UA RU
logo
26 Oct 2021

«Змусять туди вступити, заборонять працювати з ФОПами та підвищать податки». Розвінчуємо основні міфи щодо «Дія City»

Александр Борняков BLOG

Заместитель министра цифровой трансформации

Людина завжди ставиться з пересторогою до того, чого вона не розуміє. У цьому команда Мінцифри впевнилась, коли запустила революційний для України проєкт «Дія City». Незнання його особливостей викликає домисли та негатив. Для того щоб зрозуміти рівень реальної обізнаності з проєктом та виявити сліпі зони в його сприйнятті, ми спільно з MC.today провели опитування серед читачів видання.

Результати невтішні – тільки 16% респондентів дали правильні відповіді. Питання були про загальні принципи функціонування спецрежиму: наприклад, чи буде примусовим вступ до «Дія City», чи заборонена співпраця з ФОП, чи обов’язково підписувати контракт про непереманювання тощо. 

Команда проєкту постійно комунікує з ІТ-спільнотою щодо особливостей функціонування спецрежиму. Однак, як показує опитування, коментарі читачів профільних видань та обговорення в соцмережах, міфи про «Дія City» існують і до сьогодні. 

У цьому матеріалі зібрали основні побоювання щодо проєкту та навели факти про реальний стан речей. Дуже сподіваюся, що вони допоможуть усім зацікавленим знайти відповіді на запитання та вибудувати реальне розуміння положень спецрежиму «Дія City». 

Вступ: примусовий чи добровільний

14 серпня вступив у дію базовий Закон про «Дія City» №1667-ІХ. Документ чітко визначає, що резидентство у спецрежимі – справа виключно добровільна. Нівельована будь-яка можливість примусу, корупції чи втручання держави в діяльність резидентів. 

Процедура вступу буде максимально простою і фактично формальною. Для цього юрособі, яка повинна бути зареєстрована за українським законодавством, треба подати відповідну заяву до Мінцифри. Визначені критерії, яким повинен відповідати майбутній резидент. Жодних бізнес-планів, паперової тяганини – усе максимально просто і зручно.

Що стосується заборони ФОП. Законом визначено, що резидент має право залучати спеціалістів на підставі трудових договорів (контрактів), гіг-контрактів, а також підрядників і виконавців, у тому числі фізичних осіб – підприємців. 

Водночас діятимуть певні обмеження на співпрацю з ФОП. Вони стосуватимуться лише тих резидентів, які виберуть податок на виведений капітал (ПнВК) замість податку на прибуток. У цьому випадку витрати компанії на ФОП не повинні будуть перевищувати 20% від загальних витрат. Суми, які опиняться поза лімітом, оподатковуватимуться податком у розмірі 9%. 

Однак обмеження діятимуть не одразу після запуску «Дія City», а лише з 2024 року. Тоді витрати не повинні будуть перевищувати 50%. А норма про 20% запрацює лише з 2025 року.

Податки: підвищення чи зниження 

Норми про обмеження на ФОП, як і умови оподаткування «Дія City», закладені у проєкті закону №5376, який наразі готується до другого читання.

Податковий законопроєкт «Дія City» – сьогодні пріоритет нашої команди. Документ нещодавно рекомендував Комітет з фінансів, податкової та митної політики до прийняття у другому читанні та в цілому. 

При його підготовці до другого читання окремі народні депутати намагались внести поправки, які б докорінно змінили ідеологію проєкту та суперечили б нашим домовленостям з індустрією. На щастя, ці правки не були прийняті. 

Податкові ставки – це один із найвагоміших аргументів для компаній при виборі «Дія City». Побутує думка, що в межах спецрежиму буде підвищено податкове навантаження на ІТ-компанії. Це не так. По-перше, замість податку на прибуток, який зараз складає 18%, компанії зможуть платити ПнВК у розмірі 9%. 

По-друге, щодо оподаткування доходів працівників та гіг-спеціалістів резидентів, то в «Дія City» діятиме ПДФО – 5%, ЄСВ – 22% від мінімальної зарплати, військовий збір – 1,5% від зарплати працівника чи винагороди гіг-працівника. Якщо порівняти з ФОП, то різниця в оподаткуванні – це 1,5% військового збору – його платить уся країна, окрім ФОП. До того ж цей податок – тимчасовий і діятиме до закінчення реформування ЗСУ. Якщо ж порівняти запропоновані в «Дія City» ставки податків з тими, які діють в умовах загальної системи оподаткування, де ПДФО – 18%, ЄСВ – 22% від фактично отриманого доходу, то вони в рази менші. 

Важливо, що умови «Дія City» діятимуть мінімум протягом 25 років і будуть розповсюджені на всіх працівників компаній-резидентів. Наразі розробляється нормативно-правова база, яка необхідна для функціонування спецрежиму. Ми очікуємо, що «Дія City» розпочне повноцінно працювати з 1 січня 2022 року.

Гіг-контракти та договори про неконкуренцію: обов’язкові чи ні

Законом встановлено, що гіг-контракти та договори про неконкуренцію можуть укладатись тільки за згодою обох сторін. При цьому як компанії, так і фахівці матимуть свої вигоди. 

Перші зможуть будувати прозору корпоративну структуру при оптимальному оподаткуванні, залучати завдяки цьому інвестиції та зменшити витрати на адміністрування ФОП. Другі отримають соціальні гарантії: оплачувану відпустку, нормований робочий день, лікарняні тощо. 

Ще один плюс – спеціаліст може співпрацювати з декількома компаніями (їх кількість не обмежується) або паралельно працювати за ФОП-моделлю.

У гіг-контракті можна прописати всі вимоги та гарантії: розмір оплати, термін дії угоди, права, обов’язки та відповідальність сторін, умови припинення гіг-контракту та інше. Усе це – предмет домовленостей між компанією та фахівцем.

Розірвати гіг-контракт достатньо просто – одна зі сторін має повідомити іншу про односторонню відмову від контракту мінімум за 30 днів. Водночас припинити відносини можна на будь-яких інших умовах, у різні терміни, із компенсаціями чи без них, якщо це передбачено угодою.

На додачу до гіг-контракту між компанією та фахівцем може бути укладений договір про неконкуренцію. Ключове те, що він не є обов’язковим. Такі договори оформлюють і сьогодні, але без обов’язкової фінансової компенсації, яка передбачена в рамках «Дія City». Суму такої компенсації сторони визначатимуть на власний розсуд. 

Підписання договору про неконкуренцію не означає заборону на роботу в будь-якій ІТ-компанії надалі. Працівник має утримуватись від конкурентних дій протягом терміну співпраці з компанією, і також до 12 місяців після її припинення. По суті, компанія зацікавлена в оформленні таких договорів з дуже обмеженим колом фахівців, що мають вузьку спеціалізацію та доступ до чутливої інтелектуальної інформації.

Хочу також нагадати, що пункт, який стосується договорів про непереманювання, був вилучений з тексту закону на вимогу ІТ-спільноти.

Загалом «Дія City» – це не про примус чи заборони. Це про нові можливості, гнучкість та альтернативу застарілим практикам. Важливо, аби компанії знали про такі опції і робили зважений вибір: працювати за звичними умовами чи спробувати щось нове. Це рішення лише за ними. У «Дія City» закладено все для того, щоб воно було позитивним. 

Этот материал – не редакционныйЭто – личное мнение его автора. Редакция может не разделять это мнение.

Спецпроекты

Ваша жалоба отправлена модератору

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: