У Китаї «воскрешають» мертвих за допомогою ШІ, щоби рідні могли поговорити з ними

Зростання популярності генеративного штучного інтелекту призводить до створення доволі незвичайних технологій на його основі. В Китаї, наприклад, налагодили доволі прибутковий бізнес на цифровому клонуванні померлих людей. Нещодавно один із місцевих цвинтарів «воскресив» тисячі мертвих під час щорічного поминального фестивалю. Редакція MC.today переповідає деталі з посиланням на Business Insider.

Одним із прихильників такої технології виявився 29-річний програміст Юй Цзялінь. За допомогою штучного інтелекту він опрацював архівні фото свого дідуся, який помер 12 років тому, та фрагменти їхнього листування. Йому вдалося створити так званого грифбота свого родича. Спочатку він був не надто «кмітливим» та міг відповідати на просте повідомлення упродовж 10 хвилин. Проте згодом програміст розширив базу знань бота, завдяки чому він почав спілкуватися швидше та все більше нагадував покійного дідуся.

Місцевий блогер У Улю скористався ChatGPT та клонував свою бабусю. Він також зазначив, що бот працював доволі повільно, проте йому вдалося відтворити стиль спілкування покійної жінки.

Організатори щорічного поминального фестивалю на одному з китайських цвинтарів взагалі незадовго до події запустили платформу для створення цифрових аватарів померлих. Вони використали мовну модель GPT та штучний інтелект для клонування голосів. Попри те, що один бот коштував приблизно $7,3 тис., послугами платформи скористалися тисячі китайців.

Психологи вважають «технологічну трансформацію» того, як людина переживає горе, цілком природною. Якщо раніше, наприклад, багато хто робив нотатки про родичів або зберігав їхні листи, то сьогодні спогади живуть у фото та відео. Тому поява грифботів не надто дивує.

Втім, варто пам’ятати, що користування цифровими клонами може змінити спосіб, у який людина намагається впоратися з горем. Зрештою, вона сама вирішує, коли та як довго переглядати листи чи знімки. Спілкування з ботом відбувається в реальному часі та двосторонньому форматі. До того ж штучний інтелект досі може бовкнути щось не те та тільки погіршити емоційний стан користувача.

Досі постає багато питань щодо етичності таких розробок. Наприклад, у деяких культурах збереглася традиція фотографуватися поряд із тілом померлого родича. А ще років сто тому такі світлини могли з легкістю використовувати в інтер’єрах. Втім, інформація про померлу людину може потрапити до рук шахраїв, які нібито надають послуги медіумів абощо. До того ж цілком можливо, що за життя людина може бути проти використання її «особистості» для створення аватара.

• Також пропонуємо вам почитати, що людина відчуває, коли помирає, та чи готове людство до спілкування з мертвими.