Як заощаджувати в умовах війни і як подалати фінансову тривожність – поради спеціалісток

Якщо до війни ми жили за принципом life-work balance, то тепер ми опинилися в ситуації war-life-work balance. Наші тайм-менеджмент, фінансовий менеджмент – все змінилося. До того ж ми донатимо, купуємо собі зарядні станції та інші речі, про які раніше не думали. Звісно, все це впливає на наше уявлення про гроші. Які саме зміни відбулися і як тримати баланс, розповіли психологиня Тетяна Чиркова та кандидатка економічних наук Віра Фостяк.

Два типи поведінки

«Люди хочуть безпеки в фінансах. Я бачу це по своїх клієнтах: вони обережніші в довгострокових витратах – наприклад, не купують дорогі необовʼязкові речі, уникають емоційних покупок. Це помітно навіть в бізнесах: вони продають менші обʼєми. Більшість зараз хоче мати фінансову подушку: люди вкладаються в інвестиції, депозити тощо, питають, як робити регулярні платежі, щоб заощаджувати. Через ризики вони змінюють свої пріоритети», – каже кандидатка економічних наук, фінансова консультантка Віра Фостяк.

Психологиня і кандидатка психологічних наук Тетяна Чиркова додає:

«До 24 лютого хтось планував відпустку, хтось – купити квартиру. Тепер в квартиру в будь-який момент може прилетіти “шахед”, і фінансові пріоритети змінюються. Або людина планувала купити машину собі, а тепер купує машину для фронту.

Так в нас змінилося ставлення до покупок, до витрат і заощаджень – хтось терміново витратив все, а хтось почав відкладати в повну силу, переймаючись, що в будь-який момент залишиться без речей і дому. Реакція залежить від того, в якому стані людина зустріла велику війну, від особистої історії – це важко вкласти в статистику. Хтось живе у форматі “я завтра можу померти”, а хтось навпаки обирає формат “не дочекаються, я буду жити”».

Як накопичувати в умовах війни

«Не варто називати накопичення словами типу «на чорний день» – краще накопичувати на щастя», каже Віра Фостяк. Але фінансова подушка має бути обовʼязково:

«Якщо ви витрачаєте, припустимо, 20 тисяч гривень в місяць, в вас має бути подушка у розмірі 60 тисяч. Це стандарт і базова річ, і за останні три роки люди стали краще розуміти це. Навіть підлітки: в 17 років вони вже цікавляться пасивним доходом, відкладають кожен місяць.

Нагадаю формулу 50-30-20: 50% доходу витрачається на побутові трати, 30 – на хобі та відпочинок і 20 – на інвестиції. Але якщо ви не можете відкладати 20% – відкладайте десять, пʼять».

Як зберігати гроші

«Опитування показують, що понад 50% українців зберігають заощадження саме у готівці (дома або під рукою) замість банківських рахунків. Тобто частина людей не дуже довіряє фінансовим установам, але водночас багато хто інвестує у військові ОВДП – зараз це перевага над депозитами, вищі відсотки та немає оподаткування. Якщо дивитися на загальні тенденції, в нас дуже значна сума заощаджень населення є на руках», – пояснює Віра Фостяк.

«Зберігати гроші в українських банках безпечно. Насамперед у іноземних банках – це «Укрсиббанк», «Креді Агріколь Банк», «Райффайзен Банк». За ними йдуть «ПриватБанк» та інші державні банки. Фонд гарантування вкладів на сьогодні зобовʼязується виплатити 100% за сумою депозиту у випадку банкрутства банку в умовах війни тощо, і наша банківська система працює злагоджено – є нормативи діяльності банків: нормативи капіталу, нормативи ліквідності, нормативи великих кредитних ризиків. Наразі вони в нормі, але існують ризики – ми працюємо в умовах війни».

Читайте також: Можете робити буквально все, що завгодно – як живе нова українська соцмережа VMIST

Як боротися зі стресом

«Війна змінила не цінність грошей, а ставлення до них. І ті, хто “живуть одним днем”, роблять це через тривогу. Боротися з нею краще раціоналізацією: в якому районі я живу, як часто сюди “прилітає” тощо. Інші відчувають провину за власну фінансову стабільність: цю тему варто пропрацювати глибше», – каже Тетяна Чиркова.

«В цілому, ми живемо в аномальній ситуації – війна не є природним станом для психіки. І іноді краще, що ми можемо зробити – це відчепитися від себе. Купити красиву сукню, якщо хочеться, поїхати в подорож. Балансувати між радощами та донатами. І якщо немає змоги на все, спершу “одягніть кисневу маску на себе” – без ресурсу ви не допоможете нікому».

Нагадуємо, що раніше ми розповідали про проєкт фінансової грамотності для військових.