Ольга Маркевич – автор контента на сайте

Прикро визнавати, але в Україні, зазвичай, компанії працюють з дизайнерами без підписання хоч якогось договору. Навіть великі дизайн-студії ігнорують цей важливий пункт. Як наслідок, проєкти часто крадуть, і з цим нічого не можна зробити. Розглянемо кілька можливих сценаріїв порушення авторських прав на твори у сфері дизайну. Приклад 1: ваш проєкт доопрацювали і видали за свій Дизайнер сам створив на замовлення дизайн-проєкт і передав його клієнту. Замовник вирішив внести зміни в проєкт і віддав його на доопрацювання іншому дизайнеру, який згодом видав проєкт за свій і використовує у своїх портфоліо. У такому випадку згадайте, чи підписували ви договір із замовником і чи були в документі передбачені правила переходу виключних прав на проєкт. Якщо договір не укладали або в ньому не було нічого про передачу прав на проєкт, то, відповідно до законодавства, усі права зберігаються за розробником проєкту. Замовник має право використовувати проєкт тільки для тих цілей, для яких він і створювався. Іншими словами, переробляти проєкт замовник або інший дизайнер не мали права – вони порушили авторські права дизайнера. Отже, останній має право вимагати від порушника припинити використовувати перероблений проєкт, видалити публікації та навіть отримати відшкодування збитків або грошову компенсацію за порушення прав. Але перш ніж звертатися до порушика із претензією або до суду, зберіть докази (чернетки, креслення, завдання на розробку тощо). Проаналізуйте і дослідіть, яким чином проєкт потрапив до порушника, який його у свою чергу переробив. Річ у тому, що створення просто схожого проєкту недостатньо – важливо довести, що роботи схожі саме використанням вашого проєкту. Приклад 2: фрілансер-дизайнер претендує на проєкт студії На замовлення студією був створений дизайн-проєкт. Його створював дизайнер на аутсорсі, який згодом став заявляти свої права на проєкт і пред'являти претензії до замовника. У подібних ситуаціях важливо звертати увагу на те, як оформлені відносини з дизайнерами. Якщо це співробітники компанії, то в трудовому договорі потрібно передбачити, щоб в їхні трудові функції входила розробка дизайн-проєктів. У такому випадку створені штатним співробітником твори набувають статус службових, що автоматично дає компанії всі права на такі проєкти (якщо інше не передбачено договором), а значить, дозволяє використовувати їх без згоди працівника. Якщо дизайнери не працевлаштовані, укладайте господарсько-правовий договір з ФОП або цивільно-правовий з фізичими особами. У ньому обов'язково вкажіть, що права на проєкт переходять замовнику через акт прийому-передачі таких прав. Якщо нехтувати договорами, студія ризикує опинитися у складній ситуації. Тобто, не маючи прав на проєкт, вона буде формально відчужувати його замовнику, що у свою чергу може привести до спорів із клієнтом щодо інтелектуальних прав. Приклад 3: видання опублікувало ваш проєкт без вказівки вашого авторства Ще одна ситуація – ваш дизайн-проєкт з'явився на будь-якому інформаційному ресурсі під чужим ім'ям. Порушуються особисті немайнові права автора. Це в тому числі право визнаватися автором твору, право використовувати або дозволяти використання твору під своїм ім'ям, право на недоторканність твору. Такі права не можна передати за договором, а відмова автора від них не має юридичної сили. У подібних випадках незазначення або виключення імені автора при використанні його дизайну є порушенням особистих немайнових прав. Варіантів дій у такій ситуації може бути кілька залежно від багатьох факторів: хто саме (яке видання) опублікувало ваш твір, наскільки відомим і ціннісним є ваш твір, кому належать майнові права і так далі. Тобто в одних випадках можна обмежитись скаргою безпосередньо до ресурсу або просто вирішити питання переговорами, а в інших вимагати матеріальної винагороди і звертатись до суду. Чек-лист для дизайнера при створенні будь-чого При розробці дизайну логотипа, макета реклами чи будь-якого іншого твору не користуватися вже готовими картинками з мережі. Використовуйте фотостоки (shutterstock.com, freepik.com чи інші) безкоштовно або за символічну плату, де можна робити це і не боятися відповідальності за порушення авторських прав. Завжди підписувати із замовником договір на створення об’єкту інтелектуальної власності, а в разі потреби – ще й технічне завдання. У договорі потрібно детально прописати умови співпраці, а також визначати перелік вимог до бажаного результату, щоб після завершення проєкту із замовником не було непорозумінь. Оформити перехід прав інтелектуальної власності від дизайнера до замовника. Для цього потрібно підготувати та підписати з обох сторін крім договору акт приймання-передачі виконаних робіт чи наданих послуг. Отже, дизайнери, захищайте свої твори, а замовники, не забувайте підписувати з дизайнерами договори та акти. Адже заплатити за роботу не дорівнює отримати права на замовлений дизайн.

No items found.