Як працює культура експериментів у Mate academy і як тут онбордять новачків – Chief of Growth

Юлія Фещенко

Редакторка новин MC.today

Співзасновник і Chief of Growth в Mate academy Максим Лисак розповів про культуру експериментів у компанії, як відбувається онбординг новачків у цьому напрямі, а також загалом про підхід академії до ухвалення стратегічних рішень.

Співзасновник і Chief of Growth в Mate academy Макс Лисак розповів про культуру експериментів у компанії та підхід до ухвалення стратегічних рішень. Фото: Facebook / Max Lysak

Це й не тільки він обговорив з CEO компанії Savvy Вячеславом Рудницьким у новому епізоді StratSphere Talks на YouTube-каналі SavvyUA.

Сучасні компанії багато уваги приділяють стратегуванню – вони реагують на ринок та ухвалюють рішення щодо трендів та інтеграції новітніх інструментів у свою роботу і продукти (або ж навпаки про відмову від них). Лисак розповів, що в Mate academy підтримують культуру експериментів.

У компанії всі охочі можуть прийти з пропозиціями та їхнім обґрунтуванням до своїх менеджерів або ініціювати загальне обговорення експериментального проєкту.

«Перше питання, яке мене завжди цікавить, – яка ціна цього експерименту і як ми поміряємо, що стало краще. От якщо ці речі є, тоді ти дивишся аналіз – чи потенційний приз має сенс за цю ціну. І коли людина зафіксувала в документі, скільки це буде коштувати, на який результат вона комітиться, відповідно дуже просто це запусти – або апрувити, або не апрувити», – розповів Лисак.

Читайте також: Якщо здається, що нема часу. CEO Mate academy дав поради щодо саморозвитку

Стратегічні рішення в Mate academy ухвалюються зазвичай консенсусом. Водночас кожен із партнерів відповідає за власний напрям у розвитку, тому в деяких випадках експериментальні проєкти можуть запускатися і без загальної згоди – під відповідальність ініціатора.

У досвіді Лисака був такий експеримент, котрий «провалився» на другий місяць після запуску. На той момент на реалізацію проєкту було витрачено приблизно 30% від запланованого бюджету, проте вже було розуміння того, що краще не продовжувати його розвивати.

«І я кажу, створюю документ невеличкий або пишу меседж у слеку й пояснюю, чому я не вірю, що воно спрацює, чому краще cut the losses early і як краще рухатися. Люди мають можливість прокоментувати і сказати: “Слухай, а ми ще це не випробували, або ми ще це не випробували”. І ми закрили цю річ», – поділився Chief of Growth в Mate academy.

Він пояснив, що неуспішною на практиці виявляється більшість експериментів. Проте в Mate academy немає покарань чи шеймінгу за те, що щось не спрацювало.

«Тому що люди тоді не будуть пробувати робити якісь нові речі. Не вийшло – добре, що ти зафіксував втрати раніше. Намагаємось людей хвалити за те, що вони зробили правильно в цій чи іншій ситуації», – розповів Лисак.

За його словами, набагато гірше – якщо люди не комунікують, коли щось йде не так, як очікувалось. Загалом замість того, щоби сварити працівників, він вважає за краще зосереджуватись на тому, чого навчив цей досвід і як нові знання можуть допомогти в майбутньому.

Лисак відзначив, що культура експериментів як така поки нетипова для українського IT. Зазвичай люди вважають, що якщо в проєкт інвестували кошти, то потрібно працювати над ним, щоб досягти хоч якогось результату, і перебудова цього підходу вимагає часу. Проте прагнути того, щоб люди переставали грати в цю гру, варто.

«У нас є певні культурні особливості онбордингу людей у компанії. У нас, коли приєднується, ну, для прикладу, інженер у команду, він у перший же день робить зміну на сайті. От просто в перший день – немає цієї розкачки: я ходжу до HR, я вивчаю документацію. Якщо приходить sales, він у перший день продає, пробує продати клієнту, він спілкується з реальним клієнтом і так далі. І якщо люди не знають продукт – вони точно боятимуться, і тут ми кажемо: це окей, це нормально, було добре, ось що можна покращити, почитай це, завтра буде краще», – розповів Лисак і додав, що цей підхід справді працює, на його думку.

• Нагадаємо, раніше співзасновник сервісу Uklon Віталій Дятленко розповів, чи обовʼязково закінчувати топовий університет, аби побудувати успішну продуктову компанію.