Як перетворити тривожність на карʼєрну перевагу – поради експертки

Тривожна людина переймається не тільки через обʼєктивну небезпеку: вона часто очікує, що щось може піти не так, сумнівається у власних силах, і їй складно швидко ухвалювати рішення. До певної міри тривожність можна компенсувати, а іноді навіть перетворити її на суперсилу. Як використати тривожність для побудови карʼєри, яку роботу обрати і де межа між рисою та розладом, розповіла Діана Лоза – лікарка-психіатриня Клініки психіатрії та психотерапії Dr. Zhyvago.

Діана Лоза розповіла, як зробити з тривожності карʼєрну перевагу. Фото: Діана Лоза

Риса чи розлад?

Тривога – одна з наших базових емоцій, без яких людство не вижило б: еволюційно ми мали розуміти можливість небезпеки та бути готовими до цього. Тобто час від часу відчувати тривогу – нормально. А от підвищена тривожність може бути:

• рисою характеру – чутливістю, уважністю, схильністю до планування;
• розладом, коли хвилювання виходить за межі норми й реально заважає жити.

У другому випадку без фахівця не обійтись. Але якщо йдеться про перший варіант, то тривожність може стати ресурсом.

Сильні сторони

Люди з вищим рівнем тривожності зазвичай мають якості, які цінуються на ринку праці:

• уважність до деталей і скрупульозність – бачать те, що інші пропускають;
• схильність до планування – передбачають ризики й готуються до них;
• відповідальність і ретельність у роботі – доводять справи до кінця;
• обережність у прийнятті рішень – зменшують кількість помилок;
• емпатійність і чутливість до інших – краще розуміють емоції людей і вміють підтримати.

Яка робота підійде

Є професії, де саме ці якості роблять людину цінною.

• Аналітика та дослідження. Робота з великими обсягами даних, наука, соціологія, журналістика – там, де потрібно виявляти закономірності, помічати дрібні відмінності, перевіряти факти й робити точні висновки та планувати і передбачати ризики. Тривожні люди зазвичай скрупульозні й уважні до деталей, що допомагає уникати помилок.
• Фінансовий облік і аудит. Бухгалтерія, податковий консалтинг – сфери, у яких критично важливі точність, перевірка цифр, дотримання процедур. Люди з вищим рівнем тривожності часто особливо ретельні у звітності та плануванні, що цінується роботодавцями.
• Фармація та біоінженерія. Лаборанти, фармацевти, біотехнологи працюють із дозуваннями, реакціями, стерильністю. Тут уважність, скрупульозність і дотримання інструкцій – запорука безпеки і якості продукту.
• ІТ та технічні професії. Тестувальники, QA-інженери, аналітики даних, розробники, дизайнери інтерфейсів – люди з підвищеною тривожністю часто знаходять баги, які іншим складно віднайти, продумують сценарії використання, перевіряють безпеку продукту й допомагають команді уникнути ризиків.
• Соціальна сфера й освіта. Учителі, викладачі, консультанти, психологи, логопеди, фахівці із соціальної роботи – тут емпатійність, чутливість до потреб інших і вміння прогнозувати реакції стають ключовими перевагами. Люди з підвищеною тривожністю зазвичай уважно ставляться до учнів і клієнтів, є надійними партнерами та дбають про безпечне середовище.

У цих професіях тривожність не заважає, а навпаки – допомагає досягати високих результатів.

Читайте також: Високі темпи і великі ризики: директор рекрутингового агентства розповів, як працюють гемблінг і дейтинг індустрії

В яких галузях може бути складно

Менш комфортними можуть бути професії, що потребують ухвалення блискавичних рішень під високим тиском: ургентна медицина, кол-центри, біржі, служби порятунку. Там просто немає часу на планування. Це не означає, що тривожні люди не здатні там працювати. Але щоб почуватися стабільно, доведеться більше вкладати в саморегуляцію й мати сильну підтримку від колег чи родини.

Як зробити тривожність ресурсом

• розвивайте свої сильні сторони й приймайте слабкі;
• структуруйте робочий простір – порядок знижує рівень тривоги;
• не перевантажуйте себе завданнями, залишайте простір для відпочинку;
• підтримуйте баланс: спорт, стосунки, відпочинок важливі так само як робота;
• плануйте відновлення після складних періодів;
• використовуйте практики саморегуляції: короткі перерви, прогулянки, майндфулнес, йога;
• розвивайте кар’єру поступово, без різких стрибків;
• не уникайте своїх емоцій – вчіться їх розуміти й проживати.

Нагадуємо, що раніше ми розповіли, скільки коштуватиме вічна молодість та вічне життя.