Звільнили за підробіток у конкурентів? Юристи пояснили, чи має роботодавець таке право

Питання підробітку в конкурента дедалі частіше стає причиною конфліктів між компаніями та їхніми співробітниками. Адвокатка, старша юристка АБ «Івана Хомича» Ірина Касюхнич пояснила виданню budni.ua (robota.ua), що дозволяє, а що забороняє українське законодавство в цій ситуації — і як діяти обом сторонам.

Чи можна взагалі заборонити роботу за сумісництвом

За загальним правилом — ні. Стаття 21 Кодексу законів про працю прямо дозволяє людині працювати одночасно на кількох підприємствах, а право на працю додатково гарантує стаття 43 Конституції. Тому пункт у трудовому договорі, який забороняє будь-який підробіток, суперечить закону і фактично не діє.

Винятки стосуються лише окремих категорій — державних службовців, посадовців, керівників держпідприємств, суддів, поліцейських тощо, для яких обмеження встановлюють спеціальні закони. А от для звичайного працівника приватної компанії заборонити підробіток «просто тому, що так хоче роботодавець» юридично неможливо.

Читайте також: Вас не зможуть оштрафувати за запізнення: як працює трудовий договір та чому його варто підписати

А роботу саме в конкурента можна обмежити?

Класичне трудове право України взагалі не знає такого поняття, як «угода про неконкуренцію» для звичайного працівника: умова, яка забороняє йому працювати в конкурентів, зазвичай визнається недійсною, бо обмежує конституційне право на працю.

Виняток з’явився лише у 2021 році — для резидентів «Дія Сіті». Закон «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» дозволяє укладати договір про неконкуренцію, але одночасно за трьох умов: строк обмеження не більше 12 місяців після звільнення, чітко визначений перелік конкурентів чи видів діяльності (а не «взагалі всі»), і обов’язкова грошова компенсація працівнику за таке обмеження. Якщо хоча б однієї з цих умов немає або формулювання занадто широке, суд із високою імовірністю визнає договір недійсним.

Коли підробіток — це нормально, а коли — вже проблема

Поки людина сумлінно виконує обов’язки на основному місці роботи, не порушує режим і не завдає шкоди компанії, те, як вона проводить вечори чи вихідні, — виключно її особиста справа. Сам факт підробітку не дає роботодавцю підстав для претензій.

Ситуація змінюється, коли підробіток починає заважати основній роботі — через запізнення, помилки чи невиконання плану — або пов’язаний із розголошенням інформації з обмеженим доступом. Клієнтська база, умови договорів, ноу-хау чи цінова політика можуть мати статус комерційної таємниці за статтями 505–508 Цивільного кодексу, і її передача конкуренту — це вже не підробіток, а порушення закону.

У такому разі роботодавець може зафіксувати порушення документально, вимагати відшкодування збитків у цивільному порядку, звернутися до Антимонопольного комітету через недобросовісну конкуренцію або навіть інціювати кримінальне провадження за статтями 231–232 Кримінального кодексу — за незаконне збирання й розголошення комерційної таємниці. Ключова умова для будь-якого з цих кроків: інформація має бути офіційно оформлена як комерційна таємниця — наказом, переліком відомостей, режимом доступу та підписаною працівником згодою. Без цього довести порушення в суді складно.

Чи можна працювати одночасно у двох конкурентів

Формально — можна, якщо працівник не порушує робочий режим і не розголошує комерційну таємницю жодної з компаній. Закон не забороняє сам факт роботи «на два фронти».

Але на практиці ризик дуже високий: майже неможливо працювати одразу в двох конкурентів і при цьому не переносити знання, напрацювання чи інформацію одного роботодавця на користь іншого. Саме тому такі ситуації регулярно закінчуються конфліктами і судовими справами. Виняток — якщо з працівником уже укладено чинний договір про неконкуренцію в межах «Дія Сіті»: тоді одночасна робота на конкурента стане прямим порушенням цього договору.

Чи можна звільнити за підробіток у конкурента

Сам по собі факт підробітку — не підстава для звільнення. У Кодексі законів про працю такого пункту немає, тож звільнити «за те, що людина працює ще десь» неможливо.

Законним звільнення стає лише за конкретне, доведене порушення: систематичне невиконання обов’язків або прогули через другу роботу (стаття 40 КЗпП), розголошення комерційної таємниці — якщо це прямо передбачено контрактом чи законом, або порушення чинного договору про неконкуренцію для резидентів «Дія Сіті». Тобто причиною має бути доведене порушення трудових обов’язків чи умов договору, а не сам факт наявності другої роботи — інакше суд поновить працівника на посаді.

Читайте також: Трудовий договір із ФОП: поради юриста, як укласти правильно

Яка відповідальність за порушення NDA

Якщо працівник порушив угоду про нерозголошення (NDA) чи злив конфіденційну інформацію, відповідальність залежить від тяжкості наслідків і може настати одразу в кількох формах: цивільна — відшкодування збитків та, якщо це передбачено договором, штраф за порушення NDA; дисциплінарна — догана чи звільнення, якщо обов’язок зберігати таємницю прямо закріплений у трудовому договорі; адміністративна — за недобросовісну конкуренцію (стаття 164–3 КУпАП); і навіть кримінальна — за статтями 231 та 232 Кримінального кодексу передбачено до кількох років обмеження чи позбавлення волі за незаконне збирання й розголошення комерційної таємниці, що завдало істотної шкоди.

Щоб NDA реально захищав компанію в суді, у документі мають бути чітко визначені перелік конфіденційної інформації, строк дії обов’язку та конкретна відповідальність за порушення. Розмите формулювання типу «не розголошувати нічого» суд, найімовірніше, тлумачитиме на користь працівника.

Головний висновок для роботодавців: реальний захист від витоку клієнтської бази чи ноу-хау — не заборони підробітку в трудовому договорі (вони юридично не працюють), а грамотно оформлений режим комерційної таємниці та чітке NDA з конкретними формулюваннями. Для працівників висновок не менш практичний: вечірній чи вихідний підробіток — законне право, доки він не заважає основній роботі й не пов’язаний із передачею конфіденційної інформації конкурентам. У випадку конфлікту саме доведеність порушення, а не сам факт другої роботи, вирішує, хто виграє справу в суді.

Читайте також: Скільки заробляєте? За що вас звільнили? Що не можна розголошувати за NDA — 7 популярних запитань