Що стало визначальним в успішності Бренсона як підприємця та лідера? На його думку, те, що він оточив себе талановитими, винахідливими і сміливими людьми.
Публікую уривок з інтерв’ю із Річардом Бренсоном з книги Девіда М. Рубенштейна «Бути лідером. Мудрість від тих, хто змінив правила гри».
Життя Річарда Бренсона – це те, про що мріє більшість підприємців і зрештою більшість людей:
Чого ще хотіти від життя? Річард Бренсон, схоже, завжди хоче більшого і регулярно хапається за нові – й подеколи небезпечні – проєкти.
Найсвіжіший такий проєкт Virgin Galactic пропонує охочим платні короткі польоти в космос. Коли Бренсон оголосив про запуск компанії, багатьом спершу здавалося, що ідея не має шансу на успіх, до того ж довелося подолати чимало перешкод.
Утім, досвід свідчить, що робити ставки проти Річарда Бренсона не варто. За його юності дехто гадав, що він не впорається із проблемами.
У 15 років покинув школу, потерпав від важкої дислексії і на старті геть не мав грошей. Проте Бренсон – природжений підприємець. Кожна компанія натхненна його візіонерством:
Та на відміну від інших підприємців, які часто висловлюють бажання оточити себе талантами, Річард Бренсон справді готовий прислухатися до «розумніших». І вносити на етапі розробки до своєї «блискучої» ідеї зміни, що вони пропонують.
Він достатньо впевнений у собі, щоби визнавати, що не всі його ідеї спрацюють, – і саме ця істотна перевага стоїть за його успіхом.
За традиційними шкільними критеріями це була велика проблема. Я сидів на останній парті, витріщався на дошку і бачив усе, як у тумані. Мене вважали чи то лінивим, чи то дурним, чи то і тим, і тим.
Якщо я чимось цікавився, то здебільшого мені відмінно це вдавалося. Наприклад, мене цікавило, що відбувається у світі. Я вирішив заснувати журнал, який агітуватиме проти того, що я вважав неправильним, як-от війна у В’єтнамі.
Бренсон покинув школу у 15, заснував журнал і брав інтерв’ю у відомих людей. Зокрема в Міка Джаґґера.
Якоюсь мірою, коли тобі 15, маєш кращі шанси на інтерв’ю, ніж коли тобі 30, 40 чи 50. Я просто приходив до людей додому, і вони погоджувалися через те, що жаліли хлопця, сповненого ентузіазму.
Мені було років 15 чи 16. Ми сиділи в підвалі з дівчатами і ділилися ідеями. Зрештою, зупинилися на двох варіантах: Slipped Disc Records – малося на увазі, що чорні платівки завжди були подряпаними й висковзували з рук, – і Virgin.
Одна з дівчат зі сміхом сказала: «Ми тут усі незаймані (англ. virgin), а ти незайманий у бізнесі. Може, назвеш фірму Virgin?»
Я не пам’ятаю цю дівчину, але якщо вона це прочитає, хочу передати, що залюбки виплачу комісійні. Це справді була вдала ідея, адже ми заходили в різні сектори, заснували різні компанії, і в усіх тих секторах були «незайманими», тобто virgin. Назва Slipped Disc Airlines для авіаліній, мабуть, не пасувала б.
Коли ми вирішили займатися музикою, то спершу надсилали замовлення поштою: продавали платівки значно дешевше. Ми були першими, хто продавав їх зі знижкою.
Стався поштовий страйк, що тривав шість тижнів, і ми заходилися шукати дуже-дуже дешеву музичну крамницю на Оксфорд-стріт у Лондоні. Згодом почали відкривати мегамагазини Virgin по всьому Об’єднаному Королівству й в інших місцях.
Ми мали десь триста мегамагазинів по всьому світу на всіх центральних вулицях: Таймс-сквер, Єлисейські Поля, Оксфорд-стріт. То була золота пора, коли молодь не мала нічого, крім музики. Це було до появи відеоігор, мобільних телефонів й інших розваг сучасних молодих людей.
Слово Virgin стало синонімом довіри у музичній сфері. Наш бренд завоював довіру. Якось до мене звернувся молодий виконавець із фантастичним альбомом. Я запропонував запис кільком студіям. Ніхто не взявся.
Я подумав: «А хай йому, ми започаткуємо власну студію звукозапису». Так ми і вчинили. Альбом Майка Олдфілда називався Tubular Bells і здобув шалений успіх.
Я намагався потрапити з Пуерто-Рико на Віргінські острови. Мені було 28, і на мене чекала чудова жінка.
Та й річ не в тому, а в тому, що мені не вистачило місця на літаку American Airlines. Я не бачився з тією чудовою жінкою вже три тижні, тому обійшов увесь аеропорт і винайняв літак. Сподівався, що кредитна картка це витримає.
Узяв табличку, де написав: «Virgin Airlines, рейс на Віргінські острови в один бік, $39». Підходив до людей, кому теж забракло місць на їхніх рейсах, і так заповнив мій перший літак.
Коли ми приземлилися на островах, пасажир, що сидів поряд зі мною, сказав: «Вам би трохи покращити обслуговування, а так хороший буде авіабізнес!» Я подумав: окей. Наступного дня зателефонував у Boeing і спитав: «Маєте вживані 747-мі на продаж?»
Ми почали з одного вживаного Boeing 747. Для порівняння: авіакомпанії British Airways, Pan Am і twa мали по три сотні літаків. British Airways запустила проти нас брудну кампанію і доклала всіх зусиль, щоби витурити нас з бізнесу.
Ми судилися і виграли найбільшу у британській історії компенсацію за наклеп. Трапилося це напередодні Різдва. Ми розділили компенсацію між усіма співробітниками порівну. Гадаю, тепер вони щороку надіються, що British Airways вигадає ще якісь наклепи.
Ми заходили в новий сектор тільки з однієї причини: якщо бачили, що в ньому кепсько управляли інші люди. Так, за залізницю взялися тому, що у цьому секторі порядкувала держава.
Залізниця British Rail мала застарілі потяги й жалюгідне обслуговування. Ми збагнули, що можемо створити новий фантастичний транспорт, мотивувати персонал і таким чином сприяти позитивним зрушенням.
Гадаю, ми трансформували споживацький досвід. У кожному секторі, куди ми вперше заходили, зяяла діра на ринку, де «крутелики» кепсько справлялися, і ми розбурхували індустрію. Зараз під брендом Virgin об’єднано понад три сотні компаній.
Нам пощастило, що ми не мали компаній-банкрутів. Коли щось не клеїться, ми залагоджуємо всі борги і рухаємося далі до наступного проєкту.
Ми 14 років працюємо над космічною програмою. Це нелегко. Космос – сфера хитромудра. Фантастично складна. На мою думку, ми близькі до того, щоб нарешті здійснити мрію. Сподіваюсь, я матиму змогу вирушити в космос на космічному апараті Virgin Galactic.
Я ніколи не беруся за проєкт з думкою отримати прибуток. Якщо можеш створити щось найкраще у якійсь галузі – на сплату рахунків і на життя тобі вистачить.
Якось давно ми випустили пісню God Save the Queen гурту Sex Pistols з нагоди срібного ювілею королеви. А за 25 років вона посвятила мене в лицарі. Я трохи хвилювався: якщо королева пам’ятала слова пісні, то я мав би покласти голову на колоду, а не підставити плече для меча. Та вона однаково мені пробачила.
У межах організації The Elders Бренсон був знайомий з безліччю видатних лідерів, куди входив і Нельсон Мандела.
Ми були дуже близькими. Мені невимовно пощастило, що ми товаришували протягом десяти років і дуже добре знали одне одного. Створили з ним раду старійшин The Elders й зібрали 12 неймовірних чоловіків і жінок, що знаються на конфліктах і намагаються їх розв’язати. Мабуть, конфлікти – це найважливіша і варта уваги проблема, адже в конфлікті все летить шкереберть.
Великого лідера визначає вміння добре слухати. На зустрічах The Elders я здаю собі справу, що вони стали старійшинами тому, що все життя слухають і вбирають інформацію, а вже потім говорять і ретельно добирають слова. Ще один ключовий аспект – любов до людей, справжня любов до кожного, а також уміння знаходити в людях найкраще.
Навіть коли тебе дістали, зазвичай можна знайти найкраще майже в кожній людині.
Оточити себе чудовими людьми. Відразу навчитися делегувати обов’язки – не старатися зробити все самотужки. Подбати, щоби пліч-о-пліч працювали люди, які вихваляють команду, а не критикують. Залучити фахівців, направду готових до інновацій, бути сміливим і створювати те, чим зможуть пишатися всі працівники компанії.
Я був би дуже сумною людиною, якби не був дуже щасливим. Мені пощастило зустріти неймовірно прекрасну жінку. Ми з нею протилежності, але чудово ладнаємо. Благословенням було те, що ми прожили разом більшу частину життя. Благословенням є наші чудові діти, чудові онуки.
Я щодня чогось навчаюся. Для мене життя – це суцільна вища освіта, якої я не отримав.
Я вчуся чогось нового від того, що виходжу в люди, слухаю людей, усе собі занотовую. Почуваюся вічним студентом.
У 40 років я заявив дружині: «Мабуть, я все покину і вступлю в університет». А вона глянула на мене й сказала: «Ти просто хочеш поточити ляси в універі з молодими дівчатами. Ану вертайся до роботи». І це була чудова порада.
Открыть успешный бизнес в Америке довольно просто. Это ежегодно делают сотни тысяч иммигрантов. В этой…
Если бы вы спросили об оценке кампаний в социальных медиа несколько лет назад, то, вероятно,…
В начале 2023 года на Etsy было зарегистрировано более 55 тыс. предпринимателей из Украины. Но,…
Сейчас моя компания делает бриллиантовые украшения для более ста магазинов по Украине. У нас есть…
Привлекательность Китая падает, а мировые фонды избегают Поднебесной во всех классах активов – об этом…
Вера Ворон, соосновательница MC.today, сейчас развивает агентство Creators Agency по продуктовому маркетингу для IT и…