logo
Истории / 26.11.2019 / 17:11

20 років працював маляром в США, купив ферму в Еквадорі за $70 тис.: досвід українця

Ігор Овертченко поїхав з України за два місяці до проголошення незалежності. У США він заснував свій бізнес, а потім покинув все і переїхав до Еквадору вирощувати каву.

В інтерв’ю для MC Today 55-річний львів’янин розповідає про життя в латинській країні, магію кави та свою хасієнду.

Друзья, мы в редакции mc.today мечтаем публиковать ваши истории. С вами приключилось что-то странное и необычное на работе, в поездке, прямо на улице? Расскажите об этом нам, отправив письмо на [email protected]


Церковні миші та бізнес у США

Ігор Овертченко

Ігор Овертченко

Я сам зі Львова. Вивчився на вчителя фізики, пропрацював за спеціальністю рік і у 1991-му виїхав до США (мені було 27 років). Ми в Україні тоді були бідні, як церковні миші, тож поїхав шукати кращої долі.

У Штатах спочатку працював маляром. Хотів повернутися до викладання фізики, але з’ясувалося, що потрібно ще два роки вчитися. А після того – отримувати ще менше, ніж маляр. Очевидно, що я відмовився.

Спочатку просто працював маляром, а потім створив власний бізнес. Ми малювали хати, працювали з деревом, наприклад, міняли старі вікна. В Америці тоді якраз були хороші часи, люди почали вкладати гроші в нерухомість, яку треба було ремонтувати. Тож було досить і роботи, і заробітку.

У 2008 році я вирішив поїхати в гори. Хотів до Патагонії (Аргентина), але з’ясувалося, що туди потрібна віза. Я не люблю збирати всі ті папірчики, тож поїхав до Еквадору: там теж є гори, але віза не потрібна.

Мені одразу країна припала до душі. Хороший клімат, життя набагато дешевше. Через п’ять днів я вирішив, що то моє.

Хасієнда з 4 тис. дерев і кавою

Ігор ОвертченкоПротягом року я ще тричі приїжджав до Еквадору, шукав житло. Приїхав на одну ферму в селі Санта Марта, тут це називають «фінка» або «хасієнда», побачив ці несамовиті краєвиди і купив її. На той час вона коштувала $70 тис. У США така вартувала б близько мільйона. Гроші на це заробив у Америці за той 21 рік, що там жив.

Спочатку я приїздив лише взимку, сезонний бізнес у США дозволяв. А у 2012-му переїхав остаточно.

Я живу в звичайному селі, недалеко від столиці. Тут небагато людей – проїхав і не помітив. Ферма зветься «Фінка Фігаро».

У мене 13 гектарів на схилі гори. Висота над рівнем моря – 1450 метрів. Ця зона називається Cloud forest (вологі тропічні гірські вічнозелені ліси – прим. ред.). Разом із волонтерами та найманими працівниками ми висадили тут близько 4 тис. дерев.

Ігор ОвертченкоУ мене живуть собаки, коти, папуги, качки, кури. Є десь гектар бананів, їх навіть мої собаки їдять. Фрукти тут дуже хороші, особливо папая. Також вирощую для себе моркву, капусту, буряк.

З кавою історія проста: сусід мій, колумбієць, почав садити каву і намовив мене. Кава – тіньова рослина, тож я просто почав висаджувати її між вже деревами. Нині в мене близько 4 тис. кавових дерев і чотири сорти кави: катура, типіка, табі та пакамара.

Кава – мій основний бізнес. Також здаю в оренду кімнати на фермі: одна коштує $25 за ніч, а весь будинок $80-100. Часом туристи приїжджають, я можу прихистити їх, показати місцевість і заробити. Грошей вистачає, аби покривати витрати на утримання ферми.

Як збирають каву

Відкрив бізнес в США, купив ферму в Еквадорі та вирощує каву: історія Ігоря ОвертченкоУ мене є помічник – місцевий хлопець. Ми разом збираємо каву. Я ще молодий, але часом спина болить, тож він виконує більш тяжку роботу.

Збирання кави починається десь із кінця травня і продовжується до вересня. Робимо це вручну. Процес досить кропіткий: треба бути уважним, вибирати лише стиглі ягоди, адже незріла ягода – як ложка дьогтю, яка псує діжку меду. Зріла кава має колір червоного вина.

На спеціальній машині відділяємо м’якоть від зерна. Останні потім висушуємо. Якщо перевищити потрібний рівень вологості, зерна можуть покритися мохом.

Шкірку з м’якоттю також можна висушувати. З них виходить непоганий на смак чай. Щоправда, більшість тут просто викидає їх у компостну яму і використовує як добриво. А я намагаюся продавати і сам його п’ю.

Скільки коштує кава

Відкрив бізнес в США, купив ферму в Еквадорі та вирощує каву: історія Ігоря ОвертченкоЗерно буває різної якості. На це впливають земля, догляд, клімат.

Є спеціальний тест для кави. Максимальний результат – 100 балів, але його ще ніхто не отримав. Мій результат – 83 бали. Це означає, що зерно належить до особливого класу – Specialty coffee.

Я спокійно можу дійти десь до 88 балів, якщо підкоригую методи збору та якщо погода радикально не зміниться. Це впливатиме на ціну. Тож я намагаюся не вирощувати багато кави, а йти в напрямку якості. Цього року зібрали близько 500 кілограм кави, але це мало. Мій сусід, наприклад, має 30 тис. кущів, тому він зібрав десь 2 тонни зерен.

Кілограм обсмаженої кави в мене коштує $12. Якщо вона буде ліпшої якості – ціна виросте до $20.

Еквадорська кава взагалі не з дешевих. Для порівняння: праця робітника в Ефіопії коштує 50 центів на день, у Колумбії – $7, в Еквадорі – $20.

Зерно я продаю в кілька локальних магазинчиків та через знайомих. Першими міжнародними покупцями були Катерина і Василь, які відкрили кав’ярню у Дніпрі.

 20 років працював маляром в США, купив ферму в Еквадорі за  тис.: досвід українця
 20 років працював маляром в США, купив ферму в Еквадорі за  тис.: досвід українця
 20 років працював маляром в США, купив ферму в Еквадорі за  тис.: досвід українця
 20 років працював маляром в США, купив ферму в Еквадорі за  тис.: досвід українця
 20 років працював маляром в США, купив ферму в Еквадорі за  тис.: досвід українця
 20 років працював маляром в США, купив ферму в Еквадорі за  тис.: досвід українця
 20 років працював маляром в США, купив ферму в Еквадорі за  тис.: досвід українця

Життя в Еквадорі

В Еквадорі люблять слово «маньяна», тобто «завтра». Робити з місцевими якийсь бізнес, як на мене, дуже тяжко. Я звик до Штатів, там все чітко. А тут: «Ну, не зробили сьогодні, то зробимо завтра». Мені здається, через те і країна страждає.

За рівнем безпеки Еквадор нічим не відрізняється від інших країн, якщо не ходити з фотоапаратом через плече вночі. Хоча тут є свої проблеми, наприклад, наркотрафік (шлях, яким незаконно транспортують наркотики – прим. ред.). Але я не бачу, щоб це якось стосувалося цивільного життя. Ніхто не ходить по вулиці й не стріляє.

Відкрив бізнес в США, купив ферму в Еквадорі та вирощує каву: історія Ігоря Овертченко

Великий плюс – я цілий рік ходжу у футболці. Не треба купувати зимові речі чи опалювати будинок. У нас помірний клімат. Сезони всього два: влітку більше сонця, а взимку – дощів.

За 10 гігабайтів інтернету на місяць я плачу $30. Газ купую балонами, один коштує $2,5. Мені вистачає на місяць.

До речі, валюта тут – американський долар. Це дуже спрощує життя.

Англійську мову тут розуміють погано, всі розмовляють іспанською. Я зміг вивчити місцеву десь за три роки. Українці тут є: хтось експортує квіти з Еквадору, хтось працює завучем у місцевій школі, а одна родина зі Слов’янська навіть має невеличкий готель.

Не бути байдужим

Я вважаю, що ми, люди, багато чого робимо не так. Використовуємо природу як нам вигідно, багато знищуємо. Тому за останні два роки ми з найманими робітниками та волонтерами посадили близько чотирьох тисяч дерев.

Також маю великий план на майбутнє – створити притулок для домашніх тварин. В Еквадорі їх не стерилізують, вони бігають по вулиці, потрапляють під машини. Людям часто нічим їх годувати, тому що і самим немає чого їсти.

Загалом, в мене дуже проста релігія: прокинувся зранку і роби найліпше, що можеш.

Самые свежие и интересные статьи для вас

Вдохновляющие компании

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: