Я нестандартный свитчер: из ІТ до повара горячего цеха. Как я попал под сокращение и нашел работу совсем не там, где искал

Холодний душ та трошки реалізму. Кажуть, що люди люблять персональні історії, пости про успіх та провали. Ну що ж, мені є що розказати: весна принесла сюрпризи й відправила мене у вільне плавання – попав під скорочення. Буденна штука сьогодні, правда? Особливо для junior developer. Почався пошук роботи й вийшли такі цифри:

• 31 відгук на вакансію;
• 13 випадків повного ігнорування;
• 8 позицій було закрито в процесі «читання» мого резюме;
• 7 відмов на етапі уточнення деталей (готовність до переїзду, наявність «білого» квитка, затягнутий процес найму, пропозиції працювати безплатно для досвіду тощо);
• 3 співбесіди (1 відмова зі сторони працедавця, 2 відмови з моєї сторони).

Також вперше стикнувся з фразами від українських працедавців «Ви чоловік, а значить вас призвуть до лав ЗСУ. Ми не готові так ризикувати».

Почухав потилицю, помацав «пусту подушку» та вирішив діяти кардинальніше – взагалі не обмежувати себе ІТ та фармацією. І знаєте що? Робота для «підтримки штанів» знайшлась! То ж вітчизняна HoReCa тимчасово отримала айтішніка-кухаря гарячого цеху.

Можна додати ще трошки цифр за червень місяць:

• 32 години стажування;
• 287 відпрацьованих годин на посаді;
• мінус 8 кг ваги.

І що найважливіше, мільйон відсотків до мотивації та дисципліни в процесі підтягування знань по технологіях для подальшого пошуку наступної омріяної роботи у web-розробці.

Ви, хто читає цей текст, якщо у вас щось пішло не так, не опускайте руки та памʼятайте: «Збитися зі шляху під час подорожі неприємно, але втратити сенс йти далі ще гірше».

Пишу це текст і мимоволі посміхаюсь, бо вчора ще колупався в Next.js, а сьогодні смажу філе міньйон з прожаренням medium. Цікавий шлях і дитині буде що розказати.

Далі буде тільки краще.

Джерело: LinkedIn Влада Коробко