Цифровий долар замість банку. Чому українці обирають стейблкоїни і скільки там уже грошей

Авторка новин MC: Money & Career
Розкажіть про статтю:

Купити USDT за гривні, переказати родичам у Польщу чи отримати оплату від клієнта з Франції за кілька хвилин — для мільйонів українців це вже звична практика. Нові дані показують масштаб цього явища: за оцінкою МВФ, українці тримають у стейблкоїнах близько $8,6 млрд, або 4,1% ВВП, і за цим показником Україна поступається лише Венесуелі. А за останній рік на українські криптогаманці надійшло ще $12 млрд переказів у стейблкоїнах із-за кордону. Розповідаємо, чому українці переходять на цифрові долари і що це означає для фінансової системи, на основі даних МВФ і Chainal­y­sis.

[social_blue social=“telegram”]

Головне

  • За оцінкою МВФ, наприкінці 2025 року українці володіли стейблкоїнами на $8,6 млрд, або 4,1% ВВП, — друге місце після Венесуели.
  • З липня 2025 по червень 2026 року на українські гаманці надійшло $12 млрд транскордонних переказів у стейблкоїнах, з них $2,41 млрд — роздрібні перекази між людьми.
  • Для 16 із 21 дослідженої країни Україна стала головним напрямком роздрібних переказів у стейблкоїнах.
  • МВФ пояснює: валютні обмеження й кризи підштовхують людей до «цифрової доларизації», і після стабілізації вони не повертаються назад.

Скільки українці тримають у стейблкоїнах: оцінка МВФ

Стейблкоїни — це криптовалюти, вартість яких прив’язана до звичайних валют, найчастіше до долара. Найвідоміший приклад — USDT. Їх використовують як цифровий аналог долара: щоб зберегти заощадження чи швидко переказати гроші за кордон.

МВФ проаналізував понад 35 млрд транзакцій у блокчейні за 2018–2025 роки й оцінив, скільки стейблкоїнів тримають жителі різних країн відносно розміру економіки:

  • Венесуела — 5,6% ВВП;
  • Україна — 4,1% ВВП, або близько $8,6 млрд;
  • Нігерія — 1,4%;
  • Туреччина — 0,83%;
  • США — 0,04%.

Важливо: $8,6 млрд — це модельна оцінка МВФ на основі блокчейн-даних, а не офіційно задекларовані активи українців. Блокчейн не завжди дозволяє точно встановити, хто власник гаманця і в якій країні він живе. Детальніше про це дослідження ми писали в матеріалі «Більше лише у Венесуели».

$12 млрд переказів за рік: нові дані Chainalysis

Свіжий звіт аналітичної компанії Chainal­y­sis показує, що стейблкоїни для українців — не лише спосіб зберігати гроші, а й повноцінний інструмент переказів.

З липня 2025 по червень 2026 року:

  • на українські криптогаманці надійшло $12 млрд транскордонних переказів у стейблкоїнах;
  • з них $2,41 млрд — роздрібні перекази між людьми (P2P);
  • загальний обсяг криптоекономіки України зріс на 0,2%, до $128,3 млрд.

Україна залишається другим за величиною криптовалютним ринком Східної Європи, а у світовому рейтингу прийняття криптоактивів Chainal­y­sis за 2026 рік посіла сьоме місце.

Читайте також: $6,5 млрд під заморозку: суд в Абу-Дабі допоможе Binance повернути вкрадену криптовалюту

Звідки українцям надходять перекази у стейблкоїнах

Для 16 із 21 досліджених сусідніх ринків Україна стала головним напрямком роздрібних переказів у стейблкоїнах, а для 19 — увійшла до трійки найпопулярніших. Найбільші частки:

  • Молдова — 44,9% усіх вихідних роздрібних переказів у стейблкоїнах;
  • Румунія — 40,1%;
  • Польща — 38,3%;
  • Франція — 30,7%.

За цими цифрами — передусім українці, які працюють за кордоном і надсилають гроші родинам, а також фрилансери й підприємці, що отримують оплату від іноземних клієнтів.

Працює і зворотна схема: людина в Україні купує USDT за гривні, переказує на гаманець за кордоном, а отримувач обмінює його на місцеву валюту.

Чому українці переходять на цифрові долари: пояснення МВФ

МВФ виявив кілька чітких закономірностей:

  • валютні обмеження стимулюють стейблкоїни. Через пів року після посилення обмежень на виведення капіталу обсяг транскордонних операцій зі стейблкоїнами в середньому на 30% вищий, ніж був би без таких обмежень;
  • скасування обмежень не повертає людей до банків. Ті, хто вже звик до криптогаманців, продовжують ними користуватися;
  • валютні кризи прискорюють цифрову доларизацію. У перший рік після кризи накопичення в стейблкоїнах у середньому зростають на 75% і не повертаються до попереднього рівня навіть після стабілізації курсу.

В Україні все це накладається на війну: валютні обмеження НБУ, мільйони людей за кордоном і потребу швидко переказувати гроші між країнами.

Читайте також: Найгірший жовтень за 12 років: чому біткоїн провалив «Upto­ber»

Чи можуть банки повернути клієнтів

Частково відповіддю може стати приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Після нього перекази в євро між Україною та країнами ЄС мають стати швидшими й дешевшими. Рада вже підтримала відповідний законопроєкт у першому читанні, як ми писали в матеріалі «Перекази в євро без зайвих комісій». Але, судячи з висновків МВФ, людей, які вже звикли до стейблкоїнів, повернути в банківську систему буде непросто.

Водночас держава готується врегулювати крипторинок. Законопроєкт про віртуальні активи №10225‑д профільний комітет уже підтримав до другого читання, а нові правила можуть запрацювати з 1 липня 2027 року. МВФ, своєю чергою, наполягає, щоб регулювання відповідало стандартам ЄС і передбачало жорсткий фінмоніторинг.

Що варто знати тим, хто користується стейблкоїнами

  • Стейблкоїн — не депозит. Він не застрахований Фондом гарантування вкладів, а біржі й гаманці можуть зламати.
  • Зберігайте історію операцій. Вона знадобиться, щоб підтвердити походження коштів і для майбутнього оподаткування.
  • Будьте обережні з P2P-обміном через банківські картки. Регулярні перекази від незнайомих людей круглими сумами часто привертають увагу банківського фінмоніторингу. Хто найбільше ризикує блокуванням, ми розповідали в матеріалі «Хто ризикує блокуванням рахунку після 14 листопада».
  • Користуйтеся перевіреними платформами й не передавайте нікому доступ до гаманця.
Спецпроєкти
Всі статті

Схожі статті по темі