logo

Проект «Фармак» за 4 млн грн учит школьников беречь природу. Что это дает бизнесу

Проєкт «Фармаку» за 4 млн грн вчить школярів берегти природу. Що це дає бізнесу

Площадь свалок в Украине достигла размеров всех заповедников страны вместе взятых, а площадь засушливых и очень засушливых земель уже через 30 лет грозит разрастись на 20–30%.

В спецпроекте с компанией «Фармак» автор MC.today Наталия Соловьева  рассказывает, насколько серьезно в Украине загрязнена окружающая среда, как нынешние школьники могут изменить ситуацию, а бизнес – им помочь.

Партнер проекта?

Неужели так сложно хотя бы донести мусор до урны?

Несколько раз в неделю я выхожу на пробежку. Часто ранним утром – мне нравится пустой город и легкая рассветная дымка. Но есть кое-что, что мне не нравится – горы мусора, которые я встречаю буквально везде: в парках, скверах, во дворах жилых домов, на набережных, пляжах и городских площадях.

Я стою на Почтовой площади, где как раз заканчивается моя утренняя тренировка. Мимо проходит мужчина с сигаретой. Не задумываясь, он выбрасывает окурок в ближайшую клумбу. На мое замечание мужчина только огрызается: «А куда мне еще его девать?» Он такой явно не один – на клумбе, рядом с цветами, лежит уже с десяток окурков.

Спускаюсь по ступеням к воде, чтобы выпить кофе. Навстречу идет парочка. Замечаю, что они оставили после себя пустую бутылку игристого, пластиковые стаканчики и какие-то пакеты.

«Простите, но вы не убрали за собой мусор», – говорю я им вслед. Ребята удивленно оглядываются: «Да тут сейчас все уберут дворники, все равно его девать некуда».

Они пожимают плечами и уходят. Я беру бутылку, собрать остальное не успеваю – ветер сдувает стаканчики и пакеты в воду. Скорее всего, в Днепре они поведут следующие несколько сотен лет. Как и много другого мусора.

Мусоросортировочная станция
Мусоросортировочная станция
Мусоросортировочная станция
Мусоросортировочная станция
Мусоросортировочная станция

Каждый украинец «производит» 10 тонн мусора в год

Мне 24, и большую часть своей жизни я не задумывалась об экологии или осознанном потреблении – часто использовала одноразовые пакеты и посуду, не сортировала мусор, могла не гасить свет, выходя из комнаты. В школе об этом или не говорили совсем, или говорили скучно и непонятно. Максимум, которому меня научили родители, – выбрасывать мусор в урну. Тогда я еще не знала, что этого недостаточно.

Одна из наших самых острых экопроблем – мусор. Год назад на каждого жителя Украины приходилось больше 10 тонн. Из этого огромного количества перерабатывают только чуть больше 3% – все остальное вывозят на свалки. Там отходы начинают разлагаться, загрязняя грунт и грунтовые воды. Еще в мусорных пластах образовывается газ метан. Именно из-за него в мае 2016 года произошел крупный пожар на Грибовицком полигоне возле Львова. В борьбе с огнем тогда погибли четыре спасателя.

Не лучше обстоят дела с водой. Ежегодно различные предприятия сбрасывают в водоемы около 1 млрд куб. м неочищенных сточных вод. Еще, по прогнозам экспертов, из-за изменений климата и повышения средней температуры к 2050 году площадь засушливой и очень засушливой зоны в Украине может увеличиться на 20–30%.

Загрязнение окружающей среды – глобальная проблема. Долгое время потребление росло, но урон не был очевиден. Казалось, что запас прочности природы безграничен. Теперь человечеству нужно учиться жить по-новому, изменить подход к производству и потреблению. Многие правительства и компании уже пошли по этому пути, но их все еще слишком мало для того, чтобы эффект был ощутимым.

Экологи возлагают большие надежды на подрастающее поколение. Хороший пример, как дети могут влиять на ситуацию, – история шведской школьницы Греты Тунберг, которая в свои 15 лет заставила весь мир говорить об угрозах глобального потепления. В Украине дети тоже растут более осознанными: мои младшие братья-школьники, которым сейчас 10 и 13 лет, начали использовать экосумки намного раньше меня. Но пока что это все-таки не массовое явление.

Площадь свалок в Украине достигла размеров всех заповедников страны вместе взятых, а площадь засушливых и очень засушливых земель уже через 30 лет грозит разрастись на 20-30%.

Как нам может помочь экообразование для школьников

В фармацевтической компании «Фармак» тоже уверены, что спасти ситуацию под силу как раз детям. Но для этого нужно уже сейчас рассказывать им о загрязнении природы и что к этому привело.

Елена Зубарева, руководитель департамента корпоративных коммуникаций и устойчивого развития компании «Фармак»

Елена Зубарева, руководитель департамента корпоративных коммуникаций и устойчивого развития компании «Фармак»

«Экологическое образование для школьников – это то, что поможет сформировать новое, экологически осознанное общество», – говорит Елена Зубарева, руководитель департамента корпоративных коммуникаций и устойчивого развития компании «Фармак».

В 2017 году Елена вместе специалистами общественной организации «Зелена хвиля» взялась за разработку образовательного офлайн-курса для детей по экологическим темам – так появилась «Экошкола». В пилотном сезоне участвовали девять школ Шостки Сумской области, где находится один из заводов «Фармак». Занятия шли два месяца, по выходным.

«Мы показываем, что такое природа, как человек на нее влияет, какие сегодня есть глобальные проблемы современности и как их решить, – рассказывает Елена. – Показываем, что простые действия даже одного человека могут изменить мир к лучшему. Можно, например, отказаться от трубочки в кафе или ходить за покупками с многоразовой сумкой».

Потом в компании поняли, что офлайн много школьников охватить не смогут. Поэтому  вместе с организацией «Зелена хвиля» «Фармак» запустил онлайн-платформу. Курс разрабатывали полгода, он состоит из 12 модулей, которые включают видеоуроки, лекции и тесты. Обучение на онлайн-платформе проходит на протяжении учебного года, с сентября по май. На момент начала карантина в Украине онлайн-курсы проходили почти шесть тысяч детей.

«Мы видим результаты. Дети, которые прошли обучение в «Экошколе», спрашивают родителей перед отъездом в отпуск: “А ты свет выключила?”, “Все из розеток достала?” Мне и самой трудно куда-то уехать и что-то оставить включенным – дочка все проверяет», – говорит Елена Зубарева.

За почти три года в «Экошколу» компания вложила больше 4 млн грн. Деньги пошли на разработку программы, учебную платформу и гранты школьникам-победителям на реализацию проектов.

«Мы не планируем возвращать инвестиции или как-то зарабатывать на проекте. Мы хотим, чтобы он жил. Потому что рациональное использование природных ресурсов – одна из составляющих устойчивого развития и роста и страны, и бизнеса», – отмечает руководитель департамента корпоративных коммуникаций и устойчивого развития компании «Фармак».

Крутят педали – заряжают смартфоны

В конце курса школьники разрабатывают свои проекты. Тематика может быть самой разной – главное, чтобы благодаря им школа стала более экологичной. Отвечает этой цели проект или нет – определяет комиссия из экспертов в сфере экологии.

Пятнадцать таких проектов уже реализовали. Например, в одном из учебных заведений Шостки школьник на грант создал велосипед, который заряжает гаджеты. «Велосипед генерирует энергию и заряжает смартфоны или планшеты – по-другому в этой школе их зарядить нельзя. Только если заняться спортом и крутить педали», – рассказывает Елена.

В другой школе Шостки тоже по проекту выпускника «Экошколы» поставили сенсорные краны на умывальники в столовой, где дети постоянно забывали выключать воду. Они включаются и выключаются, реагируя на движение.

«Это наглядно показало, как можно экономить благодаря технологиям – воды стали тратить на 50–70% меньше. А еще это гигиенично – школьники не трогают краны», – отмечает Елена.

Еще один успешный проект – инфракрасный инкубатор в одной из киевских школ. Там дети выращивают растения, которые занесли в «Красную книгу» Украины, и ухаживают за ними. С помощью инкубатора школьники поддерживают условия, в которых они могут расти.

Елена рассказывает, что в «Фармаке» выдают три гранта в год на проекты, занявшие три первых места. Победители могут получить до 25 тыс. грн, но в компании хотели бы увеличить количество грантов и их суммы.

«Это станет возможным, если к инициативе «Экошколы» присоединятся другие бизнесы. Партнерами может быть и крупный бизнес, и частные предприниматели – мы готовы рассматривать разные форматы сотрудничества», – говорит Елена.

В ближайших планах компании – создать на сайте школы что-то вроде биржи, на которой дети смогут «торговать» проектами. Если какому-то бизнесу или предпринимателю он понравится – они смогут заплатить за его реализацию в школе автора проекта.

«Современные дети – это поколение, для которых экология станет одним из главных факторов при принятии решений: об устройстве на работу, управленческих решений, решений, как жить, – считает Елена Зубарева. – Сегодня дети смотрят этикетку и знают, какой символ что обозначает; насколько экологична упаковка. Они действительно способны спасти планету, и им нужно в этом помочь».

Партнер проекта?

Присоединиться к инициативе «Экошколы»

Площа звалищ в Україні досягла розмірів усіх заповідників країни разом узятих, а площа посушливих і дуже посушливих земель уже за 30 років загрожує розростися на 20–30%.

У спецпроєкті з компанією «Фармак» авторка MC.today Наталія Соловйова розповідає, наскільки серйозно в Україні забруднене довкілля, як нинішні школярі можуть змінити ситуацію, а бізнес – їм допомогти.

Партнер проєкту?

Невже так складно хоча б донести сміття до урни?

Кілька разів на тиждень я виходжу на пробіжку. Часто рано вранці – мені подобається порожнє місто та легка світанкова імла. Але є дещо, що мені не подобається – гори сміття, які я зустрічаю буквально всюди: у парках, скверах, у дворах житлових будинків, на набережних, пляжах і міських площах.

Я стою на Поштовій площі, де якраз закінчується моя ранкове тренування. Повз проходить чоловік з сигаретою. Не замислюючись, він викидає недопалок у найближчу клумбу. На моє зауваження чоловік тільки огризається: «А куди мені ще його подіти?» Він такий явно не один – на клумбі, поруч із квітами, лежить вже з десяток недопалків.

Спускаюся сходами до води, щоб випити кави. Назустріч іде парочка. Помічаю, що вони залишили після себе порожню пляшку ігристого, пластикові стаканчики і якісь пакети.

«Вибачте, але ви не прибрали за собою сміття», – кажу я їм услід. Вони здивовано озираються: «Та тут зараз усе приберуть двірники, усе одно його дівати нема куди».

Вони знизують плечима і йдуть. Я беру пляшку, зібрати решту не встигаю – вітер здуває стаканчики та пакети у воду. Найімовірніше, у Дніпрі вони поведуть наступні кілька сотень років. Як і багато іншого сміття.

Мусоросортировочная станция
Мусоросортировочная станция
Мусоросортировочная станция
Мусоросортировочная станция
Мусоросортировочная станция

Кожен українець «виробляє» 10 тонн сміття на рік

Мені 24, і більшу частину свого життя я не замислювалася про екологію або усвідомлене споживання – часто використовувала одноразові пакети та посуд, не сортувала сміття, могла не вимикати світло, виходячи з кімнати. У школі про це або говорили зовсім, або говорили нудно та незрозуміло. Максимум, якого мене навчили батьки, – викидати сміття в урну. Тоді я ще не знала, що цього недостатньо.

Одна з наших найгостріших екопроблем – сміття. Рік тому на кожного жителя України припадало понад 10 тонн. Із цієї величезної кількості переробляють тільки трохи більше ніж 3% – усе інше вивозять на сміттєзвалища. Там відходи починають розкладатися, забруднюючи ґрунт і ґрунтові води. Ще у сміттєвих пластах утворюється газ метан. Саме через нього у травні 2016 року відбулася велика пожежа на Грибовицькому полігоні поблизу Львова. У боротьбі з вогнем тоді загинули чотири рятувальники.

Не кращі справи з водою. Щорічно різні підприємства скидають у водойми майже 1 млрд куб. м неочищених стічних вод. Ще, за прогнозами експертів, через зміни клімату та підвищення середньої температури до 2050 року площа посушливої та дуже посушливої зони в Україні може збільшитися на 20–30%.

Забруднення навколишнього середовища – глобальна проблема. Довгий час споживання росло, але шкода не була очевидною. Здавалося, що запас міцності природи безмежний. Тепер людству потрібно вчитися жити по-новому, змінити підхід до виробництва і споживання. Багато урядів і компаній вже пішли цим шляхом, але їх усе ще занадто мало для того, щоб ефект був відчутним.

Екологи покладають великі надії на памолодь. Хороший приклад, як діти можуть впливати на ситуацію, – історія шведської школярки Ґрети Тунберг, яка у свої 15 років змусила весь світ говорити про загрози глобального потепління. В Україні діти теж ростуть більш усвідомленими: мої молодші брати-школярі, яким зараз 10 і 13 років, почали використовувати екосумки набагато раніше за мене. Але поки що це все-таки не масове явище.

Площадь свалок в Украине достигла размеров всех заповедников страны вместе взятых, а площадь засушливых и очень засушливых земель уже через 30 лет грозит разрастись на 20-30%.

Як нам може допомогти екоосвіта для школярів

У фармацевтичній компанії «Фармак» теж упевнені, що врятувати ситуацію під силу саме дітям. Але для цього потрібно вже зараз розповідати їм про забруднення природи і що до цього призвело.

«Екологічна освіта для школярів – це те, що допоможе сформувати нове, екологічно свідоме суспільство», – каже Олена Зубарєва, керівниця департаменту корпоративних комунікацій і сталого розвитку компанії «Фармак».

Елена Зубарева, руководитель департамента корпоративных коммуникаций и устойчивого развития компании «Фармак»

Олена Зубарєва, керівниця департаменту корпоративних комунікацій і сталого розвитку компанії «Фармак»

2017 року Олена разом з фахівцями громадської організації «Зелена хвиля» взялася за розробку освітнього офлайн-курсу для дітей з екологічних тем – так з’явилася «Екошкола». У пілотному сезоні брали участь дев’ять шкіл Шостки Сумської області, де знаходиться один із заводів «Фармак». Заняття йшли два місяці, у вихідні.

«Ми показуємо, що таке природа, як людина на неї впливає, які сьогодні є глобальні проблеми сучасності і як їх вирішити, – розповідає Олена. – Показуємо, що прості дії навіть однієї людини можуть змінити світ на краще. Можна, наприклад, відмовитися від трубочки в кафе або ходити за покупками з багаторазової сумкою».

Потім у компанії зрозуміли, що офлайн багато школярів охопити не зможуть. Тому разом з організацією «Зелена хвиля» «Фармак» запустив онлайн-платформу. Курс розробляли пів року, він складається з 12 модулів, які містять відеоуроки, лекції та тести. Навчання на онлайн-платформі проходить протягом навчального року, з вересня по травень. На момент початку карантину в Україні онлайн-курси проходили майже шість тисяч дітей.

«Ми бачимо результати. Діти, які пройшли навчання в “Екошколі”, запитують батьків перед від’їздом у відпустку: “А ти світло вимкнула?”, “Усе з розеток дістала?” Мені й самій важко кудись поїхати і щось залишити ввімкненим – дочка все перевіряє», – каже Олена Зубарєва

За майже три роки в «Екошколу» компанія вклала більше ніж 4 млн грн. Гроші пішли на розробку програми, навчальну платформу і гранти школярам-переможцям на реалізацію проєктів.

«Ми не плануємо повертати інвестиції або якось заробляти на проєкті. Ми хочемо, щоб він жив. Тому що раціональне використання природних ресурсів – одна зі складників сталого розвитку й зростання і країни, і бізнесу», – зазначає керівниця департаменту корпоративних комунікацій і сталого розвитку компанії «Фармак».

Крутять педалі – заряджають смартфони

Наприкінці курсу школярі розробляють свої проєкти. Тематика може бути найрізноманітнішою – головне, щоб завдяки їм школа стала більш екологічною. Відповідає цій меті проєкт чи ні – визначає комісія з експертів у сфері екології.

П’ятнадцять таких проєктів уже реалізували. Наприклад, в одному з навчальних закладів Шостки школяр на грант створив велосипед, який заряджає ґаджети. «Велосипед генерує енергію та заряджає смартфони або планшети – по-іншому в цій школі їх зарядити не можна. Тільки якщо зайнятися спортом і крутити педалі», – розповідає Олена.

В іншій школі Шостки теж за проєктом випускника «Екошколи» поставили сенсорні крани на умивальники в їдальні, де діти постійно забували вимикати воду. Вони вмикаються і вимикаються, реагуючи на рух.

«Це наочно показало, як можна економити завдяки технологіям – води стали витрачати на 50–70% менше. А ще це гігієнічно – школярі не торкаються кранів», – зазначає Олена.

Ще один успішний проєкт – інфрачервоний інкубатор в одній з київських шкіл. Там діти вирощують рослини, які занесли в Червону книгу України, і доглядають за ними. За допомогою інкубатора школярі підтримують умови, у яких вони можуть рости.

Олена розповідає, що у «Фармаку» видають три гранти на рік на проєкти, які посіли три перші місця. Переможці можуть отримати до 25 тис. грн, але в компанії хотіли б збільшити кількість грантів та їх суми.

«Це стане можливим, якщо до ініціативи «Екошколи» приєднаються інші бізнеси. Партнерами може бути і великий бізнес, і приватні підприємці – ми готові розглядати різні формати співпраці», – каже Олена.

У найближчих планах компанії – створити на сайті школи щось на кшталт біржі, на якій діти зможуть «торгувати» проєктами. Якщо якомусь бізнесу або підприємцю він сподобається – вони зможуть заплатити за його реалізацію у школі автора проєкту.

«Сучасні діти – це покоління, для яких екологія стане одним з головних чинників при прийнятті рішень: про влаштування на роботу, управлінських рішень, рішень, як жити, – вважає Олена Зубарєва. – Сьогодні діти дивляться етикетку і знають, який символ що позначає; наскільки екологічним є паковання. Вони дійсно здатні врятувати планету, і їм потрібно в цьому допомогти».

Партнер проєкту?

Приєднатися до ініціативи «Екошколи»

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: