Валютні пом’якшення НБУ у серпні: що зміниться для бізнесу та громадян

Серпень видався насиченим на регуляторні рішення Нацбанку: новий пакет валютних пом’якшень, підтримка аграріїв на тлі посилення обстрілів і черговий крок у наближенні банківських правил до європейських стандартів. Огляд ключових новацій підготував Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс».

Рішення цього серпня змінили правила гри для банків, аграріїв і мільйонів українців. Фото Deposit­pho­tos

Головне

• НБУ ухвалив черговий пакет валютних пом’якшень для бізнесу, банків, небанківських фінустанов і громадян.
• З 1 жовтня фінустанови й оператори пошти з валютною ліцензією почнуть подавати окремий щомісячний звіт про валютообмінні операції.
• Аграрному бізнесу продовжили пільгову реструктуризацію боргів і збільшили граничний строк розрахунків за експортом до 150 днів.
• Паралельно з лібералізацією регулятор продовжує наближати банківське законодавство до європейських норм і посилює нагляд за небанківським сектором.

Керівниця аналітичного департаменту «Фінансового пульсу» Діляра Мустафаєва звертає увагу: саме валютні рішення НБУ традиційно найбільше цікавлять ринок, адже напряму стосуються і бізнесу, і банків, і звичайних людей.

Головне рішення серпня — постанова №90 від 10 серпня, якою регулятор запровадив помітний пакет валютних послаблень одразу для кількох категорій: юридичних осіб, фізосіб і фінансового сектору загалом. До цього додалося рішення №239-рш: з 1 вересня банки отримали можливість поступово, за визначеним графіком, враховувати частину сформованих резервів під активні операції під час розрахунку своєї валютної позиції.

Читайте також: Чи пом’якшать валютні обмеження для бізнесів та ліміти на карткові перекази українців у 2026-му — Пишний

Не оминули змін і небанківські гравці: з 1 жовтня фінустанови та оператори поштового зв’язку, що мають валютну ліцензію, зобов’язані щомісяця звітувати про обсяги валютообмінних операцій. Окремо НБУ нагадав банкам про необхідність суворіше дотримуватися вимог фінмоніторингу під час готівкового обміну валют — після того, як у цьому сегменті виявили порушення, регулятор надіслав банкам відповідне роз’яснення.

За оцінкою Мустафаєвої, серпневі валютні рішення показують дві паралельні тенденції: НБУ й далі поступово знімає частину обмежень, але водночас підвищує вимоги до прозорості таких операцій і звітності. «Йдеться не про відмову від контролю, а радше про його переведення у гнучкішу модель», — пояснює вона.

Аграрії отримали додатковий запас часу

Окремий блок серпневих рішень стосувався підтримки стратегічних галузей — насамперед аграрного сектору. Постанова №89 продовжила можливість пільгової реструктуризації боргів для бізнесу та пом’якшила вимоги до оцінки застави в АПК — рішення ухвалили на тлі посилення російських атак. А постанова №97 тимчасово розширила граничний строк розрахунків за експортом аграрної продукції до 150 днів — за пропозицією уряду.

Логіка тут зрозуміла: під час війни регулятор змушений зважати не лише на фінансові показники підприємств, а й на реальні воєнні ризики. Для аграрного бізнесу, чий виробничий цикл, логістика й експорт напряму залежать від безпекової ситуації, додаткова гнучкість у розрахунках і реструктуризації боргів здатна суттєво зменшити фінансовий тиск.

Читайте також: Хто зможе вільніше переказувати валюту за кордон — Нацбанк змінив низку обмежень

Банківські правила підтягують до європейських стандартів

Значна частина серпневих рішень стосувалася подальшої адаптації українського банківського законодавства до вимог ЄС. Постанова №85 унормувала роботу трекінг-сервісу платіжних операцій у Системі електронних платежів нового покоління — на базі міжнародного стандарту ISO 20022. Постанова №88 удосконалила підхід до визначення кредитного ризику за активними банківськими операціями та управління проблемними активами, а постанова №94 продовжила впроваджувати європейські підходи до управління ризиками й оцінки достатності капіталу банків.

Змінився й порядок визначення необхідних рівнів капіталу: рішенням №244-рш банки, які проходять оцінку стійкості у два етапи, більше не отримуватимуть індивідуальний норматив достатності капіталу — для решти установ його визначатимуть за результатами стрес-тестування.

Читайте також: Ліміт на зняття готівки з 1 липня 2026: скільки можна зняти і чому реальна сума може бути меншою

Небанківський ринок під посиленим наглядом

Окремий блок рішень торкнувся небанківських фінансових установ. Постанова №95 змінила порядок інспекційних перевірок колекторських компаній та вимоги до ділової репутації їхніх власників і керівників. Постанова №96, своєю чергою, уточнила процедуру виїзних перевірок і застосування заходів впливу на платіжному ринку та ринку небанківських фінпослуг.

За словами Мустафаєвої, серпневі документи варто розглядати не окремо один від одного, а як частину одного процесу: НБУ одночасно намагається зберегти фінансову стабільність під час війни, поступово скасувати частину вимушених обмежень воєнного часу й перебудувати фінансовий ринок за європейськими правилами. За її прогнозом, саме цей напрям, найімовірніше, залишиться одним із ключових регуляторних трендів найближчих місяців.

Читайте також: Банківська таємниця по-новому: що НБУ пропонує змінити і як це торкнеться українців