Зарплати +43% і бронь, а інженерів бракує: звідки кадровий голод в ОПК

Оборонні компанії платять у середньому на 43% більше за ринок, майже завжди пропонують бронювання й самі навчають новачків. Але людей усе одно бракує. Майже всі виробники за рік переглядали зарплати, та жоден не помітив, що наймати стало суттєво легше. Чому гроші й бронь не вирішують кадрової проблеми і як галузь намагається її закрити, розібрався AIN.

[social_blue social=“telegram”]

Головне

• 89% оборонних виробників протягом року переглядали зарплати, але легше наймати не стало.
• На одну вакансію Hard­ware-фахівця в третьому кварталі на DOU припадало лише 2,5 відгуку, Embed­ded-розробника — 4,6.
• Лише 9% вакансій в оборонці підходять людям без досвіду, тоді як по ринку загалом — 45%.
• Усі 27 виробників, опитаних CORE Team, планують наймати й надалі.

Гроші й бронь є, а людей немає

На перший погляд оборонка — мрія шукача роботи. За даними Work.ua, у лютому 2026 року середня зарплата у вакансіях ОПК становила 40 тис. грн, на 43% більше, ніж по ринку. А бронювання обіцяли приблизно в 90% оборонних вакансій, тоді як серед усіх пропозицій платформи — лише у 12%.

Компанії продовжують піднімати ставки: за дослідженням Української ради зброярів і CORE Team, 89% виробників переглядали зарплати протягом року. Але ніхто з них не відзначив, що після цього наймати стало помітно легше.

«Проблема — знайти фахівця, його перевчити або довчити, ще й втримати, щоб його не переманили», — пояснив AIN на умовах анонімності представник однієї з оборонних компаній.

Читайте також: Ринок ІТ-вакансій 2026: чергова гра на виживання чи все ж є чіт-код?

Чому так відбувається

Людей фізично менше. Співрозмовник AIN називає три причини дефіциту: мобілізацію, виїзд фахівців за кордон і нестачу людей із досвідом саме в оборонних технологіях.

Потрібні рідкісні спеціалісти. Найбільше оборонці бракує інженерів. Конструкторів шукають 67% виробників, складальників і виробничий персонал — 56%. А в компанії «Око Камера», яка робить тепловізійні камери для дронів і роботів, зазначають: ІТ донедавна було важливим джерелом кадрів, але людей, яких можна залучити саме в розробку «заліза», там уже майже не лишилося.

«Ми шукаємо інженерів-конструкторів електроніки, інженерів-розробників FPGA, embed­ded-інженерів, інженерів-оптиків. Бракує також досвідчених спеціалістів з управління hard­ware-продуктом», — розповів директор зі стратегічних комунікацій компанії Олександр Стрельников.

Новачкам важко зайти. Лише 9% вакансій оборонних компаній у лютому підходили людям без досвіду. Тож молодим фахівцям складно отримати перший досвід саме тут, і коло кандидатів не розширюється.

Конкуренція між самими компаніями. 44% виробників назвали головною проблемою брак кваліфікованих кандидатів, а 33% — боротьбу за фахівців з іншими роботодавцями.

Вищі зарплати — не в усіх. Попри загальну статистику, 42% із 27 опитаних CORE Team компаній платять на рівні інших галузей або навіть нижче.

Ще один фактор — зміни в бронюванні. Уряд нещодавно відмовився від автоматичного 100% бронювання навіть для ОПК, тож ця перевага теж стає менш безумовною.

Читайте також: Бронювання 2026: яку зарплату треба мати, щоб зберегти бронь

Попит лише зростає

Попри труднощі, оборонні компанії наймають дедалі активніше. У третьому кварталі 2026 року вони опублікували на DOU 3942 вакансії — це 20% усіх вакансій платформи. А на Djin­ni кількість нових оборонних вакансій у першому кварталі зросла в 3,5 раза за рік.

При цьому закрити технічну вакансію зазвичай вдається за один-два місяці, а близько 30% таких позицій відкриті понад два місяці. Тому компанії шукають нестандартні рішення: наприклад, в «НВЦ Інфозахист» запровадили реферальну програму з винагородою за рекомендацію фахівця, який закріпиться в команді.

Шукають людей і на галузевих заходах. Ярмарок вакансій «Арсенал талантів» від DOU та Lob­by X зібрав понад 4 тис. відвідувачів і понад 80 оборонних компаній. Щоправда, скільки людей знайшли там роботу, організатори не повідомляють.

Не шукати, а вирощувати

Тож дедалі більше компаній роблять ставку не на переманювання, а на підготовку власних кадрів. 59% виробників наймають людей із машинобудування й промисловості, 44% — з ІТ. Майже половина (48%) хочуть тісніше співпрацювати з університетами, а 41% — розширювати програми перекваліфікації.

Ось кілька прикладів:

• Mate acad­e­my навчає складання дронів і рекрутингу для оборонки. За пів року програми роботу знайшли близько 50 випускників, серед них десятеро ветеранів, повідомляло LB.ua;
• Sky­Fall разом із КПІ відкрив лабораторію радіотехніки на 180 студентів на рік;
• «Атлон Авіа» разом із Київським авіаційним інститутом створив лабораторію авіамоделювання, яку з жовтня 2025 року пройшли понад 100 учасників;
• Brave Stu­dents — платформа оплачуваних стажувань від Brave1 і robota.ua, до якої на старті долучилися 44 виробники. Студенти можуть працювати до 20 годин на тиждень без досвіду;
• «Око Камера» читає гостьові лекції й має меморандуми з КАІ та КПІ.

Держава теж долучилася: у квітні 2026 року уряд запровадив програму підготовки кадрів для ОПК та інших пріоритетних галузей із грантами 15–30 тис. грн на здобуття кваліфікації й компенсацією роботодавцям витрат на навчання.

Але оцінити ефект усіх цих ініціатив поки складно: організатори рідко повідомляють, скільки випускників справді влаштувалися за фахом. Тож поки що оборонним компаніям доведеться й далі змагатися за досвідчених інженерів і вкладатися в навчання нових.

Для тих, хто думає про перехід в оборонку, це хороша новина: конкуренція тут значно нижча, ніж у класичному ІТ, а компанії готові навчати.

Читайте також: Адаптація ветеранів — базовий мінімум для бізнесу: досвід МХП