Його маски замовили в Vogue та зняли у фільмі про Metallica. Історія українського бренду Bob Basset

Харківська майстерня Bob Basset відома далеко за межами України. Їхні шкіряні маски та інші мистецькі предмети засвітилися у колекції всесвітньо знаного дому Givenchy, їх замовляють на свої концерти гурти, які збирають стадіони, та запрошують презентувати колекції на Ukrainian Fashion Week.

Редакція MC Today поговорила з Сергієм Петровим, одним із засновників майстерні, про те, чим він займався у дев’яності, скільки зараз коштує його найдорожча маска і чому маркетингові інструменти — це не для нього.

Сергій Петров

Перші маски Сергій разом з братом зробив у 1988 році. Тоді в Радянському Союзі на ринку були хіба що картонні радянські зайчики, а треба було йти в ногу з часом.

З голлівудських фільмів доносилися перші згадки про Гелловін, і хлопці вирішили створити з десяток масок із пап’є-маше, які б вселяли в людей жах. Акція вийшла успішною.

«Я їх життєрадісно продавав потім у переході метро. Розкупили всі», — каже художник.

Потім були дев’яності: спроби вести бізнес, торгівля косметикою, політичні консультації. Майстерня теж була, але здебільшого як хобі. Брати робили браслети, шкіряні прикраси, виготовляли всякі штуки для секс-шопів (які Сергій потім намагався там продати), шкіряні обкладинки.

«Я займався усім, чим тільки можна було. Але якось не проявив таланту підприємництва і прийняв вольове рішення не стрибати по цьому дереву можливостей», — розповідає Сергій.

Це означало зайнятися тим, чим дійсно хотілося − створенням масок і аксесуарів зі шкіри. Майстерню Сергій відкрив разом із братом (Олег Петров помер у 2011 році. — Прим. ред.), її назвали Bob Basset на честь собаки з кличкою Боб.

Сергій завжди заперечує, коли йому хтось каже, що він займається бізнесом. Або ж якщо хтось просто асоціює Bob Basset з підприємництвом. Каже, це не його історія, бізнес у нього робити не вдається.

«Є чиєсь мудре зауваження: роби те, що в тебе виходить, і не роби того, що не виходить. Я художник. Підприємець з мене хріновий. Все зростається, коли я хочу створити щось велике. А якщо треба відбудовувати торгові комунікації і продажі, не виходить нічого», — пояснює Сергій.

Час від часу, щоби перевірити, чи створена річ комусь потрібна, Сергій виставляв її на аукціон зі стартовою ціною в один долар. Проте за мінімальну ставку ніхто жодного разу нічого не купив.

Ніякої реклами чи серйозної піар-стратегії не було, каже художник. Інформація про майстерню поширювалася своїм ходом. З усіх маркетингових інструментів, за словами художника, йому підійшов один: створювати нове або відтворювати створене раніше у кращому вигляді.

Така історія трапилася із драконом. У 2006 році у майстерню надійшло замовлення: зробити наплічник у формі дракона. Його створювали близько півроку, але готовий предмет замовницю не потішив. Вона відмовилася його купувати. Проте дракон розійшовся інтернетом, одна з його варіацій зібрала більше ста тисяч перепостів у соцмережах.

Його неодноразово намагалися підробити, але завжди, каже Сергій, виходила дурня. Бо підробляти Bob Basset дуже дорого, наголошує художник.

Співправця зі світовими брендами

У 2010 році команда Bob Basset почала співпрацювати з Vogue International і домом Givenchy. Шкіряні маски стали знаковими в чоловічій колекції, що була представлена на Тижні моди у Парижі, а після цього розійшлися у рекламних кампаніях Givenchy.

«Історія з Джіванші стала золотим гвіздком. Весь світ серйозно звернув на це увагу, виникло багато реакцій, які і досі нам приходять. Ми почали міняти світовий візуальний код, і це стало помітно», — згадує Сергій.

Маски Bob Basset зараз використовують у кліпах, фільмах та на концертах світових зірок. Студія розробила маски для учасників гурту Slipknot, Korn, фільму-концерту Metallica, фільмів студії Рідлі Скотта, кліпів Авріл Лавін та інших.

Траплялися і невдачі. Сергій називає дві історії, про які шкодує. Не вдалося попрацювати з Леді Гагою. І маска Bob Basset не з’явилася на обкладинці з Ніколь Кідман.

«У випадку з Леді Гагою я так і не можу пояснити, чому не склалося — у нас була незрозуміла комунікація з її офісом. А у випадку з Ніколь Кідман я просто протупив із часом відправки», — згадує художник.

Під час Майдану художник створив Mask of Maidan, присвятивши її медійникам, які працюють у зоні конфлікту.

А ще Bob Basset постійно експериментує. Наприклад, у 2015 році студія зробила колекцію іронічних масок для яєць на Великдень. Серія називалася Survivors (ті, що вижили) і символізувала маски, які пережили свято та були вимушені переховуватися. А в 2012 році випустили набір шкіряних ялинкових іграшок.

З чого виробляють маски

Доводячи, що зі шкіри можна зробити все що завгодно, дизайнери навіть створили маску з обличчям статуї Давида Мікеланджело. Експериментують і з технологіями, і з матеріалами: традиційні шкіру, дерево, метал поєднують з штучним сапфіром і навіть зі шкірою осетра.

Сергій каже, що має одно із найдорожчих задоволень, які тільки може собі дозволити людина, — робить те, що хочеться. А завдання — щоби людина могла глянути на кожну річ із майстерні Bob Basset і уявити особливий інакший світ, тобто увімкнути свою уяву.

На створення однієї маски може йти від кількох днів до кількох років. Усе залежить від того, наскільки ідея зрозуміла, чи її потрібно ще додумувати. Першого дракона, наприклад, створювали півроку, виготовлення наступних уже тривало по кілька місяців.

«Паралельно я працюю над 3-5 проектами, інакше б я просто помер з голоду. Насправді я багато місяців можу жити в нуль, тобто скільки заробив — стільки і витратив, бо собівартість предметів дуже висока», — пояснює художник.

Здебільшого замовлення надходять з-за кордону. І деколи люди приходять з незвичними історіями. Наприклад, якось хлопець з Америки замовив маску для того, щоби проїхати в ній 3 тис. км пустелею — так званою Долиною Смерті. Він надіслав Сергію звідти фотографію, яка випромінює радість, і додав, що все супер.

Періодично замовлення надходять і з Росії. Але зараз, каже художник, спершу доводиться перевіряти, чи не їздила ця людина в Крим, а також як висловлювалася.

«Часто доводиться відмовляти. Зараз людина не може бути повністю аполітичною, така ситуація», — каже Сергій.

Найдорожче виходило продати маску, на яку пішло три місяці фактично безперервної роботи — за $5 тис. Але про масове виробництво зараз не йдеться, каже Сергій. Здебільшого предмети, які створює студія, залишаються в одному унікальному екземплярі, а якщо повторюються, то зі зміненими деталями.

«Я чудово розумію, що можу краще. І завжди прагну робити краще. Тому якщо взяти маски десятирічної давності і цьогорічну, то різницю буде видно: і в якості, і в деталях», — додає художник.