Як поєднати материнство та позицію топ-менеджерки: чому важливо, щоб жінки займали керівні посади

Сьогодні в Україні та в світі йде безліч дискусій про соціальні ролі жінок і чоловіків. Жінки-керівниці все більше зустрічаються у великих міжнародних компаніях, вони очолюють держави та міністерства оборони, у країнах затверджують квоти на жінок-депутаток у парламенті. 

Україна теж взяла курс до гендерного балансу. За даними Всесвітнього економічного форуму, у 2020 році вона посіла 59 місце з 153 можливих у глобальному звіті гендерного розриву. У дослідженні оцінювали рівність доступу чоловіків та жінок до економічних та політичних можливостей, освіти та медицини.

У порівнянні з 2006 роком більш збалансованими за гендером стали сфери економічної та політичної діяльності.

І хоча досі існують стереотипи щодо «жіночих» та «чоловічих» професій та все ще актуальне поняття «скляна стеля» (бар’єр, який не дає жінкам отримувати бажані посади та оплату праці), ми вже бачимо, що суспільство змінюється.

Наприклад, у багатьох галузях гендерні нерівності стають менш помітними. Однією з них є ІТ. За аналітикою DOU, представленість жінок у ній стабільно зростає: у 2013 році в ній було лише 8% жінок, а у 2020 році — 25%.

Гендерний баланс в українському ІТ: як це працює?

У різних індустріях різний рівень гендерної збалансованості. Наприклад, ІТ-бізнес цiлком спрямовує свої зусилля на досягнення результату, надання якісних послуг та створення нових цифрових продуктів.

Жінки й чоловіки мають однакові можливості, а кількість жінок на технічних позиціях та загалом в індустрії щороку збільшується. За  п’ять років кількість жінок в ІТ виросла в чотири рази, а тільки у харківському офісі компанії GlobalLogic − вдвічі.

Майже 90% спеціалісток, з якими співпрацює компанія GlobalLogic, займають технічні позиції, тобто створюють та тестують програмне забезпечення. Мова не лише про Київ, схожі цифри ми маємо й у харківській локації: майже 80% наших спеціалісток — інженерки. 

Це пов’язано в першу чергу з принципом стандартизації, за яким працює ІТ-галузь. Вона має конкретний опис позицій, вимог та підходу до неї. Неважливо, хто є кандидат за гендером чи національністю. Важливі лише його або її навички та досвід.

Крім цього, IT-компанії співпрацюють з іноземними замовниками. Тому без системного підходу та прозорих правил для всіх вони просто не зможуть розвиватися на міжнародному ринку.

Для іноземних компаній жінка-лідер — це сучасна реальність. Наприклад, Шеріл Сендберг у Facebook, Сьюзен Войджицкі в YouTube, Вірджинія Рометті в IBM.  

Від проєктної менеджерки до директорки з інжинірингу та як це поєднати з материнством

Моя історія в ІТ розпочалася у 2004 році — тоді після закінчення факультету технічного перекладу я стала працювати проєктною менеджеркою в компанії, де я взагалі була єдиною жінкою. Попри це дискримінації я не відчувала.

Головними критеріями на позицію були знання англійської та вміння чітко формулювати свою думку. Саме за високий рівень володіння іноземною мовою я отримала цю позицію, адже у той час досить мало людей могли говорити англійською вільно. 

Чим далі я просувалася кар’єрними сходинками, тим більше менеджерок зустрічала. Певний час працювала в компанії, де близько 80% позицій менеджерів займали жінки. Ми одночасно мали по 60 дрібних проєктів, що потребувало стресостійкості та мультизадачності. В ІТ все залежить від гнучких навичок та знань спеціалістів. 

В GlobalLogic я вже понад 9 років і нещодавно стала мамою. Це не завадило мені зайняти керуючу позицію і продовжити координувати проєкти віддалено. Колеги допомагали: ми проводили онлайн-зустрічі, коли малеча спала, а якщо дитина вередувала під час розмови, у команді реагували спокійно.

Були й випадки, коли я приходила в офіс з малям. І ми усією командою вчилися управлятися з брязкальцями. До речі, зараз у нашому харківському офісі десять топ-менеджерів різних напрямків  — п’ять чоловіків і п’ять жінок, серед них і я.

Сьогодні ми маємо ситуацію, коли успіх все менше залежить від статі. У  IT-сфері, де я вже багато років, однакові не тільки вимоги для усіх консультантів компанії чи претендентів на конкретну позицію, але й  умови отримання заохочень, бонусів та компенсацій. 

Крім цього, в IT поширені проєкти, спрямовані на досягнення гендерного балансу. І мова йде не лише про конкретні компанії, а про сферу в цілому.

Так, наприклад, в Естонії, яку називають країною IT, існують спеціальні курси з інжинірингу Tech sisters. Дівчаток шкільного віку вчать програмуванню. Це популяризує технології серед жінок та допомагає підтримувати гендерний баланс.

Ми теж допомагаємо навчальним проєктам, які спрямовані на досягнення гендерного балансу в Україні: програмі STEM is fem, яка покликана надихнути дівчат вступати на технічні спеціальності, а також ми брали участь у створенні інформаційних роликів у співпраці з Центром гендерної культури у Харкові.  

3 уроки гендерного балансу, які варто перейняти іншим індустріям:

• Створити однакові правила гри. Варто почати зі стандартизації та створення однакових правил для кожної позиції. 
• Розраховувати на свої вміння − незалежно від квот. Одним із інструментів гендерного балансу є введення обов’язкових квот. Таке правило вже діє в багатьох політичних партіях. У такому підході є переваги, проте баланс, який він створює, скоріше штучний. Також це суперечить принципові створення однакових правил для всіх. Окрім того, можуть траплятися ситуації, коли підвищувати або брати на певні позиції будуть не найкращого спеціаліста, а того, який допоможе закрити певну квоту.  
• Інформувати та підтримувати. Є стереотипи про чоловічі і жіночі спеціальності. Наприклад, точні науки, такі як математика та інженерія, вважаються чоловічими, натомість гуманітарні, мова й література, — жіночими. Коли я навчалася спеціальності «технічний переклад», на курсі здебільшого були дівчата. Цей бар’єр можна прибрати за допомогою інформаційних кампаній, роботи з дітьми в садочках та школах, роботи з викладачами та батьками, а також підтримки жінок у компанії.

Не менш важливо привертати увагу до проблеми гендерної або будь-якої іншої нерівності, навчати дітей й дорослих, що єдиний важливий фактор під час вибору спеціальності — захоплення певною справою та готовність досягати результату. Все це в комплексі допоможе таки впасти «скляній стелі» в Україні та світі в цілому.