Юрій Гладкий вивчив англійську після двадцяти. Сьогодні він має клієнтів у Європі та США. Його досвід

Юрій Гладкий – засновник агентства креативних рішень Grape. У портфоліо компанії – маркетингові проєкти для «ПриватБанку», МХП, «Сільпо», Prom.ua, Schwarzkopf. Grape співпрацювали з брендами зі Словаччини, Білорусі, Казахстану та США, зокрема робили ребрендинг для лідера ринку професійних навушників 64Audio.

Нині Юрій регулярно спілкується з клієнтами та підрядниками англійською, але так було не завжди: до 21 року він взагалі не знав цю мову. У спецпроєкті з онлайн-школою EnglishDom засновник Grape розповів MC.today, як знаходив час на заняття в дорослому віці та як англійська допомагає йому продавати проєкти західним замовникам.

Читачі MC.today можуть отримати безкоштовний початковий урок англійської від EnglishDom і місячний доступ до онлайн-тренажера слів. Для цього заповніть форму в тексті.

Як я вчив французьку, але вона мені не стала в пригоді

Мені 38 років. Так вийшло, що англійську я почав вчити пізно. І в школі, і в університеті вчив французьку – так вирішили мої батьки.

Французька мені не дуже подобалася – я займався скоріше з-під батога. Години з репетитором згадую як досить похмурий час. Щось я вивчив, щоправда, не можу сказати, що знання хороші. Не так давно я їздив із дружиною до Парижа та згадав тільки якісь базові речі: міг замовити їжу в ресторані та попросити принести праску в номер.

Юрій Гладкий

У роботі французька також не дуже знадобилася. Якось я був у журі рекламного фестивалю в Мінську, і там довелося спілкуватися із французом. Нам обом виявилося простіше перейти на англійську, щоб зрозуміти один одного.

З англійською я вперше зіткнувся на початку 2000-х, коли навчався на третьому курсі Київського національного економічного університету. Мого друга й сусіда по кімнаті в гуртожитку Андрія Гайдута (нині співвласник освітньої платформи LABA – прим. ред.) запросили придумати та робити ігровий журнал «Шпиль» у видавництві «Комиздат». Я пішов туди працювати замісником головного редактора.

Ми писали про комп’ютерні та відеоігри. Я мав шукати інформацію, тестувати ігри та готувати про це статті. Тоді не тільки ігри, а й усі відеоогляди, відгуки, форуми – усе було здебільшого англійською.

Ми були одними з перших, хто писав на ці теми в українському інтернеті. Звичних сервісів на кшталт Google Перекладача ще не було. Мені довелося піти на книжковий ринок «Петрівка», купити звичайний паперовий словник і перекладати з ним – буквально по словам.

Тоді я усвідомив, скільки часу втратив, і вирішив терміново вчити англійську. Журнал «Шпиль» розвивався й навіть приносив мені зарплату в кілька сотень доларів на місяць, тому в мене як студента була хороша мотивація.

Як я вчив англійську майже з нуля

Першу школу я вибрав за відгуками. Вона працювала та продовжує працювати в офлайн-форматі, заняття проходять у класах. Я пам’ятаю, що серйозно займався навчанням: півтора року старанно ходив на уроки тричі на тиждень, майже щодня робив домашні завдання.

Окрім шкільної освіти, мені не було з чим порівнювати, але та освіта мені подобалася. Ми працювали і самі, і в групах, викладачі стежили за прогресом. Тоді я мав достатньо часу на заняття, і вони давали результат. Це головна перевага навчання в молодому віці: у тебе просто менше задач, можна зосередитися на заняттях.

Практика була постійною, адже я продовжував працювати в журналі, і мені потрібно було щодня читати англійською та перекладати.

За півтора роки в такому режимі я навчився пристойно читати та розуміти сенс. Це були скоріше ази англійської – словникового запасу мені однаково не вистачало, на столі, як і раніше, лежав паперовий словник.

За кілька років я пішов із журналу. Потім працював одночасно на два видання – про електроніку та про нерухомість. На курси тепер не вистачало часу, але мову не закинув – у нових сферах також треба було постійно читати англомовні джерела.

Як я вчив англійську в онлайні

Коли мені було близько 30, я зрозумів, що упустив багато базових речей із граматики, побудови речень. Однак говорити на той момент уже міг і навіть не боявся. Десь у цей час почав регулярно подорожувати.

Я вважаю, що вчити мову краще в кількох форматах і на кількох платформах. Якоїсь миті вирішив спробувати навчання в онлайні, EdTech-сервіси (EdTech, або Educational technology – це спосіб організації навчального процесу, під час якого використовуються різноманітні технології та нестандартні рішення – прим. ред). Щоб не просто викладач проводив уроки, а були ще якісь елементи інтерактиву та гейміфікації.

Так у 2017-му я знайшов онлайн-школу EnglishDom. Мені як маркетологу сподобалося, як просували цей продукт, розповідали про те, що навчання ґрунтується на основі аналізу великих даних та інших технологій. Я вирішив, що якщо вони зробили такий класний сайт і кампанію, то й навчати мають добре.

Я записався на пробне заняття по Skype. Перша викладачка, молода дівчина, мені не дуже підійшла – вона була надто м’якою, а я люблю, щоб викладач був, як тренер, суворим. Я попросив про заміну – другою вчителькою призначили більш дорослу жінку, суворішу, з нею мені було комфортно. На платформі можна вибрати російськомовного або англомовного викладача. Я вибрав російськомовного, оскільки люблю ставити багато запитань і розбиратися, коли щось не розумію.

На пробному занятті ми познайомилися, визначили мій рівень, слабкі місця та цілі. У мене тоді дуже кульгала граматика, але важливіше було почати краще говорити – я попросив працювати в цьому напрямку. Це важлива перевага EnglishDom – можна вибрати мету та працювати над нею, а не йти за загальною програмою, як на курсах. Мені підібрали такі уроки та вправи, які розвивали саме розмовні навички.

На сайті багато різного: фільми із субтитрами, застосунок для вивчення слів. Найбільше мені сподобався інтерактивний підручник ED Class. Він аналізував, як я виконував завдання, і показував мій прогрес. За кілька місяців, як це часто трапляється, я занудьгував. У такі моменти треба щось змінювати – формат, підхід. Я уже точно не пам’ятаю, що зробила викладачка, але я продовжував займатися, у неї вийшло мотивувати мене й далі.

* Для запису на урок з вами зв’яжуться менеджери EnglishDom, а промокоди з доступом до онлайн-тренажера слів прийдуть в пошти в другій половині червня.

Окрім занять по Skype, я пробував брати участь у розмовних клубах на сайті EnglishDom, але мені цей формат не підійшов. Я не бачу цінності у спілкуванні з незнайомими людьми на абстрактні теми.

Найважливіше для мене в заняттях – можливість навчатися в будь-якому місці, в будь-який час. Зазвичай я можу виділити час або вранці, або в обід, ввечері найчастіше зайнятий. У мене мала бути можливість змінювати час. Це вдавалося.

Я навчався в EnglishDom пів року – купував заняття пакетами. Займався тричі на тиждень. Я побачив результат, коли поїхав до США, сам презентував клієнту нашу пропозицію та продав її.

Як я використовую англійську на роботі та в житті

Я керую креативним агентством Grape. Ми створюємо рекламні кампанії та хочемо виходити на світовий ринок. У нас уже є клієнти і в США, і в Європі.

Найскладніше в роботі – це спілкуватися з іноземними клієнтами. Тут необхідні глибші знання мови – щоб пояснити якісь смислові моменти та продати замовнику ідею або стратегію.

З англійською ми постійно стикаємося і при роботі з підрядниками. Буває, що нам потрібно презентувати ідею ролика західному режисеру, щоб він чітко зрозумів задачі й запропонував творчі рішення.

Окрім роботи, я постійно використовую англійську в подорожах – із сім’єю близько чотирьох разів на рік їжджу за кордон. Це допомогло мені мотивувати сина вчити мову. Коли йому було вісім, ми відпочивали в Туреччині, і я відправив його до бару за молочним коктейлем. Відтоді мені навіть не потрібно його змушувати – він і сам знає, навіщо вчити англійську.

Нині я ніде не навчаюся спеціально, але підтримую англійську мову: використовую застосунки з гейміфікацією процесу, читаю журнали на кшталт Monocle, маркетингові статті на Adweek, дізнаюся про споживацькі тренди на Trendhunter, граю в комп’ютерні ігри англійською. Ідеальні в цьому плані рольові відеоігри (RPG): у них нелінійно розгортається сюжет, багато діалогів, потрібно вибирати дії та розуміти, що обговорюють на екрані. Це не нудно й занурює в контекст.

Я думаю продовжити навчання. У мене є мета – вільно писати презентації англійською, захищати їх перед англомовними клієнтами або публічно. Найскладніше і для мене, і для моєї команди – це виділити час на мову. Нині, під час карантину, роботи стало тільки більше, знаходити час на освіту ще складніше. Онлайн-навчання, як в EnglishDom, не прив’язане до конкретного місця та часу, – це ідеальний варіант у такі моменти.

Як працюють EdTech-сервіси: пояснює команда EnglishDom

За статистикою, із десяти людей, які починають вчити іноземну мову, тільки двоє, тобто всього 20 %, досягають мети. EdTech підвищує ефективність процесу навчання в кілька разів. За нашими даними, до своєї мети у вивченні англійської доходять 70 % студентів.

Особливість EnglishDom – у комплексному підході. Ми надихаємо вивчити англійську завдяки EdTech-технологіям та людському піклуванню про кожного студента.

EnglishDom використовує екосистему цифрових продуктів, які взаємопов’язані. Наприклад, студент додає нове слово у словник через розширення для браузера, тренує його в застосунку, повторює з викладачем на уроці й закріплює за допомогою онлайн-тренажера на сайті.

Керувати процесом навчання допомагає аналіз великих даних. Система аналізує, як студент засвоює матеріал і виконує домашні завдання. Ці дані ми зіставляємо з даними тисяч інших студентів, які вже вивчили англійську. Так система передбачає подальші результати, а це допомагає, якщо потрібно, скоригувати навчання.

За мотивацією студента стежить персональний куратор. Система направляє йому сповіщення, щоб куратор потрібної миті допоміг студенту пройти складний етап і мотивував його навчатися далі.

Над текстом працювали Наталія Соловйова і Тамара Балаєва

* Для запису на урок з вами зв’яжуться менеджери EnglishDom, а промокоди з доступом до онлайн-тренажера слів прийдуть в пошти в другій половині червня. 

Отримати безкоштовний урок і доступ до тренажера слів