«З появою штучного інтелекту роль людини змінилася». Як агенція контент-маркетингу Content KIT працює з ChatGPT
Хоча доступ до ChatGPT для користувачів з України наразі обмежений, скористатись чатом все ж таки можна. Ми вже зустрічаємо його у таких сферах, де, здавалось би, ніщо не замінить участь людини. Нещодавно, наприклад, «Ощадбанк» повідомив, що ChatGPT у тестовому режимі вестиме сторінки установи в соціальних мережах.
Редакція MC.today вирішила розібратись, як за допомогою ChatGPT створювати контент. Ми запитали Анастасію Крижановську, засновницю агенції контент-маркетингу Content KIT, й дізнались, як спілкуватись з ChatGPT, де шукати шаблони для запитів, які принесуть результат та чим поява штучного інтелекту нагадує перехід від кінної тяги на двигун внутрішнього згоряння.
У ChatGPT є окремі чати. У кожному з них система запам’ятовує ваші запити й навчається в процесі діалогу. Я рекомендую створювати для кожного завдання окремий чат. Задайте контекст, наприклад: «Тематика: інтернет-маркетинг, цільова аудиторія: професійні маркетологи» і бот буде надавати в цьому чаті відповіді, орієнтуючись на контекст. Це можна робити на початку чи в середині діалогу. Контекст можна корегувати: надавати більшу кількість деталей чи обмежень.
Щоб краще зрозуміти, чим може бути корисний ChatGPT у вашій сфері, подивитися кілька базових відео на YouTube та пройтися по бібліотеках запитів. Там зібрані шаблони команд для чату, у які ви можете підставити свої вихідні дані.
Я користуюся ChatGPT лише англійською мовою, тому що всі робочі задачі у мене і в моїй агенції — англомовні, але запити можна робити й іншими мовами, включно з українською. Він буде працювати повільніше, але буде. Також можна перекласти запитання через онлайн-перекладач на англійську — ChatGPT зрозуміє його навіть, якщо воно сформульоване неідеально і з деякими помилками.
ChatGPT добре розуміє контекст. З мого досвіду, його треба давати максимально чітко. Тобто, якщо дати запит «які ризики пов’язані з відкриттям онлайн-магазину?», скоріш за все, ви отримаєте загальну відповідь, де одна частина буде релевантною до вашої ситуації, а інша — ні.
Відповіді будуть ближчими до того, що вам потрібно, якщо ви запитаєте більш детально, наприклад: «які юридичні ризики пов’язані з відкриттям онлайн-магазину побутової техніки в США без підтримки кваліфікованого юриста?». Можна продовжити діалог: «дай конкретні приклади з реального життя по кожному з пунктів» чи «переформулюй це простими словами».
З ChatGPT треба спілкуватися, як зі старанним, але тупуватим помічником, якому щоразу треба давати всі деталі завдання й не сподіватися, що він зрозуміє поміж рядків. Крім того, часто треба задавати уточнюючі питання.
Я вже досить активно використовую ChatGPT у роботі, але й досі не звикла до того, наскільки багато інформації можна отримати. В агенції контент-маркетингу Content KIT ми вже використовуємо ChatGPT для:
Ось ще приклади того, як можна використовувати ChatGPT у контент-маркетингу:
ChatGPT може скоротити час написання статей, може дати вам нові ідеї та точки зору. Хоч і не ідеально, але може писати в різних стилях: «більш формально», «більш гумористично» тощо. Він дає збірну і вижату інформацію. Тобто не треба читати безліч статей, щоб скласти повну картину. Якщо чогось не вистачає, попросіть чат деталізувати, поглибити чи дати якісь конкретні дані.
Також він прибирає непотрібну інформацію. Наприклад, якщо ви спитаєте «які переваги у MacOS порівняно з Windows з точки зору user experience», ChatGPT дасть відповідь саме на це запитання чи дуже близько до нього, а звичайні статті часто починаються здалеку: що таке MacOS, як вона розвивалася тощо.
Але, якщо ви використовуєте текст, який створив ChatGPT, його все одно потрібно редагувати, як з точки зору стилістики, так і для Google. Факти, які дає ChatGPT треба ретельно перевіряти – вони можуть бути неправдиві або застарілі. Крім того, ChatGPT іноді «глючить» і доводиться чекати, коли знов можна його запустити.
Я б сказала, що перехід до штучного інтелекту в контенті – це не магія, коли «вжух» і все готово. Це, скоріше, нагадує перехід від кінної тяги на двигун внутрішнього згоряння.
Хіба можна сказати, що після появи двигуна людина більше не потрібна? Ні, але її роль, звичайно, змінилася. Так само і зі штучним інтелектом: стало швидше, зручніше, але все ще потрібен живий мозок.
ChatGPT не так гарно розуміє контекст, не вміє відрізняти правдиві дані від хибних, і точно не вміє давати експертну думку, яка як раз і є основною цінністю будь-якої корисної статті.
Я думаю, що штучний інтелект у сфері контенту буде швидко розвиватися. Він навчиться писати ще більш натурально, перевіряти факти, краще розуміти контекст, складати глибші й змістовніші статті. Основний прорив вже відбувся, і далі тисячі людей і компаній по всьому світу будуть навипередки працювати над тим, щоб вдосконалювати технологію.
Але це не значить, що людина буде не потрібна. У роботі маркетолога, контент-маркетолога чи навіть автора головне — зрозуміти читача і надати інформацію, яка з одного боку дасть відповідь на його запит, а з іншого – виконає цілі бізнесу, що замовив цей контент. Це вже про емпатію, експертизу і творчість – і їх, я думаю, навряд чи вдасться автоматизувати. А інформація сама по собі ще за появи Google стала доволі-таки дешевою річчю.
Айтівець і начальник Управління ІТ Міністерства оборони України Олег Берестовий іде з посади. На цій…
Транснаціональна компанія Visa запустила в Україні технологію, що дозволяє підтверджувати онлайн-покупки за допомогою біометрії –…
Очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, скільки податків сплатили резиденти «Дія.City» в І кварталі…
Українські айтівці Влад Кампов та Діма Малєєв запустили власний стартап mentor.sh – платформу для пошуку…
Засновниця та CEO BetterMe Вікторія Рєпа назвала пораду, яку вона хотіла б дати собі 8…
Станіслав Деркач все життя працював у сфері шоубізу, потім кинув собі виклик, пішов у кардинально…