Як оподатковуються «зайві» квадрати житлової нерухомості – роз’яснення Гетманцева

Очільник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев роз’яснив, як оподатковуються «зайві» квадратні метри.

Данило Гетманцев роз’яснив, як оподатковуються «зайві» квадратні метри. Фото: Facebook / Данило Гетманцев

Про це політик розповів у своїх соцмережах у межах підрубрики «Гетманцев відповідає».

«Якщо у вас є декілька квартир, то рахується загальна площа цих квартир і вираховується неоподатковуваний мінімум у розмірі 60 (квадратних – ред.) метрів. Якщо у вас є одна квартира, більша за 60 метрів, то неоподатковуваний мінімум вираховується з площі цієї квартири. А якщо у вас у власності є і квартира, і будинок, то з їхньої загальної площі вираховується неоподатковуваний мінімум у 180 квадратних метрів», – розповів Гетманцев у Facebook.

• «А чому не рахують скільки людей живуть на тих квадратах?» – поцікавилась у коментарях Валентина Старикова.
• «Тільки є одне “але”… Усі квартири були куплені без допомоги держави або набуття права власності сталося ще до середини 90-х. Те ж саме з комунікаціями в Україні. За що ми платимо? Кому? На що йдуть ці податки? Скільки коштує адміністрування?» – запитав Ігор Грубрін.
• «У мене 65 м кв. – от і думаю, скільки доведеться платити за ці “зайві” 5 метрів», – написав В’ячеслав Петров.
• «Бідна країна. Війна. Я заплатив усі податки й побудував будинок. Чому я повинен ще щось платити?» – долучився до обговорення Дмитро Баканов.

Більше коментарів можна переглянути безпосередньо під дописом Данила Гетманцева.

Читайте також: Навчання, страхування авто та доходи ФОП – Гетманцев відповів на поширені питання про податкову знижку

У Державній податковій службі раніше пояснювали, що ставку податку на «зайві» квадрати визначає місцева влада з урахуванням типу житла і його розташування. Проте вона не має перевищувати 1,5% розміру мінімальної зарплати за квадратний метр. У 2025 році це 8 тис. грн, отже, максимальна плата за квадрат може становити 120 грн.

Від сплати податку звільнені:

• власники житлової нерухомості, сумарна площа якої не перевищує встановлених норм;
• власники, чия нерухомість знаходиться на окупованих територіях, пошкоджена чи в зоні активних бойових дій.

Податок не потрібно сплачувати також за:

• дитячі будинки сімейного типу та житло, яке належить дітям-сиротам, позбавленим батьківського піклування та дітям з інвалідністю, що виховуються одинокими матерями чи батьками;
• житло, що належить багатодітним або названим сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей;
• нерухомість, що перебуває у власності громадських об’єднань осіб з інвалідністю та їхніх підприємств.

Під оподаткування підпадають житлова та нежитлова нерухомість. Тобто це можуть бути квартири, приватні будинки, дачі, а також нежитлові приміщення – магазини, склади, офіси. ФОПам, що володіють нерухомістю, податок нараховується так само як і фізособам.

Також є нюанси в сплаті мита за об’єкти, що перебувають у спільній власності, тобто належать кільком людям. Якщо це:

• спільна часткова власність, то співвласники сплачують податок пропорційно своїм часткам;
• сумісна власність без визначення часток, то співвласники можуть визначити одну особу, яка і сплачуватиме податок;
• сумісна власність із розподілом часток, то кожен зі співвласників самостійно сплачує податки за свою частку.

Згідно з ПКУ, додатково оподатковуються об’єкти житлової нерухомості, площа яких перевищує 300 кв. м для квартир і 500 кв. м для будинків. Розмір податку залежить від вартості об’єкта, його визначають місцеві органи влади, але він не може перевищувати 25 тис. грн. 

• Нагадаємо, раніше Данило Гетманцев розповів, чому сьогодні прожитковий мінімум в Україні – це значно менша сума, ніж та, на яку реально може прожити людина, і назвав кроки, що можуть змінити цю ситуацію.