Як спали в середньовіччі, чому ви прокидаєтесь о 3 ночі та до чого тут ваша продуктивність

Декілька століть тому прокинутися посеред ночі на кілька годин було нормою. Європейці спали у два підходи: «перший сон» після заходу сонця, потім неспання, яке називали «вартою», і «другий сон» до ранку. Цю звичку зруйнувала індустріальна революція, але сліди середньовічного ритму помітні в нас і досі. Дехто навіть намагається його повернути. Про це розповідає Fast Com­pa­ny.

[social_blue social=“telegram”]

Головне

• У доіндустріальній Європі сон у два відрізки з паузою посеред ночі був поширеною практикою.
• Під час «варти» люди займалися справами, молилися, розмірковували чи писали листи при свічці.
• Штучне освітлення та фабричні графіки стиснули сон в один відрізок, а заодно подарували нам 40-годинний робочий тиждень.
• Науковці не бачать користі в тому, щоб навмисно повертатися до середньовічного режиму, але визнають цінність нічної тиші для творчості.

«Перший сон», «варта» і «другий сон»

Уявіть 1600 рік. Сонце щойно сіло, і ви вже лежите на полотняному мішку на підлозі. Але сон у ті часи мав свою особливість: замість звичних нам восьми годин поспіль люди прокидалися приблизно опівночі.

Цей проміжок неспання називали «вартою». Хтось брався за хатні справи, хтось молився чи просто думав, хтось писав листа при свічці. А потім усі знову лягали спати до світанку.

Науковці називають такий режим двофазним, або сегментованим, сном. Уперше на згадки про «перший» і «другий» сон у старих документах натрапив історик Роджер Екірх у 1980‑х роках. Відтоді ця ідея періодично повертається, щоразу як можливе пояснення нічного безсоння.

Читайте також: Навіть Forbes з нами: 91% досліджень підтвердили, що 4‑денний тиждень знижує вигорання

Як лампочка вкрала в нас ніч

Середньовічні люди лягали, щойно темніло, тож прокидатися посеред ночі для них було природно. Усе змінила індустріальна революція. На вулицях з’явилися газові ліхтарі, у домівках — штучне освітлення, і люди почали довше не спати ввечері. Сон стиснувся в один суцільний відрізок.

«Томас Едісон, коли винайшов ту штуку під назвою лампочка, зіпсував усе для всіх, бо раптом стало можливо працювати вночі», — жартує клінічний психолог і головний експерт зі сну стартапу Ori­on Майкл Бреус.

Разом зі світлом змінилася й робота. Фабрики принесли жорсткі графіки, з яких згодом виріс 40-годинний робочий тиждень. Тоді ж з’явилася ідея понаднормових: працювати в незручний час стало вигідно. Для нічних роздумів і молитов у новій економіці місця не залишилося.

Читайте також: 58% працівників відмовились би від підвищення: що їх лякає

Тіло досі пам’ятає

Схоже, середньовічний ритм закладений у нас природою. На початку 1990‑х психіатр Томас Вер провів експеримент: учасників на кілька тижнів позбавили штучного світла вночі. До четвертого тижня вони самі перейшли на сон двома відрізками. А дослідження 2017 року зафіксувало такий самий режим у громаді на Мадагаскарі, де немає електрики.

Можливо, саме тому так багато людей прокидаються о третій ночі зовсім бадьорими й годинами не можуть заснути.

До того ж двофазний сон не зник повністю. «Ви здивуєтеся, скільки людей і зараз так сплять», — каже Бреус. За його словами, усі, хто регулярно спить удень, теж фактично мають двофазний режим.

У різні часи нестандартні режими сну практикували й відомі люди. Чарльз Дікенс описував свої «нічні прогулянки», а Томас Едісон стверджував, що ніколи не спить більше чотирьох годин на добу.

Середньовіччя у 2026 році

Цього літа аспірантка Університету штату Північна Кароліна Анна Фокс, яка вивчає середньовіччя, вирішила перевірити практику на собі. Вона прокидалася з 1:30 до 3:30 ночі й описувала експеримент у соцмережах, за ним стежили тисячі людей.

«Частина мене потай сподівалася, що я створена для середньовічного способу життя і це вилікує мою хронічну втому», — зізналася Фокс Fast Com­pa­ny. Цього не сталося. Зате здивувало інше: «Я писала кращі вірші, ніж будь-коли в житті».

Правила вона встановила суворі: жодного верхнього світла, жодного телефона й жодних справ зі списку. Фокс не хотіла перетворювати нічні години на змагання, скільки встигне зробити. Вона читала, писала листи, вела щоденник і займалася творчістю.

«Здається, ці години належать лише тобі», — каже вона.

Читайте також: ШІ робить нас забудькуватими: 4 способи краще запам’ятовувати

Чи варто спати як у середньовіччі

Науковці закликають не романтизувати минуле. Дослідник сну й постдок Гарвардської медичної школи Ален Югінович нагадує: Американська академія медицини сну не бачить суттєвої користі від двофазного чи багатофазного сну ні для мислення, ні для здоров’я.

Огляд 2021 року в журналі Sleep Health теж не знайшов переваг сну в кілька фаз. Навпаки, він був пов’язаний із гіршим фізичним і психічним здоров’ям та нижчою працездатністю.

«Отримати вісім годин сну кількома відрізками, імовірно, краще, ніж спати лише п’ять. Але регулярно ділити сон на кілька коротших періодів може збивати наш циркадний ритм і природну структуру сну», — пояснює Югінович.

Справжня проблема сучасності, за його словами, не в кількості фаз, а в тривалості. Дорослим радять спати щонайменше сім годин, але через роботу й спосіб життя сучасний сон здебільшого короткий.

Чого насправді варто повчитися в предків

Головний урок середньовіччя, схоже, не в режимі, а в тиші. Югінович визнає, що менше відволікань справді може сприяти творчому мисленню, а перехідний стан між неспанням і сном здатен підкидати несподівані ідеї. Але це не означає, що безсонні ночі роблять нас креативнішими.

Тож експерти радять простіше: спати 7–9 годин, бажано в один і той самий час, і прислухатися до себе. Якщо натхнення приходить само о третій ночі, у цьому немає нічого поганого. Але навмисно будити себе не варто.

«Я б точно не прокидався о другій ночі, щоб розібрати пошту», — підсумовує Бреус.

Читайте також: 4 межі, які врятують кар’єру від звички догоджати всім: як навчитися казати «ні» без почуття провини