Вик Ватаманюк – автор контента на сайте

Тризуб на сьогодні за Конституцією має статус малого державного герба України. Там же вказано, що він має стати основою для великого державного герба разом із зображенням козака із самопалом, що був гербом Війська Запорізького. Зараз 2020 рік, і ми робимо вже пʼяту спробу утвердити великий герб. Виникає два питання: чи потрібен взагалі нам великий герб? І якщо потрібен, то який? Як було Історично перші зразки великого й малого гербів робив Володимир Кричевський 1918 року для УНР та Георгій Нарбут того ж року для Української Держави. А сам тризуб історики називають родовим знаком Рюриковичів, його досі знаходять викарбуваним на монетах Русі часів Володимира Великого (980–1015). Ніхто не може точно сказати, що він означає. Як будь-який простий і стародавній символ він має множину інтерпретацій: триглав як утілення принципу триєдності всесвіту у древніх слов’ян, триєдність бога у християнстві, зображення сокола в піке, графема «воля» тощо. Ця сукупність сенсів наближає його до таких символів, як хрест, зірка тощо. І це вирізняє нас на тлі гербів інших держав. Як в інших Великі, насичені деталями герби зазвичай мають держави, які були королівствами чи імперіями, де державними гербами ставали герби панівних династій. Така насиченість деталями має сенс, коли кожен новий монарх, успадковуючи герб, вносить певні доповнення. Нідерланди, а точніше, Королівство Нідерландів має малий, середній і великий герби, затверджені 1907 року, – усі вони є гербами королівської династії. Напис Je Maintiendrai (французькою «я перетерплю», «я вистою») був ще в короля Вільгельма ІІІ, який був також королем Англії (1689–1702). На практиці використовуються лише малий та середній герби. Герб Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії має британський і шотландський варіанти, затверджений 1837 року, є також гербом британського монарха, на разі Єлизавети ІІ. У подібному вигляді існує з 1603 року. Цікаво, що в монархів герб може мінятись і це автоматично змінює герб держави, але на практиці нікого не засмучує той факт, що на британському паспорті зображений герб Георга IV (1936–1952), а не Єлизавети ІІ. Герб Федеративної Республіки Німеччина затверджений 1950 року, у такому ж вигляді існує з 1928 року, періоду Веймарської республіки. Ще раніше існував як герб Німецької імперії у ХІХ столітті, а свій початок бере ще за часів Римської імперії. Існує також малий герб, дещо спрощений, і саме він використовується на практиці повсюдно. Герб Швейцарської Конфедерації затверджений 1842 року, а його сучасний вигляд – у 2017-му. Перші згадки про швейцарський хрест датуються ХІV сторіччям. Має назву «швейцарський дієт» (Swiss Diet, Tagsatzung), так називаються збори представників кантонів, така собі рада чи віче. Я не спроста згадав саме ці чотири країни. Вони, маючи велику і сталу історію державотворення, дивляться в майбутнє і дають приклад, якими мають бути державні символи та як їх використовувати на практиці. У двох країн є лише один герб, ще в однієї є два, де на практиці використовується простіший. На сьогодні можна стверджувати, що усі вони прийшли до того, щоб спростити свої державні герби і ставитись до них як до сучасних систем ідентифікації брендів. Де ознаками хорошого тону є: 1) простота, 2) довговічність, 3) унікальність. Це чудово видно на прикладі урядових ідентифікацій цих країн. Як має бути В України як держави вже є елементи, які відповідають вищезгаданим критеріям: це назва, прапор і герб. У назві немає зайвих слів: ні народна, ні демократична, ані республіка, ані держава – усі ці ймовірні приставки, які були раніше і які досі існують в інших держав, відбивають тимчасовий стан речей. Республіканська форма може змінитись, демократичний устрій теж, просто ж назва «Україна» позбавлена тимчасових штампів, вона відображає самоназву українців як організованої спільноти й нічого більше, а тому довговічна, проста й унікальна. Наш прапор є двоколором з базових кольорів без будь-яких знаків та орнаментів, барви якого з нами в Європі ділять лише шведи та боснійці. Це теж відповідає критеріям простоти, довговічності та часткової унікальності. Нарешті, герб очевидно є довговічним, він тисячолітній. Він настільки простий, що його можна показати на пальцях руки. Можливо, це єдиний герб у світі, який має таку можливість. Це доволі унікально. Виходячи з цього, я стверджую, що Україні не потрібен ніякий великий державний герб. У нас вже давно існує єдиний герб, і він має ім'я – тризуб. А от що дійсно потрібно, це розробити стандарти його застосування, спрощення до ультрамалих розмірів, наприклад іконок, та в якості елементів емблем державних органів, як-от ЗСУ, МВС тощо. Спроєктувати нарешті єдину систему ідентифікації органів державної влади України. Врешті-решт, створювати нові логотипи, які його інтерпретують. Лого футбольної федерації України, дивлюсь на тебе.