Тотальний контроль, автосписання коштів і не тільки – експерт спростував три міфи про відкритий банкінг

Українці активно обговорюють відкритий банкінг, зокрема, у мережі ширяться і міфи про нього. Найпоширеніші з них спростував фінансовий експерт та засновник YouTube-каналу Wallet Pro Ігор Дишель.

Фінансовий експерт Ігор Дишель спростував три поширені міфи про відкритий банкінг. Фото: Depositphotos

Відкритий банкінг починає діяти в Україні з 1 серпня. Це дозволить банкам надавати доступ до платіжної інформації третім сторонам (фінтех-компаніям, платіжним установам тощо) через API за згодою користувача – як це працюватиме, редакції MC: Money & Career розповіла заступниця голови правління «Глобус Банку» Анна Довгальська.

Ігор Дишель зазначив, що мережею шириться помилкова думка про те, що тепер податкова, соціальні служби, поліція та інші держоргани отримуватимуть дані про ваші рахунки. Він наголосив, що лише ви як клієнт зможете надати згоду або відмовити в передачі інформації.

«Умовно, фінансова компанія створює застосунок для аналізу ваших витрат та складання сімейного бюджету. Щоб автоматично порахувати, скільки й на що ви витрачаєте, такий застосунок просить вас надати доступ до ваших рахунків в monobank, ПУМБ чи будь-якому іншому банку. Якщо ви не погоджуєтесь, то таку інформацію застосунок не отримає. А якщо погоджуєтесь, то застосунок отримує дані про ваші рахунки в цьому банку, про історію ваших операцій, про залишки на ваших рахунках і так далі. Таким чином, застосунок автоматично розрахує, на які категорії витрат ви витрачаєте кошти», – пояснив експерт.

Також якщо спершу ви надасте дозвіл опрацьовувати ваші фінансові дані, а потім передумаєте, його завжди можна відкликати. І це, за словами експерта, спростовує другу помилкову тезу про те, що нібито з першого серпня в Україні починає діяти єдина банківська система й раптом під час розрахунку виявиться, що на обраній картці коштів немає, вони списуватимуться з інших карток (також кредитних, навіть якщо ви ніколи ними не користувалися).

«Ні, такого немає, та й навіть ще немає застосунків, які б дозволяли автоматично списувати кошти з іншої картки, якщо на основній немає достатньо коштів у момент здійснення покупки. Проте із запровадженням відкритого банкінгу такий застосунок насправді може з’явитись, адже якась компанія може розробити таку програму», – припустив експерт.

Але в такому випадку, на думку фінансиста, користувач зможе налаштовувати параметри доступу до своїх фінансових даних. Звісно, якщо дасть згоду на їхнє використання.

Читайте також: Не з картки на картку. Як допомагати родичам грошима і не потрапити під фінмоніторинг

Третя помилкова теза стосується скасування банківської таємниці. Є припущення, що банки оновлять свої договори на обслуговування та додадуть пункт про обов’язкову згоду клієнта на передачу його даних іншим фінансовим установам.

Дишель наголосив, що дозвіл на доступ до фінансових даних людина надаватиме не банку і не в його анкеті, а сторонньому сервісу, яким вона користується чи хоче користуватися.

«Наприклад, якщо ви користуєтесь сервісом таксі, він може попросити вас надати згоду на отримання даних по ваших банківських рахунках. Якщо ви погодитесь, то цей сервіс може вас інформувати, коли будуть знижки чи кешбеки на замовлення таксі по тих картках, доступ для даних яких ви погодилися надати», – пояснив Дишель.

У підсумку експерт наголосив, що запровадження відкритого банкінгу не означає встановлення тотального контролю за рахунками українців і не скасовує банківську таємницю.

«Якщо ви не користуєтесь сторонніми фінансовими застосунками чи сервісами, то, за великим рахунком, для вас взагалі нічого не змінюється. Та й на появу й реалізацію справді нових сервісів, які працюватимуть із відкритим банкінгом, підуть не те що місяці, а цілі роки», – вважає експерт.

Голова НБУ Андрій Пишний зазначив, що Open Banking – це безпечний, контрольований користувачем обмін даними між банками та фінустановами, що ведуть рахунки, та новими учасниками ринку, що здійснюватиметься тільки за згодою користувача. Він наголосив, що зміни впроваджуватимуться поступово.

«Це вочевидь не миттєвий процес. Здійснення перших операцій у відкритому банкінгу ми очікуємо через декілька місяців, що залежитиме від готовності учасників ринку. Але головне – старт дано, і ми рухаємося вперед. Відкритий банкінг = нові можливості, більша конкуренція, вища якість сервісів. Це ще один крок до цифрової інтеграції з ЄС та побудови сучасної фінансової екосистеми в Україні», – написав Пишний.

Нагадаємо, раніше Ігор Дишель розповів, що таке технічний овердрафт, чому він може виникнути на вашому рахунку (навіть коли йдеться про дебетові, а не кредитні картки), у яких випадках через нього доведеться сплатити ще більше коштів та що зробити, щоб такого не сталося