Олена Володіна – автор контента на сайте

Перше та головне для тих, хто чує вибухи: тілесний контакт. Обійняти, сісти на рівні очей, взяти за руку. Проказати емоції. Тобі жахливо, тривожно. Я теж боюся, і мені так само неспокійно. Але ж ми разом. Ми дорослі, ми поруч, і ми захищатимемо тебе, як і військові, поліція. Ми готові, дивись, у нас готові речі, які можуть знадобитися. Якщо нам потрібно буде покинути будинок, це те, що ми заберемо із собою. І ми віримо, що додому повернемося. У будь-якій ситуації ми триматимемося разом. Як і багато людей навколо. Їм також страшно. Звуки, гуркіт лякають, і нам треба пам'ятати, що ми робимо? Не підходимо до вікон, йдемо в укриття, закриваємо вушка. Пам'ятаєш? Важливо записати на лист усі можливі номери телефонів, імена дітей, дати народження, групи крові. Нагадати, що в нас є така шпаргалка. Батькам: Перше, що треба зробити, – заспокоїти себе в паніці. Дихання, тілесні практики, вмиватися холодною водою. Від вашого спокою як дорослих залежать дії та спокій дітей. Зупиніться, зробіть три-чотири глибокі вдихи та видихи. Намагайтеся, щоб видих був довшим.

No items found.