдеальний житловий комплекс для життя, на наш погляд, повинен бути таким: Безпечний. «Файна Таун» – це закрита територія, що охороняється. Із суворими правилами, яких мешканці повинні дотримуватися. У «Файна Таун» не можна міняти фасад, вішати кондиціонери як заманеться, склити балкони – це зберігає гарний вигляд і затишок комплексу. Малоповерховий. Ми дуже не любимо висотки і від початку шукали комплекс з невисокими будиночками. Середня поверховість у «Файна Таун» – дев'ять поверхів, є будинки ще нижчі – усього на п'ять поверхів. Екологічний. «Файна Таун» хоч і знаходиться у 15 хвилинах їзди від центру, усе одно розташований у стороні від великого шосе. Конденсат від кондиціонерів літньої пори використовують для поливу газонів у дворі. Чистий. У «Файна Таун» сортують сміття, а сміттєві баки заховані під землею. Це позбавляє від неприємного запаху. Скрізь є кошики для прибирання за собаками. На території комплексу не можна курити – для цього є окреме місце. Завдяки цьому і повітря, і територія залишаються чистими. Надійний. Ми знаємо багато історій, коли люди купували квартиру і чекали її століттями, деякі зовсім не дочекалися. А KAN як девелопер зарекомендував себе добре, тому викликав довіру. Чи вважаємо Київ своєю домівкою Дана: Ми закохані в Київ і виїжджати з нього не плануємо. Вирішили, що будемо багато подорожувати, але наша домівка – тут. Дзен: Чи вважаю я себе киянином? Звичайно. По-перше, я прожив тут 18 років. По-друге, увесь цей час я намагаюся показати Київ у найкращому світлі для іноземців, гостей столиці, і вони все частіше приїжджають до нас. Особливо їм подобається архітектура міста, коли поруч із будинком 1900-го року стоїть «стєкляшка». Такий невеликий архітектурний хаос, який підкорює. Тому якщо і їхати з Києва, то тільки на час, щоб пожити в іншому ритмі й іншому середовищі. Київ та Україна – це місце можливостей. Фотографка: Дар'я Циркова Ілюстраторка: Наталія Кобізська Купити квартиру в житловому комплексі «Файна Таун»