Як обрати компанію для побудови кар’єри – директорка «Google Україна» назвала 3 важливих критерії

Директорка «Google Україна» Тетяна Лукинюк розповіла про два шляхи побудови кар’єри, якими критеріями керується вона сама, а також відповіла на питання, яке цікавить багатьох: скільки потрібно працювати в одній компанії, щоб досягти бажаного рівня чи обійняти омріяну посаду.

Тетяна Лукинюк поділилась баченням кар’єрного зростання і відповіла на питання про те, скільки, на її думку, потрібно працювати в одній компанії. Фото: Facebook / Tetiana Lukyniuk

«Я не мислю такими категоріями, як-от скільки потрібно пропрацювати, і, на щастя, компанії також зрозуміли, що немає сенсу запитувати, людина пропрацювала 10 років чи півтора року. Важливо розуміти, що стоїть за мотивацією людини», – розповіла Лукинюк у розмові з Андрієм Павлушиним у межах проєкту «Кар’єрист».

Топменеджерка зазначила, що мала різний досвід – в одних компаніях вона працювала довго (до прикладу, в Red Bull), а є і така, у якій вона затрималась трішки більш як на місяць. «Я зрозуміла, що немає збігу, я не хочу тут працювати, це не моя компанія. Так сталося, так я помилилася», – пояснила Лукинюк і додала, що відтоді завжди звертає увагу на цінності компанії.

За її словами, є два шляхи побудови кар’єри. Перший – розвиватися в межах компанії, у якій людина працює в цей момент. З плюсів такого підходу – знання роботи й роботодавця, а також спільні цінності. З мінусів – що вище ви підіймаєтесь кар’єрними сходинками, то довше доводиться чекати на наступний щабель.

«Тому що там також є люди, і тобі потрібно сидіти, чекати, поки людину приберуть, для того, щоб спробувати зайняти її місце. Але з погляду зони комфорту це, звісно, безпечніший метод побудови кар’єри. Досить часто в міжнародних компаніях вимагається переїзд в іншу країну – потрібно розуміти, чи ви готові до такого кроку», – відзначила топменеджерка.

Лукинюк будувала власну кар’єру іншим шляхом – переходом з однієї компанії в іншу. Іноді поштовхом до зміни роботи, за її словами, було розуміння того, що навіть із переходом на інший ринок у межах тієї ж компанії чи індустрії можливості для навчання були б доволі обмеженими.

«Моїм завданням було зробити так, щоби я постійно навчалась, тому що допитливість – це одна з моїх ключових компетенцій. І насправді ця компетенція дуже сильно впливала і на зміну індустрії, не тільки на зміну компаній», – пояснила Лукинюк.

Визначальними для себе директорка «Google Україна» назвала три критерії:

• що вона дала компанії і чи може зробити більший внесок;
• чого можна навчитися всередині компанії;
• наскільки компанія готова чи не готова відповідати її очікуванням – і з погляду навчання, і з погляду позиції.

«В мене завжди є абсолютний комітмент, стовідсоткова відданість конкретній компанії, у якій я працюю. І я не йду на поступки, компроміси, як-от тут я буду лівою ногою працювати, а там десь буду дивитися і щось робити. Ні, так не буває. Там, де я працюю, у мене стовідсоткова відданість, але якщо компанія, наприклад, стагнує або змінює структуру, у цій структурі я не бачу себе, це не відповідає моїм очікуванням від рівня відповідальності, рівня впливу, розвитку, який я очікую, то, на жаль, наші шляхи розійдуться. При тому я буду завжди з повагою ставитись до своїх роботодавців», – розповіла топменеджерка.

Читайте також: Є стоп-запитання. Директорка «Google Україна» розповіла, на що звертає увагу на співбесідах

Під час розмови Лукинюк назвала п’ять факторів, які, на її думку, сприяють руху кар’єрною драбиною.

• Предмети, які вам подобались у школі. «У мене є теорія, що люди, які стають топами або суперуспішними бізнесменами, засновують свій бізнес, це люди, у яких гарно розвинені софт-скіли. Наприклад, вони любили літературу або мови. Але також важливе аналітичне мислення – як у тих, хто любив геометрію, алгебру, фізику, хімію. Якщо і там, і там був успіх у школі, це дуже сильний фактор, щоб стати успішним топменеджером», – поділилась Лукинюк.
• Здатність рефлексувати над своїми можливостями й обмеженнями, сильними і слабкими сторонами. А також розуміти своє місце в корпоративній ієрархії.
• Любов до людей не обов’язкова для того, щоб бути лідером. Важливіше – розуміти їх, довіряти їх, вміти почути й підтримати, коли вони цього потребують. «Ви можете бути успішною людиною, але скоріше спеціалістом, суперекспертом, але не лідером, не менеджером, якщо ви не можете працювати з людьми», – пояснила Лукинюк.
• Відкритість до навчання. Топменеджерка розповіла, що під час співбесід часто ставить питання: «Якщо ми вас оберемо, чому вам доведеться повчитися?». І коли людина відповідає, що вона не потребує навчання – це так званий «червоний прапорець». «Це не означає, що ми не будемо розглядати людину. Вона, можливо, це сказала в якомусь пориві, але це такий індикатор, на який потрібно подивитися», – додала Лукинюк.
• Здатність ухвалювати складні рішення і нести за них відповідальність. Але, як зауважила топменеджерка, не всі готові до цього.

Нагадаємо, лікарка-психіатриня Клініки психіатрії та психотерапії Dr. Zhyvago Діана Лоза розповіла, як використати тривожність для побудови карʼєри, в яких сферах це – додаткова цінність для працівника і в яких професіях можна досягти значних успіхів.