Як ризик-профіль впливає на ваші інвестиційні рішення і що варто мати на увазі – експертка

Яка роль ризик-профіля в управлінні капіталом, чому варто визначити його до того, як починати інвестувати, і які взагалі ризик-профілі бувають? Про це й не тільки розповіла фінансова планерка iPlan.ua, практикуюча інвесторка Лариса Мошківська.

Лариса Мошківська розповіла про роль ризик-профіля в управлінні капіталом. Фото: Лариса Мошківська

Ризик-профіль – це рівень толерантності інвестора до ризику, також у прибутковості, пояснила Лариса у відео на YouTube-каналі «Сімейний бюджет».

«Коли ми говоримо про інвестицію, то розуміємо, що вона завжди пов’язана з ризиком – він і буде платою за майбутню потенційну прибутковість. Ризик-профіль формується під впливом основних чинників, які впливають на інвестиційні рішення. Та, крім того, є ще психологічні чинники, демографічні характеристики, рівень доходу – вони також впливають на те, як ми керуємо своїм капіталом», – зазначила експертка.

Мошківська розповіла, що на ухвалення інвестиційних рішень, крім особистого ставлення до ризику, впливають також:

• поведінкові чинники – сукупність категорій, якими ми керуємось;
• психологічні фактори – особистісні якості, характер, емоції;
• минулий досвід – особливо інвестиційний;
• рівень фінансової грамотності – обізнаність в інвестиційних інструментах і тому, як поводитись із грошима;
• фінансові цілі, які можуть бути пріоритетнішими за ризик-профіль людини. «Ви можете бути схильні до агресивного інвестування, але якщо за фінансовою ціллю горизонт інвестування складає буквально декілька років, то, звісно, ви не можете користуватися агресивними інструментами у своєму портфелі», – пояснила Мошківська.

Знати свій ризик-профіль важливо тому, що саме він визначає структуру вашого майбутнього інвестиційного портфеля, тобто основні класи активів – акцій, облігацій, альтернативних активів, у яких частках вони мають розподілятися. Крім того, він формує рівень просадки, який ви можете допустити як інвестор, враховує горизонт утримання активів і обмежує або, навпаки, дозволяє використання складніших інвестиційних інструментів.

«Ставлення інвестора до ризику, як правило, завжди залишається стабільним. Так само як особистісні характеристики, темперамент, характер, експресивність або інтровертність. Це те, що не змінюється із часом, тому й ризик-профіль залишається стабільним. Але сприйняття ризику може бути динамічним і змінюватися в різних ситуаціях», – застерегла Лариса.

Через це сприйняття, зокрема, інвестори часом схильні до так званої стадної поведінки. У більшості випадків це може негативно впливати на інвестиційні рішення. За словами Мошківською, важливо пам’ятати не тільки про це, а і про те, що стратегія, яка працювала для когось, не обов’язково спрацює для вас, і тому в ухваленні рішень варто зважати на свій ризик-профіль.

Читайте також: Пасивний дохід на практиці: 5 найпоширеніших питань про інвестиції – і відповіді експертки 

Лариса розповіла, що класифікацій є чимало, проте за основу переважно беруть 5 типів ризик-профілів: консервативний, збалансований, агресивний і проміжні між ними – консервативно-збалансований і збалансовано-агресивний.

Розподіл активів у різних ризик-профілях також різний, до прикладу:

• консервативний може складатися на 85% з активів фіксованої дохідності і на 15% з акцій або альтернативних активів;
• у збалансованому стандартною вважається пропорція 60/40, де 60% займають дохідні активи і 40% захисні;
• в агресивному профілі захисних активів може бути всього 5%.

Пропорція між захисними та дохідними активами може теж відрізнятися. Наприклад, у приватній інвестиційній компанії The Vanguard Group пропонують такі пропорції:

• для консервативного профілю – 80% бондів і 20% акцій;
• у збалансованому портфелі – 50% акцій та 50% облігацій;
• для інвесторів з агресивним ризик-профілем – 80% акцій та 20% бондів.

Лариса пояснила, що співвідношення активів також залежить від віку людини.

«Дуже важливо, скільки часу інвестор може проводити в ринку. Що менше цього часу, то меншу долю ризику він може брати за такими ризиково-дохідними активами», – наголосила Лариса.

Читайте також: Не економити, а примножувати – як інвестувати з доходом 30 тисяч гривень

Інвестиції і психологія

Не останню роль у формування портфеля відіграє також психологія інвестора. Йдеться, зокрема, про перемикання між стратегіями через страх. Мошківська навела як приклад результати дослідження, проведеного у 2005–2008 роках. Інвестори у цей період дотримувались переважно захисних стратегій. Оскільки перед кризою 2008-го ринок стрімко зростав, частина вкладників через страх втратити потенційні прибутки збільшила частку високоризикових активів, але натомість зазнала значних збитків.

«Коли ви бачите бичачий ринок, то завжди виникає спокуса: “Чому я буду дотримуватися цієї пропорції 60/40? Краще вкладу все в акції, щоби були більші прибутки”. Насправді ми ніколи не можемо знати точно наперед, за яким роком чи навіть місяцем на нас буде чекати криза. І якщо ми робимо великий перекіс до більш ризикових портфелів, то це може коштувати нам дуже дорого. Не тільки фінансово, але і психологічно», – розповіла Лариса.

Так, після обвалу ринку у 2008-му інвестори, які ризикували задля більшої дохідності, втратили значно більше за тих, хто продовжував дотримуватись захисних стратегій.

У Vanguard дослідили поведінку інвесторів під час кризи 2020 року, спричиненої пандемією коронавірусу, розповіла Лариса. Інвестори, що до обвалу ринку мали найоптимістичніші очікування, під час його падіння продали найбільше акцій унаслідок зміни власних прогнозів. Тобто вони тяжіли до агресивніших стратегій, але не були готові до такої просадки ринку.

«Вони продали більше акцій, ніж ті інвестори, які були налаштовані песимістичніше й мали ближчі до збалансованого або й консервативного ризик-профілі. Це говорить про те, що навіть якщо у вас диверсифікований портфель, емоційний тиск дуже сильно впливатиме на те, як ви ухвалюєте рішення», – пояснила Мошківська.

Ще один приклад – в American Journal Psychiatry опублікували результати дослідження з результатами вивчення наслідків фінансових втрат. Серед осіб, які втратили свої пенсійні заощадження через банківське шахрайство або інші причини, приблизно 29% мали ознаки депресії. А ще 27% респондентам діагностували генералізований тривожний розлад – ці показники значно перевищували відповідні показники в контрольній групі.

«Це говорить про те, що поведінка з нашими фінансами надзвичайно сильно впливає на наше життя», – зауважила Лариса.

• Нагадаємо, раніше експерти команди iPlan.ua пояснили, що таке S&P 500, як працюють інвестиції в цей індекс, а також розповіли про його плюси і мінуси, особливості інвестування для українців і часті помилки.