«Як ти виїхав під час війни?». Яке ставлення до чоловіків, які поїхали за кордон – дискусія

IT-підприємець Денис Довгополий у своєму Facebook підняв одну з болісних тем в суспільстві – виїзд чоловіків за кордон. За його словами, зараз стає все більше людей, які відводять очі та ігнорують питання «Як ти виїхав за кордон під час війни?». Це породило бурхливу дискусію у соціальній мережі.

«Незабаром ділитимуть на три сорти: залишився, виїхав законно, з’ї**вся. Вже є люди, котрі не подають руки останнім», – написав Довгополий.

Передувало цьому допису те, що підприємець дізнався, як дві компанії втратили клієнтів через не цілком законну релокацію працівників.

«Я дізнався, що дві українські компанії після релокейшну до Європи втратили клієнтів у США. Вони лише запросили підстави для виїзду. В частини людей виявилося все ок – там люди з інвалідністю та багатодітні. Частина людей була оформлена як інваліди, та клієнти попросили європейське підтвердження, що люди – інваліди, та навіть обіцяли платити інвалідам більше, щоб підтримати. А решта виїхали по “Шляху” і не повернулися. І комплаєнс клієнтів сказав, що співробітники компанії не мають легальних підстав для перебування в ЄС. І у будь-якій країні. Невелика частина співробітників виїхала заздалегідь і там легально. І клієнти розірвали контракт. Одна компанія почала наймати людей у Європі, які виїхали легально, та наймати людей в Україні. Друга уникала розмови на цю тему».

Це й змусило IT-підприємця розпитати знайомих айтівців, як вони виїхали. За словами Довгополого, багато людей «виправдовувалися і виправдовували», і це розкрило велику проблему.

Загалом коментатори зайняли два полюси: хто дійсно стверджує, що «не подасть руки» тим, хто поїхав під час війни, а також ті, хто вважає несправедливим обмеження на виїзд для чоловіків.

«Виїхав незаконно – порушив закон. Звідки в тебе гроші – вкрав. Це злочинець. Це як домівки біженців мародерити. Тому відношення до них повинно бути тільки одне. Якщо бажають зберегти громадянство – років по 10-15 примусових робіт. Сміття прибирати. Поля розміновувати. Взагалі щось таке корисне робити».

«Кріпосні не мають права вільно пересуватись, то тільки панам дозволено».

«Це просто жахливо, сиджу в улюбленій кондитерській в центрі Києва, а власники – молоді й активні, без дітей і інвалідностей, як виявилось, з‘ї**лись за кордон в Європку. Навіть не хочеться більш нічого в них купувати й забезпечувати їм перебування по Європах. Які в них цінності?».

«Поняття “незаконно виїхав” – взагалі треш. Виїзд відбувається через державні органи – прикордонну службу, митницю тощо. Тобто сама держава спочатку випускає, а потім оголошує випуск незаконним? Чи навіть оголошує випуск незаконним не держава, а якісь приватні особи, які чомусь вирішили пошукати “ворогів народу”?».

«Середньовіччя якесь, полювання на відьом. Зрадників будете спалювати чи четвертувати? Влаштували корупційну годівницю для товстомордих, з потоками кешу на сотні мільйонів, а тепер цькуванням “клієнтів” корупційної системи просто набиваєте ціну на виїзд. Батальйон Монако підіть подрючте. Але ж там може прилетіти обратка, еге ж?».

«Тричі їздив. Законно. Тричі повернувся як справи поробив. Дурачок якийсь».

«Можна такі сорти ввести:

1. Пішов воювати добровольцем — перший сорт.

2. Пішов воювати, але не одразу, бо призвали — другий сорт.

3. Не воює, але волонтерить — третій сорт.

4. Не воює, не волонтерить, але не виїхав маючи змогу — четвертий сорт.

5. Нічого не робить, але не виїхав, бо немає змоги — п‘ятий сорт.

6. Виїхав/виїхала на законних підставах — шостий сорт.

7. Виїхав нелегально, але донатить — сьомий сорт.

8. Виїхав нелегально і не донатить — недоторканний, найнижчий сорт на рівні з хробаками.

Також має сенс ввести позначки у паспорт і наліпки на рукав певного кольору».

«А щодо тих, хто виїхав з України до великої війни? До них також ставлення не дуже попри донати та допомогу».

«Нас, жінок, вкурвлює не заборона на виїзд наших рідних, а сам факт того що мій син/чоловік/брат/батько має в разі потреби ризикувати життям в той час, як бугай, який виїхав за кордон, скаржиться що його лате не достатньо гаряче десь у Європі. І чхати мені на те скільки він там донатить, бо чоловіки, які лишаються в Україні, віддають набагато більше, вони готові на ризик життям, а не відкупаються дрібними подачками, сидячи за тисячі кілометрів в безпеці».

«Дуже мило, що навіть тут заборону на виїзд захищають переважно жінки, яких ця заборона не стосується. Вкотре переконуюсь, що з таким менталітетом у тих, хто залишиться на території України, немає майбутнього».

«Особливістю України завжди був дух свободи. Можливість робити все що завгодно і як завгодно. Коли закрили кордони, це був удар в сильну сторону України – Свободу, а зараз, вочевидь, це чудова корупційна складова. Бо ті люди, які можуть виїхати, можуть і хабаря заплатити, а ті хто не може виїхати той і так залишиться».

«Кожен вирішує сам, але я таких не поважаю. Це моє рішення. Як і не поважаю тих, хто сидить в Україні, не воює, не займається волонтерством та не перераховує гроші на армію. Моя думка така: чи воюй, чи допомагай армії».

«А як я виїхав, а потім знову заїхав? Липне до мене прокляття чи ні?».

А як ви ставитеся до чоловіків, які шукають способи виїхати, попри заборону? Розповідайте в коментарях.