Як передати майно у спадок – що варто знати про заповіт, дарування та договори утримання і спадкування

Перед кожною людиною, особливо коли вона досягає поважного віку, постає питання – що робити з нерухомим майном? Можна, наприклад, скласти заповіт або покластися на те, що квартиру між спадкоємцями розділить закон, подарувати її, укласти договір утримання або спадковий договір. Плюси і мінуси кожного із цих варіантів розглянули юрист пенсіонерів Михайло Вулах та адвокатка, експертка з інвестування в нерухомість Наталія Чацкіс.

Як передати своє майно у спадок – альтернативи заповіту, їхні плюси і мінуси. Фото: Depositphotos

Ці питання експерти обговорили в межах подкасту. Вони зазначили, що більшість людей знає про існування заповіту й розуміє, для чого його складати, однак не усвідомлює деякі важливі нюанси його укладання, як і наявність альтернатив, що можуть бути більш підхожими в низці ситуацій.

Складати заповіт чи покластися на розподіл майна за законом

Чацкіс відзначила, що чутливі моменти, пов’язані з успадкуванням нерухомості, потрібно обговорювати чесно й заздалегідь, тобто не чекати моменту, коли конфлікт між спадкоємцями практично неминучий. До прикладу, буває так, що в людини двоє чи троє дітей, але допомагає їй тільки хтось один – у такому випадку вона може самостійно перерозподілити частки спадщини між спадкоємцями, надавши комусь перевагу.

Також існує поняття спадщини за законом. До речі, це поширена практика, адже, за статистикою, 70% пенсіонерів не укладають жодних документів, які мали б визначити подальшу долю їхнього майна. Якщо спадщина розподіляється за законом, то майно в рівних частках переходить до всіх родичів першої черги споріднення – це діти, батьки, чоловік або дружина. Як відзначили експерти, цей варіант не підійде, якщо власник захоче передати своє майно одній конкретній людині або тільки кільком із родини.

«Якщо ви бачите, що є ризик виникнення конфлікту в майбутньому серед ваших родичів, можливо, усе ж таки краще за життя домовитись із ними всіма й оформити заповіт. Або, можливо, просто вирішити самостійно і встановити порядок розподілу. Усе одно всіх задовольнити не вийде, але ви хоча б наведете лад у цій справі», – сказав Вулах.

Договір дарування – підводні камені

Іноді замість складання заповіту людина може оформити договір дарування і у такий спосіб передати своє майно тому, кому вважає за потрібне. З одного боку, це спростить для спадкоємця процес вступу в право власності, але в такого рішення є і інший бік.

«З даруванням основний момент у тому, що право власності одразу перейде тому, кому це майно подарували. І виходить, що пенсіонер більше не володіє цим майном. Як би це не було жахливо, але його можуть навіть вигнати з тієї квартири, він не матиме жодного права там проживати», – зауважила Чацкіс.

Вулах додав, що, на відміну від того ж договору довічного утримання, в угоді про дарування не можна прописати додаткові умови, як-от про те, що новий власник зобов’язується доглядати за дарувальником.

«Договір дарування можна розглядати тільки тоді, коли ви на 200% впевнені в тій людині, якій ви безплатно, безумовно віддаєте це майно. Зараз, після початку повномасштабного вторгнення, дуже багато людей переоформлюють саме по договору дарування майно на дружин, на мам. Але важливо розуміти, що ви повинні бути впевнені в цій людині дуже-дуже сильно, що ви самі не передумаєте, бо змінити свою думку вже не можна буде», – пояснила адвокатка.

Михайло Вулах відзначив, що в деяких випадках договір дарування можна розірвати за наявності певних підстав, які може взяти до уваги суд. До прикладу, якщо людина – колишня власниця – продовжує мешкати у квартирі, самостійно сплачувати за комунальні послуги тощо.

Особливості договору довічного утримання

За таким договором людина одразу передає право власності на житло своєму спадкоємцю. Однак в обмін на певні послуги – догляд, допомогу, утримання тощо.

«На цю нерухомість накладається заборона відчуження. І той, хто отримав цю нерухомість, не може її продати, подарувати чи якимось іншим чином позбутися її. Ще потрібно розуміти, що в того, кому ви передали це майно, можуть бути свої якісь обставини, наприклад, борг за кредитом чи іншими зобов’язаннями. Так от, цю квартиру чи іншу нерухомість не можуть забрати навіть за борги, допоки жива людина, яка передавала цю нерухомість. Тобто така квартира буде належати тому, кому вона її передала», – пояснила Чацкіс.

З іншого боку, договір довічного утримання також можна розірвати. Наприклад, у випадку, якщо інша сторона не виконує своїх зобов’язань перед власником нерухомості.

Іноді люди також укладають договір купівлі-продажу нерухомості, у якому прописують додаткові умови – наприклад, що вже колишній власник може залишатися жити у квартирі. Але новий власник має повне право здати її в оренду, продати абощо.

Читайте також: Пенсіонери отримуватимуть по-новому 16 виплат – юрист пояснив, що й для кого змінилось

Чим від заповіту відрізняється спадковий договір

За спадковим договором людина, яка в такий спосіб заповідає своє майно, зберігає своє право власності на нього, а майбутній спадкоємець зобов’язується доглядати та утримувати її. Крім того, на таку нерухомість накладається заборона відчуження – її не можна продати чи подарувати.

«Головне – чітко прописати, чого ви очікуєте від набувача, що саме він повинен для вас робити. І він тоді до певного моменту виконує свої обов’язки і вже після смерті власника отримає цю квартиру», – додала Наталія.

Крім того, у такому договорі можна прописати, що очікується від набувача після смерті власника.

Вулах пояснив це на прикладі кіно: коли онуки умовного багатія зможуть отримати його майно у власність, якщо виконають певні умови, як-от здобудуть освіту в конкретному університеті.

«Договір довічного утримання передбачає перехід права власності одразу. І якщо він діє 3, 5, 10 років, то коли пенсіонер іде життя, ви можете продати житло одразу, якщо вам це потрібно, без жодних податків. За спадковим договором ви набуваєте право власності в момент, коли пенсіонер пішов з життя. Якщо ви продаєте нерухомість раніше, ніж спливе термін угоди, нараховуються суттєві податки», – додав Вулах.

Чацкіс зауважила, що різниця між заповітом і спадковим договором полягає і в тому, що перший ви можете скласти самостійно, а для другого потрібна присутність людини, яка в перспективі отримав ваше майно.

«Заповіт – це таємниця, і людина про спадок дізнається, коли вже наступить певний момент. І ви, виходить, просто очікуєте від неї, що вона це розумітиме, доглядатиме вас, хоча ви цього ніде не прописали. А у випадку зі спадковим договором ви просто сіли, чесно проговорили – ви маєте квартиру й хочете залишити її конкретній людині, але очікуєте на допомогу. Різниця у фіксації», – розповіла Чацкіс.

Договори спадкування і довічного утримання можна як розірвати, так і доповнити з огляду на можливу зміну обставин, також через суд.

«Це, можливо, має трішки незвичний вигляд, але до суду може подати не тільки пенсіонер, за яким доглядають, а й доглядач. Людина може через суд довести, що вже довгий час виконує свої зобов’язання і, якщо не домовиться з власником, може отримати у власність частку його нерухомості за ухвалою суду», – розповів Вулах.

• Нагадаємо, раніше Михайло Вулах пояснив, за які пошкодження майна внаслідок ворожих обстрілів можна отримати компенсацію, і поділився порадами, як краще фіксувати збитки і повідомляти про них.