Вивчення фінансової грамотності в школах треба було ввести ще десятки років тому – думка експерта

Цьогоріч у навчальній програмі учнів восьмих класів з’явився новий предмет – фінансова грамотність. Як відзначив фінексперт та засновник проєкту Wal­let Pro Ігор Дишель, думки щодо цього розділились, адже одні вважають, що вчити дітей поводитися з фінансами варто вже з молодшої школи, другі – що підлітковий вік для цього ідеальний, а треті мають сумніви щодо того, що діти здобуватимуть якісні знання із цього предмету.

Експерт поділився власними міркуваннями з приводу вивчення фінграмотності в школі й пояснив її важливість реальними прикладами з досвіду роботи в банку.

«Фінансова грамотність як предмет мала стати обов’язковою в шкільній програмі вже давно, десятки років тому. Та і взагалі фінансова грамотність мала б бути завжди в шкільній програмі. Коли її краще почати викладати? Моя думка – що швидше, то краще. Чи треба її викладати молодшим класам? Треба. Чи є в цьому сенс? Тут у мене сумніви, бо я також не впевнений, що діти початкових класів готові до сприйняття такої інформації. Але це вже краще судити педагогам, коли і яку інформацію подавати», – поділився міркування Дишель у новому відео на каналі Wal­let Pro.

Щодо викладання цього предмету, фахівець вважає, що навіть якщо він новий також для педагога, то, готуючись до уроків за якісними матеріалами, вчитель отримуватиме хорошу базу з фінансової грамотності та здобуватиме навички поводження з грошима.

Читайте також: Кредитні канікули, реструктуризація та рефінансування – чи допоможе це платити менше? Пояснення експерта

«Коли я працював у банку, то часто зустрічав випадки фінансової неграмотності серед дорослих», – поділився засновник каналу.

• Один із клієнтів купував у виплату частинами побутову техніку, але після того, як термін розрахунку сплив, виявилося, що його позика не погашена. Чоловік звернувся до банку й надав виписки, що свідчили про те, що щомісяця, як і належало, він сплачував по 2 тис. грн. Однак крім виписок щодо погашення кредиту він надав також виписки про оплату комунальних послуг. Виявилося, що цей клієнт працював за кордоном, а гроші надсилав братові – той своєю чергою половину коштів справді сплачував за техніку, а іншу використовував для оплати власної комуналки. Ошуканий чоловік, переглядаючи квитанції, не збагнув, що частина грошей йшла за іншим призначенням.
• Іншим разом клієнтка звернулась до банку з наміром остаточно закрити борг за кредиткою, але коли вона вносила потрібну суму, заборгованість лишалась такою самою. Тобто жінка поповнювала картку готівкою в касі банку, менеджер бачив зарахування, а баланс так і залишався мінусовим. Виявилось, що клієнтка знімала гроші з тієї ж картки, борг за якою намагалася закрити.
• Третій випадок, яким поділився Дишель, стався із чоловіком, що продав старе авто, відсвяткував цю подію з другом, поклав гроші на депозит і забув про це. З питаннями щодо своїх грошей він прийшов у банк лиш за кілька тижнів – коли чистив повідомлення в телефоні й побачив серед них код підтвердження на відкриття депозитного рахунку.

«Ці історії дають нам підказку – вчитися фінансової грамотності ніколи не пізно. І що швидше ми почнемо вивчати такий предмет, то краще», – підсумував Дишель.

• Також пропонуємо вам почитати, що означає для українців запровадження трекінгу платіжних операцій через системи електронних платежів НБУ (СЕП) – про це раніше також розповів Ігор Дишель.