«Винна війна», а не росія. Чи варто брати на роботу прихильників «руського міра» – обговорення у Facebook

Юлія Товстоліс

Головна редакторка MC.today

Підприємець, власник мережі «Медтехніка» Олексій Давиденко розповів, що залюбки з 2014 року брав на роботу переселенців з Донбасу. Днями він проводив співбесіду з дівчиною з Маріуполя. У неї було прекрасне резюме, 10 років на одному місці з підтвердженням фаху. Але потім сталося дещо неприємне. MC.today переповідає деталі.

Road sign of Ukrainian city Mariupol, Donetsk region, punched by bullets during Russia Ukrainian war in Donbass, Ukraine

Давиденко навів приблизний діалог, який стався між ним і кандидаткою. Вона розповіла, що приїхала до Києва два місяці тому, а перед тим була в росії. Вона повернулася лише тому, що її сина не взяли в школу в Ростові. А якби його взяли, то вони «звісно ж, лишилися б там жити».

«На цьому етапі співбесіду можна було б закінчити, але мені здавалося що я її неправильно зрозумів».

Підприємець спробував все ж ‘ясувати, що мала на увазі жінка. Він запитав, чи готова б вона була залишитися в росії після того, що вона зробила з Маріуполем і всією Україною.

«А яка вам різниця?! Якщо я вам підходжу за професійними навичками, яка різниця, кого я підтримую і де я готова жити?» – відповіла йому кандидатка.

Потім Давиденко спитав у неї, хто винен у тому, що в неї забрали дім. «Війна винна», – відказала вона.

«- Але у цій війні є агресор. Назвіть, будь ласка, країну яка винна в усьому що з вами сталося.

– Навіщо ви мене втягуєте у свою політику? Ви ж шукаєте співробітника, от і скажіть, чи підходжу я вам як працівник чи ні.

Чесно. На 10 місяці війни після всього того горя, яке росія вже принесла моїй країні чути такі слова в столиці України – це якийсь сюр».

Бізнесмен сказав, що кандидатка не підходить. Але вона обурилася.

«– Скажіть чому? Тільки тому, що я готова жити у росії?

– Ви, мабуть, прекрасний фахівець, але час коли були потрібні виключно професійні якості, на жаль, назавжди пішов».

Він зазначив, що якщо на 10-му місяці війни, після Бучі, Ірпеня, Маріуполя і Ізюма, після тисяч закатованих цивільних і десятків тисяч загиблих українських військових, доросла людина не розуміє, хто в цьому винен і готова жити в росії, то це світоглядні розбіжності.

«Ми не зможемо перебувати з вами в одному офісі й одній команді».

Також чоловік сказав, що висловив жінці свою позицію.

«Була б моя воля, ви б залишилися не тільки без роботи, а й без українського громадянства. Без чіткої, зрозумілої проукраїнської позиції вам тут не раді. Тут. Це не в нашій компанії й не в Києві. Тут – це в Україні».

Допис дуже жваво коментували. Лише за кілька годин під публікацією з’явилося близько семи сотень коментарів.

Колишня HRD «Нової пошти» Марія Панченко зауважила, що після почутих відповідей підприємцю варто було б дати фідбек кандидатці у більш формальному стилі. «Це на майбутнє порада, у правовому полі та з точки зору поваги до кандидата. Бо ще й позов до суду отримаєте».

Панченко підкреслила, що все ж варто оцінити те, що людина не збрехала і сказала дуже незручну правду: «Це означає, що і в роботі поведінка буде скоріш така. Якщо продовжите будувати довіру».

«Ви мали змогу повпливати на людину, “просочивши” її своєю культурою з часом. Але вирішили “закрити не таких як ми”, ніби “в іншій кімнаті”. Але ж вони продовжують жити в Україні з такою думкою… тож країні краще не стає. І де ви чи ваші діти/друзі/співробітники ще зустрінетесь з дівчиною, лише Богові відомо… а земля кругла».

Загалом, коментатори дійсно не були одностайними. Якщо бажаєте побачити більше коментарів і оригінальну розповідь Давиденка, читайте його допис нижче.