Наталья Чижова – автор контента на сайте

Я не думала, що відкрию власне event-агентство, та ще й разом з коханою людиною, але це сталося. І треба було думати, як розвивати власну справу та не вбити кохання. Як ми створили Plombir Event? У студентські роки у мене було модельне агентство у провінційному місті. Саме там я організувала свої перші івенти – конкурси краси. Коли ж вирішила переїхати до Києва, легко влаштувалася на роботу в event-агентство та виросла з молодшого менеджера до керівника напрямку. Незважаючи на кар'єрний ріст, я емоційно вигоріла та вирішила покинути індустрію. Але, як кажуть, колишніх івенторів не буває, і через три місяці після звільнення ми ще з трьома екс-колегами вирішили відкрити власне агентство. Серед них і був мій коханий – Женя. Тоді мені було лише 23 роки і я не замислювалась над тим, що спільний бізнес може поставити крапку на стосунках. 1 лютого 2013 року ми створили Plombir Event. В той час у нас не було серйозної стратегії, крім «Головне − не боятися». Розпочати івент-бізнес було нескладно – всі твої витрати складаються з сайту і корпоративної пошти, потрібні лише професійні навички команди. В нас було 4 голови, і спершу ми самостійно закривали всі проєкти для клієнтів, навіть не орендуючи офіс. Через півроку після заснування агенції ми ризикнули і запозичили $100 тис. на наш перший великий проєкт. Наприкінці року у нас вже назбирався солідний клієнтський портфель українських та міжнародних компаній – Microsoft, Limagrain, «Альфа-Банк Україна», Billa. Всі ці бренди ми завойовували у великих тендерах. А знаходили ці тендери простим шляхом – «холодними» дзвінками. Роль sales-менеджерів, дизайнерів та акаунт-менеджерів на початку виконували дівчата – я і Оксана. А хлопці, Женя та Федір, займалися продуктовим менеджментом – рахували бюджети та фактично реалізовували проекти. Як ми залишились у бізнесу удвох Після кризи 2014 року нам вдалося зрости і зайняти своє місце під сонцем на івент-ринку. У той же час наші друзі та партнери Федір та Оксана вирішили піти в інший напрямок. І навесні 2016 року ми з Женею стали партнерами у бізнесі 50/50 %. Вже багато років кожен з нас повністю закриває певну сферу у Plombir event. Женя – керуючий партнер і відповідає за фінанси, стратегію, генерацію нових ідей для розвитку бізнесу. Я працюю з командою і клієнтами та представляю нашу агенцію на ринку. Але ми спільно приймаємо рішення про стратегічні цілі компанії та шляхи їх досягнення. Наприклад, під час карантину ми зрозуміли, що треба міняти стратегію роботи, та почали без запиту розробляти ідеї для брендів. Так народився спільний проект з «Київстаром» та «Планетою Кіно» – «Залишайтеся на Домашньому. Дивіться кіно на балконі». Ми влаштували українцям кінопоказ просто у них на подвір'ї, запросивши глядачів вийти на балкони. В одному з ЖК Борисполя демонстрували українську стрічку «Мої думки тихі». Фільм транслювали на великому екрані, аудіосупровід можна було послухати на радіо Miami (100,5 FM). Так глядачі могли побувати в кінотеатрі, не покидаючи своїх балконів і не порушуючи правил карантину. Про рольові ігри вдома і на роботі Як у бізнесі, так і в родині важливо розділити ролі та обов'язки. Ми обидва усвідомлювали, що у бізнесі немає місця «статевим відзнакам» та всі образи, маніпуляції та емоції треба залишати за дверима квартири. Ми можемо відкрито висловлювати власну думку з приводу бізнесу. Час від часу це викликає запеклі суперечки, але у них немає місця для комунікації на рівні «чоловік−жінка». Так у нас виникло просте правило: будь-який конфлікт має обмежуватись сферою, у якій він відбувся. Тобто не треба плутати побутову сварку з бізнесом – сльози не є аргументом на роботі, а різні погляди у робочих питаннях – не привід спати в різних кімнатах. Власний бізнес – це набагато серйозніше, ніж штамп у паспорті. На роботі ми спеціально зробили кабінети у різних кутках офісу – можемо за день навіть не перетинутись. Про проблеми, з якими ми зіткнулись Проблеми є у всіх, як на роботі, так і в родині. От декілька моментів, з якими ми зіткнулись за ці сім років спільного ведення бізнесу та сімейних стосунків: Родинні ігри. Якщо обидва партнери беруть активну участь у житті компанії, треба будувати комунікацію з командою, особливо з маленьким штатом працівників. Інакше колектив, сам не усвідомлюючи цього, може приміряти на вас ролі «тата та мами», а на себе – дітей. Кого слухати? Найбільший конфуз – це коли ти озвучуєш своє рішення, а у відповідь чуєш, що твій партнер сказав робити інакше. У такому випадку я беру паузу. Наодинці з Женею ми визначаємо єдине рішення, яке йде в реалізацію. Паралельно аналізуючи, у чиєї сфері впливу було питання та чому його поставили одразу мені і йому. Бізнес у ліжку. Наш проект не закінчується у 19:00. Часто ми робочі питання обговорюємо за сніданком, вечерею чи навіть перед сном. Часом це може викликати роздратування, і тоді треба почути одне одного та влаштувати «бізнес-тишу». Як нам вдалось не вбити один одного Якщо казати про основні правила гри у партнерських відносинах, то ми сформували чотири підходи до роботи разом: Визначити, хто представляє вашу компанію на ринку: спілкується з пресою, виступає на конференціях та інше. Визначити, хто приймає рішення з тих чи інших питань, та чітко донести це до команди, адже у неї не може бути дві відповідальні особи з одного питання. Залишити право вирішального слова у визначеній сфері за партнером. Іноді кожен з нас має набивати власні гулі та нести за них відповідальність. Якщо у вас спільні фінанси, то рішення щодо нових інвестицій мають прийматися спільно. Розглядаючи проекти, ми разом визначаємо перспективи, ризики, нашу готовність та розмір вкладу. Ми поважаємо особистий простір та час один одного. І якщо ввечері хтось хоче тусити на вечірці, а інший – побути в тиші, це не привід псувати настрій. Можна просто заснути у різний час, але у одному ліжку. Напевне, такий підхід у житті та бізнесі дає нам змогу зберегти власну індивідуальність та не розчинятися один в одному. Та й окремі кабінети в цьому теж допомагають.