Співзасновниці молодих українських видавництв «Бородатий Тамарин», Stretovych та «Відкриття» розповіли історії їхнього створення та поділились особливостями вибору книг й роботи з авторами. Фото: 1 – Наталія Васильєва, 2 – Depositphotos, 3 – Світлана Стретович
Український книжковий ринок переживає значні трансформації. Війна внесла в усі сфери життя українців свої корективи, і видавничий бізнес не став винятком. Проте навіть у найскладніших умовах видавці знаходять можливості для розвитку – відкривають нових авторів, видають якісні книги та залучають читачів.
Як це вдається, а ще – про особливості роботи з письменниками, розповіли співзасновниці та очільниці ще досить молодих, але вже відомих видавництв Тетяна Кідрук, Світлана Стретович та Наталія Васильєва.
Тетяна Кідрук розповіла про тематичні серії книг, які виходять у «Бородатому Тамарині», та про особливості роботи з авторами. Колаж: MC.today
Видавництво «Бородатий Тамарин» засноване в листопаді 2022 року Тетяною та Максом Кідруками. Воно спеціалізується на випуску нонфікшн літератури та наукової фантастики – це книги, яких бракує українському ринку. У назві видавництва, що походить від справжнього примата – бородатого тамарина – поєднується кумедність та мудрість, які і відображають характер видань.
«Ми заснували видавництво “Бородатий Тамарин” у листопаді 2022 року. Це була не спонтанна ідея – ми з Максом обговорювали її впродовж кількох років. Але завжди знаходилися якісь аргументи проти й банально бракувало часу», – розповіла Тетяна.
Коли почалася повномасштабна війна, стало зрозуміло, що кращого моменту не буде. Тому засновники зібрали всі свої заощадження і вирішили ризикнути.
«Макс тоді якраз працював над “Колонією”. Вона була першою книгою, яка вийшла друком у нашому видавництві, ставши беззаперечним бестселером із загальним накладом 52 тис. примірників. Однак ми ніколи не хотіли й не планували робити “Бородатий Тамарин” видавництвом одного автора. Наш задум полягав у тому, щоб видавати книги в жанрах нонфікшн і наукпоп, яких бракує на книжковому ринку», – пояснила Тетяна.
Нині в «Бородатого Тамарина» є п’ять тематичних серій – «Нові Темні Віки», «Самотній Джордж», «Аксолотль», «Монтосьєль», Corvus. Наприклад, до серії Corvus входять книги про космос та життя поза межами Землі. До «Самотнього Джорджа» – про біосферу та науку про Землю. За кожною серією закріплена тваринка, яка відображає її суть.
«Ми видаємо цікавий наукпоп, який самі хотіли б прочитати і, зрештою, читаємо. Але наша мета – передовсім показати людям, що наука може бути захопливою і зрозумілою, тому її не треба уникати чи боятися. Наука допомагає нам краще пізнавати самих себе та навколишній світ, роблячи життя цікавішим», – розповіла трішки детальніше Тетяна.
У «Бородатому Тамарині» зараз працюють переважно з іноземними авторами й авторками. Тому важливо, щоб вони мали проукраїнську позицію, а в їхніх книгах Київ «випадково» не був частиною росії, бо такий прецедент, на жаль, був, і ще на етапі перегляду рукопису від видання цієї книги відмовилися.
У випадку «Бородатого Тамарина» домовленості досягаються через літературних агентів, угоди укладаються з агенціями або видавництвами, які продають права на ті чи інші книги.
«Тобто на старті ми зазвичай не спілкуємося з авторами, але згодом можемо обмінюватися з ними електронними листами», – пояснила Тетяна.
Із деякими авторами й авторками у видавництва склалася дуже тепла комунікація. Зокрема, Майк Маллейн («Верхи на шатлі») надіслав команді фото, на якому він на тлі свого будинку стоїть біля прапора України.
«Ми додали його до кольорової вклейки, яка є в українській версії його книги. Джейн Ґудолл (“У пошуках надії”), Блейн Гарден (“Втеча з табору 14”), Емма Чепмен (“Перше світло”), отримавши українські примірники, надіслали нам фото з ними», – поділилась Тетяна.
Світлана Стретович розповіла, на яких жанрах фокусуються видавництво Stretovych та як його книги позитивно впливають на життя читачів. Колаж: MC.today
Видавництво Stretovych засноване у 2024 році в Києві. Тут спеціалізуються на книгах, які допомагають читачам розвиватися, ставати освіченішими та досягати своїх цілей. В асортименті є твори класиків і сучасників, а також науково-популярні книги та нонфікшн видання.
«Ми створюємо книжки, які позитивно впливають на життя читачів через знання, емоції та перспективу, що вони пропонують. Тому ми фокусуємося переважно на ґрунтовних виданнях про українську культуру та історію, практичних посібниках, біографіях і мемуарах, а також на художній літературі різних жанрів», – розповіла Світлана.
Авторів тут завжди добирають ретельно і уважно. У нонфікшені, наприклад, важлива справжня експертиза в темі, професійний досвід, глибина дослідження. У фікшені головне – талановито і професійно написаний текст.
«Щодо домовленостей – завжди є вірогідність, що щось піде не так, книга пишеться довго і протягом цього часу в житті авторів може статися що завгодно, що впливає на домовленості. Тут немає якихось рецептів, що із цим робити – у кожному випадку намагаємось знаходити індивідуальне рішення», – зазначила Світлана.
Читайте також: Хочете відкрити книжковий бізнес? Ось що варто знати – досвід лідерів українських видавництв
Наталія Васильєва розповіла про особливості роботи, зокрема, із самвидавом, червоні прапорці та те, що вирізняє хороші тексти. Колаж: MC.today
Видавництво «Відкриття» засноване в лютому 2021 року в Харкові. Від початку видавництво було орієнтоване на сучасних українських авторів та краєзнавчу літературу, адже його засновниці – харківська письменниця, книжкова дизайнерка, літературна редакторка й організаторка літературних конкурсів та подій та підприємиця Наталія Васильєва й меценатка, популяризаторка історії Харкова Ольга Чистякова.
«У 2013 році Ольга Чистякова заснувала проєкт “Відомі харків’яни”, який із моїм приходом до проєкту у 2016 році перетворився на “Харків: люди, події, дати”, доповнився та значно розширився. У межах цього проєкту ми збирали краєзнавчі матеріали, писали та компілювали статті, усього їх було понад 500, укладали та видавали краєзнавчі альманахи, проводили презентації, 3 роки я читала лекції з історії Харкова. Ми з партнеркою робили все це власним коштом, вишукували можливості для кожного видання», – розповіла Наталія.
До того, як стати співзасновницею «Відкриття», Наталія 10 років займалася самвидавом. За кілька років після запуску видавництва вона відкрила ФОП, але й надалі продовжила працювати з тими ж авторами, що й раніше.
«Єдина відмінність – як ФОП я тепер мала можливість пропонувати свої книги книгарням і мала власну справу із чітким позиціюванням із самого початку, мала місію, задачі й мету», – зазначила Наталія.
До повномасштабного вторгнення у «Відкритті» видали 7 книжок. 24 лютого 2022 року Ольга Чистякова виїхала за кордон. Наталія з родиною також залишила Харків, у який повернулася майже за рік – у січні 2023-го. Проте «Відкриття» продовжувало працювати. У квітні 2022 року Наталія отримала грант на видання книги, яка на той час була в роботі.
«Я вимушено переїхала до Івано-Франківська, шукала нові друкарні для співпраці, випадково завдяки рекламі у фейсбуці знайшла друкарню “Поліпрінт”. Ми співпрацюємо 2,5 роки, стали партнерами, друкарня інвестує у видавництво, даючи нам можливість масштабуватися і розвиватися за умов повномасштабної війни. За 4 роки ми видали 65 книжок. Наразі ми із сином у Києві, команда видавництва, як і я, працює віддалено (Київ, Харків і область, Дніпро, Запоріжжя, Львів)», – поділилась Наталія.
Вона також розповіла про свій підхід до вибору книг і авторів. Найголовніше тут – текст, його якість, унікальність, актуальність, глибина. Решта не має значення.
«Коли я обираю рукопис, у який хочу вкладати свої ресурси, далі проблем взагалі нема. Річ у тім, що коли ти трошки тойво, тобто видаєш винятково початківців, що є таким собі донкіхотством, однією з найбільших переваг є повага, довіра, готовність до співпраці, гнучкість від авторів. Усі все розуміють», – пояснила Наталія.
Вона відзначила, що в процесі, звісно, бувають і непорозуміння, конфлікти, паузи в спілкуванні, гострі кути. У «Відкритті» все розв’язують методом діалогу, адже тут усі – різні й рівні.
«Є автори, які написали талановиті тексти, але вони не публічні і не мають можливості розповідати про книгу на всіх кутах, що вкрай потрібно нам як видавництву, але від того книга не стала менш талановито написаною. І тоді на допомогу приходжу я – для мене взагалі не проблема прийти, розповісти, показати, розказати, написати. Інші автори мають більше можливостей, вони мене запрошують на свої події як спікерку, модераторку, залучають до співпраці в інших своїх проєктах, тому в середньому з авторами я не маю проблем», – розповіла Наталія.
Інша річ – коли видавництво, яке працює в тісній співпраці з друкарнею, бере в роботу книжки, у які не має наміру інвестувати власні кошти, тобто коли книги виходять самвидавом. З такими авторами, за словами Наталії, працювати трішки важче. Адже вони звертаються до видавництва не як до інвестора, а як до виконавця їхніх замовлень.
«Коли постійно працюєш і з тими, і з тими паралельно, не завжди можеш втримати межу, де може автор наполягти на своєму, а в яких випадках моя компетенція, безумовно, більша», – додала Наталія.
Єдиний червоний прапорець для «Відкриття» – це російська мова рукопису, а ще – коли її принципово вживають у діловому спілкуванні. Але таких людей в оточенні Наталії немає вже дуже давно, тому що українська стала маркером «свій – чужий» у літературному середовищі одразу від початку війни 11 років тому.
Важливий момент у виборі книги – якість тексту. Для того, щоби працювати саме із сучасними молодими українськими авторами, треба мати досвід у видавничій сфері, а найголовніше – експертизу.
«Я 15 років працюю з рукописами як літературна редакторка, це дає мені можливість на підставі кількох сторінок зробити висновок щодо якості тексту. Взагалі, мені вже достатньо трьох перших абзаців і трьох останніх, але цього замало для аргументації, тому я читаю більше», – пояснила Наталія.
Вона наголосила, що з початківцями треба багато працювати – розповідати про основи саморедагування, вчити бути письменниками. Важливо – неможливо навчити писати. Можливо навчитися дивитися на світ, як письменник, вибудовувати свій життєвий шлях відповідно до вибору, пов’язаного із письменством, вигартовувати із себе митця.
«Власне, цим я і займаюся все зріле життя, гартую початківців, моя команда теж до цього докладає величезних зусиль», – додала вона.
Якісний текст, як зазначила Наталія, – грамотний, цілісний і логічний. Його можна порівняти з вітражем: цілісність – це все панно, логічність – скельця з нього, які всі разом утворюють зображення. Як досягнути грамотності – у цілому зрозуміло, для цього є безліч онлайн-інструментів. Для того, щоб досягнути цілісності й логічності твору, Наталія радить поставити собі три питання: «Хто я такий?» (як письменник), «Що я пишу?», «Що я можу зробити для своєї мети?». А потім – прочитати свій твір виразно, вголос за один раз, щоби почути його ніби збоку, і тоді вже редагувати (чи взагалі облишити текст) відповідно до відповідей на запитання.
«Саме тому я одразу бачу якісні тексти – якщо по них видно, чи знає автор, хто він такий і що він пише, втручання потрібні мінімальні. Якісні тексти приходять у співвідношенні 2:100. Редагувати можна ще десь 20:100. З рештою доводиться прощатися», – підсумувала Наталія.
Другий за величиною цифровий токен Ethereum цієї п’ятниці різко зріс у ціні, збільшивши свій тижневий…
CEO Netpeak Group Артем Бородатюк поділився, як у групі впроваджують інструменти штучного інтелекту та роботу…
Засновуючи tTravel, Олександр Буратинський та Артем Шамбальов, маючи за плечима роки дружби, подорожей та спільної…
Компанія OpenAI почала тестувати оновлення Deep Research у ChatGPT. Функція буде працювати з репозиторіями GitHub…
EPAM Systems змінює керівництво. Засновник ІТ-компанії та генеральний директор Аркадій Добкін йде з посади. Він…
Співзасновник «Нової пошти» Володимир Поперешнюк у Школі бізнесу НП розповів, який стартап запустив би, якби…
