«Знайти першу роботу було нелегко». Історії двох світчерок, які перейшли в ІТ після багатьох років у журналістиці

Марія Бондар

Редакторка MC.today

Багато людей щороку переходить в IT-сферу. Серед них – колишні журналістки Інна Сотнікова та Тетяна Кузнецова, які наважилися на кардинальні зміни в житті під час повномасштабної війни. Як це – ризикнути й з нуля опанувати нову професію – нижче читайте історії світчерок.

Історії журналісток Тетяни Кузнецова та Інни Сотнікової, які наважилися перейти в ІТ. Колаж: MC.today

Інна та Тетяна багато років працювали в журналістиці, але одного дня вирішили перейти в ІТ. Вони розповіли, чому обрали цю сферу, ким зараз працюють, як довго шукали роботу, чи сумнівалися у своєму виборі, а також поділилися порадами з тими, хто теж хоче «увійти» в ІТ.

Інна Сотнікова, Project manager у компанії Volpis

Інна Сотнікова. Фото: надане спікеркою

До переходу в ІТ я 12 років працювала в журналістиці. Останнім місцем роботи був телеканал 1+1. І я дуже вдячна за цей досвід, бо отримала найкориснішу навичку – комунікацію. Зараз теж постійно комунікую і з командою, і з замовниками.

З чого все почалося? Я довго не наважувалася піти в іншу сферу, адже дійсно любила журналістику. Проте там вже не було для мене росту, як для професіонала. В цей же період я завагітніла і пішла в декрет. Тоді й зрозуміла, що це – можливість щось змінити. 

Я обрала ІТ-сферу, але чомусь вважала, що починати треба з дизайну чи frontend-розробки, хоча мені це й не дуже подобалося. Якось я пожалілася другу, який тоді вже працював Project manager, що не знаю, куди йти. Він відповів, що в українському ІТ не вистачає хороших Project-спеціалістів. Ці слова «вселили» в мені віру. 

Перші кроки на шляху до роботи Project manager:

• Для початку друг порадив мені прочитати книги «Scrum» Джеффа Сазерленда та «Deadline. Роман про управління проектами» Тома Демарко. Ці книги дали базові розуміння для майбутньої роботи. 
• Після цього я пішла на курси про Project management. Загалом, курсів було кілька, там була і практика, але довгий час у мене не було суцільного бачення ролі такого спеціаліста. 
• Паралельно я почала проходити співбесіди. Це дало розуміння, де в мене прогалини в знаннях. Але було багато ситуацій, коли я не знала, як вчинити в тому чи іншому випадку.
• Згодом я побачила допис в LinkedIn від одного досвідченого РМ, що він проводить індивідуальні менторські сесії. Я одразу записалася, і ці сесії дуже допомогли: він «розклав всі знання по поличках». Ми займалися раз на тиждень протягом 2 місяців, я ставила йому безліч питань, і зрештою змогла знайти роботу.

Часто в мене виникали сумніви через зміну професії. Я не знала, чи правильний шлях я обрала, чи вдасться мені потрапити в ІТ, або ж сумнівалася, коли не могла розібратися в завданні чи не розуміла розробників, або коли проходила десятки співбесід, а мені відмовляли. Кожного разу я задумувалася, а чи дійсно мені це потрібно? Але після кожного  складного завдання я починала вчитися ще більше.

Зараз я розумію, що потрібно було одразу звертатися до ментора. Зазвичай такі заняття не дорожчі за курси, але значно ефективніші. А якщо вам хочеться отримати сертифікат – раджу пройти курс Project management від Google. 

Якби я мала можливість повернутися і сказати собі щось на початку шляху, то це були б такі слова: «Не бійся, дівчинко! Ти впораєшся!». 

Тим, хто теж хоче перейти в ІТ, можу порадити лише одне: обов’язково спробуйте те, чим плануєте займатися. Для цього подивіться короткі курси на YouTube, зверстайте лендінг (для розробників) чи намалюйте простий дизайн (для дизайнерів). І лише якщо вас «драйвить» від цього, починайте цим займатися, і йдіть до кінця.

Як я шукала роботу? На це пішло десь пів року. Почала одразу після завершенні курсів: щодня відправляла резюме на Djinni i DOU, інколи відгукувалася на вакансії в різних Telegram-каналах. 

Відгуків на моє резюме спершу було небагато, можливо 2-3 на місяць. Ситуація змінилася, коли я почала брати участь як Project manager у волонтерському проєкті – ми розробляли сайт для громадської організації із Кривого Рогу. Впевнена, що цей проєкт вплинув на те, що я знайшла роботу, адже там було багато практики.

• Читайте також: «Думала, що провалила співбесіду»: українці поділилися історіями про свій шлях до роботи в Amazon і Google

Мені запам’яталася перша технічна співбесіда, бо я її проводила у машині. У нас зникло світло, був поганий інтернет-зв’язок, тож я взяла машину і поїхала «ловити» сигнал. Через це дуже нервувала і могла відповідати неправильно.

Була ще одна дивна ситуація – HR не прийшла на співбесіду. Згодом через 30 хвилин вона відписала, що була зайнята. Тоді я засмутилася, але зараз розумію, що така поведінка – це вже «червоний прапорець».

Загалом співбесід з HR була близько десяти, після половини з них я ще доходила до технічних співбесід. Найважчою і найцікавішою була та, після якої я отримала свій довгоочікуваний офер у Volpis. Чому обрала саме цю компанію? Спершу мене зацікавили відгуки про неї на DOU, потім відбувся метч із рекрутером. Я одразу зрозуміла, що хочу працювали з ними. 

Тетяна Кузнецова, Python-розробниця у ProstoPay

Вже пів року я працюю в українській компанії ProstoPay. Але до переходу в IT я майже 5 років була редакторкою, журналісткою і телеведучою на місцевому телеканалі в Запоріжжі, а також працювала спеціальною кореспонденткою газети Верховної Ради «Голос України» у своїй області. 

Тетяна Кузнєцова до ІТ працювала журналісткою. Фото: надане спікеркою

Для мене великий плюс журналістики – різноманітність, адже ти можеш зранку поїхати знімати на металургійне підприємство, в обід записати черговий випуск кримінальної хроніки, а ввечері мати інтерв’ю в міській раді. І цей досвід – гнучкість, вміння вчитися і коригувати план «на льоту» – мені знадобився і в ІТ-сфері. 

Ще одна корисна навичка – робота в команді та комунікація з різними людьми. Якраз ці soft skills зіграли важливу роль під час мого навчання, пошуку роботи та адаптації в IT-компанії. Адже коли ти змінюєш професію, ти ніколи не починаєш з нуля. Треба адаптувати здобуті навички під нову сферу. 

З чого почався шлях в ІТ? Цікавитись програмуванням я почала ще під час роботи на телебаченні. Надихав мій чоловік Денис, який працював журналістом, але пішов на ІТ-курси й досить швидко отримав першу роботу. Так, йому було важко: вдень він працював, а ввечері вивчав нові технології, але попри це він завжди з захопленням розповідав про цікаві задачі та колектив.

З часом я вирішила змінити професію, адже відчула вигорання на роботі. І вже у грудні 2021 року звільнилася з телебачення. Після цього почала проходити відеокурси на YouTube та Udemi. Чоловік склав мені план навчання, створював навчальні задачі, мініпроєкти та все пояснював. 

Найважче було усвідомити, що не можна вивчити якийсь перелік технологій раз і назавжди. Моєю головною помилкою стали спроби усе це «наздоганяти». Зараз я розумію, що не потрібно знати все, потрібно знати достатньо.

На початку я багато сумнівалася, адже не мала технічної освіти. Але коли в мене щось виходило, це дуже мотивувало продовжувати. І що більше я навчалась, то краще розуміла технології.

• Цікаво: Кар’єрні консультантки спростували міфи про світчинг та дали поради з пошуку роботи

За 2 місяці пошуків роботи я подавалась на десятки вакансій – майже на всі, пов’язані з мовою Python. Загалом мала 7 технічних інтерв’ю, з яких отримала п’ять відмов і два офери.

Тетяна Кузнєцова. Фото: надане спікеркою

Зізнаюся – моє найперше інтерв’ю було жахливим. Керівник довго розповідав, що шукає заміну співробітнику, який розв’язує особисті питання у робочий час та постить професійні поради в LinkedIn. Він навіть назвав його ім’я. А після співбесіди мені надійшов негативний фідбек, що мені «не дано» програмування.

Водночас співбесіда до компанії, де я тепер працюю, була зовсім іншою: ставили цікаві питання і ми розбирали ситуації, наближені до реальних задач на проєктах. Тоді я подумала, що було б круто попрацювати з такими людьми. Згодом мені запропонували офер. Я якийсь час навіть не вірила в це, доки не надійшов контракт на роботу.

Важливу роль у зміні професії зіграла підтримка чоловіка і друзів, які також бути розробниками. В якийсь момент майже всі навколо мене були пов’язані з ІТ. Тому ця сфера стала для мене рідною ще задовго до мого першого офера. 

Раніше ми розповідали, хто такий тестувальник та у чому полягає його робота, скільки зароблять ці спеціалісти та що потрібно знати, аби отримати першу роботу. У статті ви також знайдете історії від двох тестувальниць, які обрали для себе ІТ.