The Economist: «Якщо війна триватиме більше ніж кілька місяців, доведеться підвищити податки». Переклад інтерв’ю міністра фінансів України

The Econimist поспілкувався з міністром фінансів України та розібрався, як війна вплине на її економіку. Редакція MC.today публікує найголовніше.

Як повномасштабна війна вплинула на економіку

Сергій Марченко на диво оптимістичний як для людини, яка намагається керувати економікою країни під час війни. росіяни окупували або заблокували головні порти України та змусили закрити більшість її підприємств, але міністр фінансів України випромінює спокій. 

«Ситуація дуже складна, я не збираюся применшувати це, – каже він за лате у вишуканому кафе поблизу свого міністерства. – Але ми можемо із цим впоратися». Коли сирена перериває інтерв’ю, він просто ігнорує її.

Причин не панікувати досить багато. Україна увійшла у війну в хорошому стані:

• економіка зростала майже на 7% квартал за кварталом;
• населення не постраждало від COVID-19;
• були хороші міжнародні ціни на експорт зерна, заліза та сталі;
• добре контролювалася банківська галузь;
• державний дефіцит минулого року становив менше ніж 3% ВВП;
• перед війною зовнішній борг України був трохи меншим від 50% ВВП – більшість міністрів фінансів можуть тільки мріяти про такі цифри.

В Україні оцифрована система податків і пільг. Це означає: доходи все ще надходять з тих частин економіки, які наразі працюють, попри повномасштабне вторгнення росії. Пенсії та державні зарплати все ще виплачують, навіть у районах, які зараз знаходяться під російською окупацією. Це можливо завдяки тому, що український інтернет і мобільний зв’язок 3G майже ніде не постраждали від бойових дій.

Більшість компаній наразі платять своїм працівникам, навіть якщо вони не можуть працювати у звичайному режимі або, взагалі, зупинили свою роботу. Податки від зарплати, за словами міністра, знизилися лише на 1%.

Але не все так добре. Світовий банк прогнозує: ВВП України скоротиться приблизно на 45% у 2022 році. За оцінкою Сергія Марченка – на 44%. Обидві оцінки, звісно, ​​дуже невизначені. Митні надходження, що становлять значну частину податкових зборів уряду, впали приблизно до чверті свого довоєнного рівня. Це сталося тому, що зменшився імпорт і призупинилося розмитнення.

Багато грошей йде на зарплати військових, навіть якщо зброю та боєприпаси безкоштовно надають західні країни.

Зараз малий і середній бізнес сплачують податки на добровільних засадах. При цьому  Марченко вражений патріотичною реакцією. За його словами, держава отримує майже $5 млрд щомісяця. Це приблизно 5% ВВП України за кожен місяць війни.

Що може врятувати економіку

Як заповнити дефіцит? Частково тим, що Нацбанк може надрукувати більше грошей. Частково шляхом випуску військових облігацій. За ними уряд наразі сплачує приблизно 11%, що менше, ніж рівень інфляції. Але основне джерело має бути іноземним.

За словами міністра фінансів, більша частина його дня – це робота з іноземними урядами, аби ті допомогли Україні. Найбільше сподівань він покладає на Америку. 28 квітня президент Джо Байден заявив, що просить Конгрес виділити додаткові $33 млрд для України. Кошти, що Україна отримала раніше, уже майже вичерпані.

Проте $20 млрд підуть на постачання зброї. Лише приблизно $8,5 млрд призначено на економічну допомогу, а решта – на гуманітарну.

«Це хороша новина, – каже міністр. – Але як буде виглядати американський пакет і коли він надійде? Ми не знаємо».

Допоміг і Міжнародний валютний фонд. Він спонукав США та інші країни направити тверду валюту уряду в Києві. Але кінцевим результатом усіх цих звернень є те, що за другий квартал цього року Україна досі отримує гранти на загальну суму приблизно $4,5 млрд. При цьому дефіцит бюджету складає $15 млрд.

На думку Марченка, цього недостатньо. Якщо війна триватиме більше ніж декілька місяців, знадобляться болісні заходи. Наприклад, доведеться суттєво підвищити податки та різко скоротити видатки. Справжній страх полягає в тому, що економіка, яка останніми роками стала досить ринковою, вільною, може побачити хвилю націоналізації. Це знищить роки важкої боротьби.

А що з посівною?

По всій країні завершили посівний сезон цьогорічного врожаю пшениці, ячменю, соняшнику на олію та інших зернових та основних видів продукції. Приблизно 80% зерна пішли в землю. Його садили хоробрі фермери у бронежилетах. Але що робити далі?

Збір врожаю не повинен бути великою проблемою – лінії фронту відсунули. росія навряд чи зможе знову прорватися.

Присутність російського флоту в Чорному морі, а також оборонне розміщення мін Воєнно-морських сил України означає: Одеса, головний порт України, повністю закрита. Те саме стосується другого і третього портів, розташованих неподалік. Бердянськ і Маріуполь, четвертий і п’ятий, тепер під контролем росії.

Україна не може зберігати багато зерна. Зернові силоси країни переповнені нещодавно зібраним озимим урожаєм. У звичайних умовах його б відправили за кордон.

Мустафа Найєм, колишній журналіст і протестувальник, який став заступником міністра інфраструктури України, має завдання розв’язати проблему. Якщо зерно не може дістатися морем, йому доведеться їхати автомобільним і залізничним транспортом через Польщу, Румунію та Угорщину до безпечних портів на Чорному морі чи річці Дунай. Але проблем, за його словами, багато. Дороги не витримують такого інтенсивного руху, а альтернативні порти мають обмежену вільну потужність.

Найгірше те, що митні процедури на кордоні України з Євросоюзом відбуваються повільно. Митні та фітосанітарні перевірки вже спричиняють 10-кілометровий відрив. Згідно з європейськими правилами, оскільки Україна не є членом клубу, лише обмежена кількість українських вантажівок може в’їхати до ЄС.

Бюрократія сповільнює роботу. Якщо Євросоюз не змінить умови для України, Європа і світ стикнуться із серйозною нестачею продовольства після збору врожаю у вересні.

«Нам потрібно, щоб кожна країна Європи дозволила вільний доступ для наших вантажівок, – каже міністр. – Здається, вони не розуміють, скільки пшениці вони ось-ось втратять».