Хочете відкрити книжковий бізнес? Ось що варто знати – досвід лідерів українських видавництв

Книжковий бізнес, певно, можна назвати одним із найбільш різноманітних та непередбачуваних. Проте чи просто заснувати видавництво та зробити його успішним? Адже йдеться про виробничі потужності, відчуття трендів, пошук авторів та співробітників, котрі правильно «упакують» книгу, викуп прав на твори іноземних письменників тощо.

Лідери українських видавництв розповіли про особливості книжкового бізнесу та виклики, з якими він стикається нині. Колаж: MC.today

Ми розпитали лідерів відомих українських видавництв про те, що важливо знати охочим відкрити такий бізнес: з якими викликами вони стикаються та як долають їх, яких гравців наразі не вистачає на книжковому ринку та що в цьому бізнесі найважче.

 Антон Мартинов, засновник видавництва «Лабораторія»

Антон Мартинов, засновник видавництва «Лабораторія». Колаж: MC.today

Антон розповів нам, що зараз не вистачає продуктивних видавців – великих гравців для того, щоб зробити великий асортимент книжок. Одна справа видати 10 книг на рік, це може менеджерити більшість видавців. Інша ж задача – побудувати галузь на 30 млн носіїв мови.

«Треба знати, що це довга дорога й у тебе має бути мільярд, щоб інвестувати й заробити мільйон», – говорить він.

Найскладніше в книжковому бізнесі, на його думку, – масштабуватись із маленької компанії, де всі займаються всім, до стандартизованих якісних бізнес-процесів і правил компанії середнього масштабу.

«Раніше це було неможливо через те, що основний ринок був за росіянами, а зараз треба час і багато роботи над собою, поки ми побудуємо процеси і видавництва з великим портфелем прав і авторів», – пояснює Антон.

Дмитро Осколков, директор книжкового видавництва #книголав

Дмитро Осколков, директор книжкового видавництва #книголав. Колаж: MC.today

За словами Дмитра, видавничий бізнес – це не просто, та попри це він спостерігає збільшення видавництв і книгарень. Це справді дуже тішить, люди все більше читають сучасну і класичну літературу. Стають популярними книгарні-кафе, що є доволі новим форматом в Україні.

«Із запитів чуємо, що не вистачає книгарень у маленьких містах та районних центрах. Хочеться популяризувати книгодрукування та читання на державному рівні, тож сподіваємося на позитивну динаміку», – поділився Дмитро.

Сьогодні видавництва щодня стикаються з певними викликами. З-поміж інших Дмитро виокремив три найголовніших.

1. Кваліфіковані спеціалісти, які можуть працювати з текстами. Видавництво постійно в пошуках хороших редакторів, які б розумілися на видавничій справі.
2. Є величезна кількість іноземної літератури, яка може видаватися в #книголав. Тож є запит на кваліфікованих перекладачів, які будуть швидко обробляти запит на нові видання.
3. Типографії і їхнє завантаження. З огляду на збільшення кількості видавництв і запитів, термін виготовлення книг значно збільшився. Також спостерігається дефіцит кадрів та матеріалів. Особливо через останні події на кордоні України.

Читайте також: Бібліотека українського підлітка: 52 книжкові поради від Vivat, «Ранку», #книголав та інших

Віктор Круглов, СЕО видавництва «Ранок»

Віктор Круглов, СЕО видавництва «Ранок». Колаж: MC.today

Віктор пояснив нам, що книжковий ринок в Україні, попри ситуацію в країні та купу інших труднощів, активно розвивається.

«Ми відчуваємо конкуренцію серед інших гравців, і це мотивує нас шукати та знаходити нових авторів, друкувати не просто книжки, а справжні бестселери, відповідати не лише вітчизняному рівню, а й переймати досвід зарубіжних видавців», – розповів він.

Як зазначив Віктор, читач має різноманіття вибору і гривнею голосує за того чи іншого видавця, а точніше – за книгу, яка потрапляє у фокус уваги. Це говорить про те, що український книжковий ринок самодостатній та динамічний.

«Сьогодні на ринку не вистачає науково-популярної літератури для підлітків, манг і коміксів. Повільно розвивається сегмент аудіокнижок. Сподіваюсь, найближчим часом ці ніші також будуть заповнені», – поділився він інсайтами.

Найбільший виклик у видавничому бізнесі, за словами Віктора, це знайти та вгадати потенційний бестселер. «Ранок» щомісяця отримує сотні рукописів, і робота провідних редакторів та паблішерів – побачити майбутнє успішне видання. Постійно вгадувати тренди та видавати книжки, які стануть популярними, доволі складно.

«За статистикою, тільки 5-7% проєктів стають успішними. Смаки читачів швидко змінюються, будь-який бестселер живе 5-6 місяців, тому ми постійно в пошуку. Війна додала питання безпеки співробітників та фізичного продукту – книжок», – розповів він.

Видавництво «Ранок», наприклад, зберігає книжки в резервних складах у Львові, Луцьку, Києві. Уявіть складність оперувати логістичними потоками, задля своєчасного виконання тисяч замовлень на день. Багато українців нині перебувають за кордоном, тому й багато українських книжок експортується, а налагодити співпрацю із закордонними партнерами виявилось не так просто. До того ж співробітники «Ранку» сьогодні працюють із різних міст та навіть країн.

«Тобто ми в прямому сенсі стали глобальним гравцем. Дистанційна робота вимагає нових технологій в управлінні. Навіть авторські договори ми підписуємо в цифровому вигляді, тому іноді доводиться підтягувати комп’ютерну грамотність наших авторів», – пояснив Віктор.

«Ранок» – це ще й найбільший виробник підручників. Усі паперові підручники готуються зараз з електронними доповненнями з відео, інтерактивними тестами та завданнями. Тому довелося організувати навчання вчителів, як викладати онлайн або в змішаному форматі в умовах війни.

Збереження інформації – ще одна болюча тема. Бо видавництво – це насамперед виробництво контенту. Тому вся інформація дубльована, сервери перенесли за кордон, щоби бути впевненими в збереженні найціннішого. Питання психологічної стійкості та втомленості зараз дуже гостро стоїть. Бо в «Ранку» точно знають: якщо в редактора або в дизайнера поганий настрій під час роботи над виданням, книжка не буде успішною.

«Я дуже вдячний ЗСУ за можливість працювати та видавати українські книжки. 23 співробітники видавничої корпорації «Ранок» захищають сьогодні країну. Я вдячний нашій команді за розуміння та підтримку. Ми віримо в майбутнє нашої країни, тому інвестуємо сьогодні в нові освітні та книжкові проєкти. Завершити бесіду хочу нашим слоганом: “Мрій. Читай. Кохай.”» – підсумував Віктор,

Юлія Орлова, генеральна директорка видавництва Vivat

Юлія Орлова, генеральна директорка видавництва Vivat. Колаж: MC.today

Юлія вважає, що для відкриття книжкового видавництва чи книгарні потрібно мати сильну особисту мотивацію, яка допоможе пережити помилки й невдачі. Вона радить зібрати сильну команду, яка підсилюватиме й розділятиме ваші прагнення, ідеї, мрії. А ще – розвивати в собі лідерські навички й опанувати бодай основи ведення бізнесу, щоб керувати людьми і процесами.

«Зараз книжковий ринок активно розвивається, розширюється. Тому що більше буде нових гравців, то краще. Конкуренція мотивує зростати, навчатися, стежити за трендами, вдосконалюватися», – говорить вона.

Щоби працювати в книжковому бізнесі, Юлія радить запастися терпінням та навчитися наполегливості.

«Наприклад, минулого року ми майже 8 місяців домовлялися з компанією DC Comics про співпрацю. Уже цієї весни очікуємо перший культовий комікс “Андромеда: Аквамен”. Майже рік чекали на затвердження обкладинки роману “Царство вовків” Лі Бардуґо, який незабаром вийде у Vivat», – навела приклад вона.

Щодо викликів, то у 2024 році, як і в попередньому, основним залишається нестача професійних перекладачів для роботи з текстами в жанрі нон-фікшн. З художніми тайтлами трохи простіше, але, на жаль, зараз видавництво не може купити права на нову книгу і відразу віддати її на переклад.

Другий виклик – боротьба з російською книжкою, яка на третій рік великої війни досі присутня на українському книжковому ринку.

«По-перше, у такий спосіб деякі гравці підтримують країну-агресорку. По-друге, створюють мови недобросовісної конкуренції. І по-третє – залишають для російської книжки хай навіть теоретично можливість повернутися в Україну», – пояснює Юлія.

Читайте також: «Татуювальник Аушвіцу» і ще 11 книг українських видавництв, за мотивами яких знімають кіно

Тарас Гуменюк, маркетолог видавництва «Астролябія»

Тарас Гуменюк, маркетолог видавництва «Астролябія». Колаж: MC.today

На думку Тараса, зараз не найгірший час для відкриття нових видавництв та книгарень навіть попри війну. Він вважає, що основна причина цього полягає в тому, що вдалося подолати домінантне становище російських видавців та дистриб’юторів на українському книжковому ринку.

Втім, це не заслуга українських книговидавців, дистриб’юторів та книгопромоутерів, а радше побічний результат відкритого ворожого вторгнення, за якого старі компроміси й пів міри вже важко та й соромно проштовхувати, вважає Тарас. Саме це розширило ринок для української книжкової продукції і водночас компенсувало втрати, які принесла для книжкової галузі війна.

«Тож не дивно, що ми є свідками принаймні незначного, але помітного зростання кількості книгарень та видавництв. Та ми б не сказали, що нам бракує якихось особливих гравців», – говорить він.

За його словами, сьогодні книжковий бізнес радше потребує цивілізованих стосунків, правил гри на книжковому ринку. Звісно, що bon-ton мало не вимагає для кожного засновника щось сказати про «особливу потребу ринку».

Тарас припускає, що для нових видавництв, що не є імпринтами великих компаній, як і для таких імпринтів, краще буде, якби вони спеціалізувались на якомусь жанрі, напрямку, чи й авторі. Ба більше, така спеціалізація є мало чи не ультимативна в нинішніх умовах. Втім, українські видавництва вже покривають практично всі можливі видавничі теми.

«Та й значним видавництвам, що вже віддавна працюють на українському ринку, варто кристалізувати і виокремити свій образ, якось структурувати свою масу. А новоствореним – зосередитися на одному чи кількох взаємопов’язаних напрямках», – вважає Тарас.

А от щодо складнощів, то в «Астролябії» не вважають, що у 2024 році викликів буде більше, ніж у будь-якому іншому.

«Ми віддавна існуємо в хаотичному й непрогнозованому середовищі, а відтак адаптувалися до екстремального виживання. Хіба що під тиском потреби поповнення бюджету наш уряд посилить податкове навантаження на видавництва», – розповідає Тарас.

Він зазначає, що не сприяють, а подекуди й перешкоджають розвитку видавництв профільні урядові установи, які своїми вливаннями бюджетних коштів реально спотворюють конкурентне книговидавниче та довкола видавниче середовище, або просто марнують значні кошти на химерні проєкти.

«Гадаємо, що за цих умов краще буде не посилювати податкове навантаження на видавничі та книгорозповсюджувальні інституції, а припинити фінансування різних нікому не потрібних “промоцій читання”», – припускає Тарас.

Марія Курочкіна, головна редакторка видавництва «АРТБУКС»

Марія Курочкіна, головна редакторка видавництва «АРТБУКС». Колаж: MC.today

Марія вважає, що головне – не романтизувати книговидавничий бізнес і бути готовим до важкої виснажливої роботи, яка забере весь час. Знайти класного автора й мати хороший текст – не обов’язкова запорука успіху. Книжка може не вистрелити та не отримати спрогнозованих продажів.

«Але якщо ви вірите у свою ідею, маєте команду однодумців, поважаєте партнерів та читачів, дбаєте про належну якість та сервіс, тоді шанси на перемогу зростають», – підбадьорює вона.

Щодо складнощів, Марія розповіла, що останнім часом у видавництві стали частіше стикатися із затримками накладів і отримувати обурені коментарі від читачів.

«Дуже хочу попросити про розуміння. Якщо книжка друкується в Харкові, то просто пам’ятайте про те, що співробітники типографії працюють у надскладних умовах постійних обстрілів», – пояснює вона.

Навіть якщо йдеться про умовно безпечний Київ, то регулярні нічні тривоги не роблять перекладачів продуктивнішими, а коректорів уважнішими.

«Ми всі виснажені, але не опускаємо рук. Давайте підтримувати одне одного!» – закликала Марія.

Читайте також: Від першого кохання до історій з «перчинкою»: 20 романтичних книг від українських видавництв

Ольга Іванова, засновниця та директорка видавництва IPIO

Ольга Іванова, засновниця та директорка видавництва IPIO. Колаж: MC.today

Ольга розповіла, що офлайнового магазину у видавництва поки немає, тому досвідом його відкриття в ІРІО ще не можуть поділитися.

«Але як для видавця, на наш погляд, у нас бракує літературних агенцій, які б могли представляти інтереси видавництв у світі», – говорить вона.

Також Ольга зазначила, що найболючіша тема зараз – це ціноутворення. Є бажання, щоб якомога більше людей прочитали книгу, але видавництво не може дозволити собі ставити маленькі ціни. Якісні матеріали для друку коштують чималих грошей. До того ж вони не завжди є в наявності, із часом дорожчають через те, що їх доводиться імпортувати з-за кордону.

«На макулатурному папері ніхто читати не хоче, звісно. Тож проблема тримання балансу між якістю і ціною (папір, оформлення, стиль кожної книжки й це все впливає на ціну) для нас найгостріша», – поділилась Ольга.

Тетяна Кідрук, директорка видавництва «Бородатий Тамарин»

Тетяна Кідрук, директорка видавництва «Бородатий Тамарин». Колаж: MC.today

Тетяна поділилась тим, що зараз для видавництва найскладніше – знайти фахівців, які будуть заморочуватися, як і його співробітники. У «Бородатому Тамарині» прискіпливо працюють над кожним проєктом – від перекладу, обкладинки до друку.

«Не всі так віддано ставляться до роботи. Якщо ж ми знаходимо свою людину, то тримаємо її і усіляко заохочуємо. Часом заманюємо обіцянками про штатного психолога», – розповіла Тетяна.

• Також пропонуємо вам почитати, як влаштуватись у книжкове видавництво – порадами з цього приводу ділились лідери Vivat, IPIO, #книголав і не тільки.