Blackfridayhits – последние статьи и новости

Сервіс бізнес-розвідки YouControl зібрав п’ять найпопулярніших форм шахрайства в період «Чорної п’ятниці». Редакція MC Today публікує застереження компанії про те, як не потрапити на гачок аферистів. За даними Black Friday Global, минулого року українці в «Чорну п’ятницю» отримали чи не найбільші знижки в світі. «Економія» від шопінгу в цей день складала близько 66 %, у той час як в середньому в світі вона сягала 55 %. Українську щедрість перевершили лише у США − на батьківщині цього торгівельного божевілля, що відбувається щороку в наступну після Дня подяки п’ятницю. Там знижки досягали 68 %. Цінові коливання Місяць тому умовна річ коштувала тисячу гривень. Перед «Чорною п’ятницею» ціна без жодних причин підросла до 1,3 тис. А потім, в день розпродажу − аукціон небаченої щедрості. Це одна з найпоширеніших схем обману потенційних покупців. Такі маневри виконують не лише у нас. Наприклад, на ресурсі Blackfridayhits є інформація про схожі випадки на Amazon. Зокрема, в дослідженні наведено приклад щодо мультиварки, вартість якої була найбільшою саме напередодні п’ятниці знижок. Аби не потрапити в таку пастку, потрібно завчасно планувати шопінг. По-перше, визначитися покупкою і певний час слідкувати за вартістю товару. Також в день розпродажу можна порівняти ціни на прайс-агрегаторах на зразок Price.ua. Заспокійливий обман «Вибачте, цей товар вже розпродано. Але ми можемо вам запропонувати чудові, навіть більш якісні аналоги за трохи вищою ціною». Доводилося чути такі втішальні слова, коли ви телефонували до магазину, аби замовити якийсь товар за вигідною ціною? Це популярний психологічний прийом, який використовують не лише в «Чорну п’ятницю», а й повсякчас. Якщо людина вже вирішила придбати якусь річ, вона готова витратити на неї кошти. А значить, погодиться на іншу і дорожчу, якщо на складі немає того, що потрібно. В такій ситуації потрібно зберігати холодний розум і перечитати книгу «Психологія впливу» Роберта Чалдіні. Зранку гроші, ввечері ‒ нічого Ще одне «віконце» для інтернет-шахраїв − умови оплати товару. Всі чесні продавці зазвичай або пропонують різні варіанти розрахунку, або, наприклад на маркетплейсах, використовують «безпечну оплату» (гроші покупця заморожує посередник та направляє магазину лише після отримання товару). Коли покупцю ставлять чітку умову передплати ‒ велика вірогідність, що він має справу саме з шахраями. В «Чорну п’ятницю» обманути покупця значно легше, пояснивши це тим ажіотажем. Причому на руку недобросовісному продавцю в період розпродажу грає час, адже обмеженість пропозиції часто підштовхує людей до поспішних дій. Умови з зірочкою Часто в договорах внизу сторінки залишають текст дрібним шрифтом, на який більшість людей не звертає увагу. А там зазвичай вказують критично важливу інформацію, яка потім відіграє ключову роль під час вирішення суперечок щодо укладеної угоди. З шопінгом в «Чорну п’ятницю» відбувається те ж саме. Нерідко біля назви товару чи його опису може стояти зірочка чи інша позначка, значення якої пояснюють десь далеко дрібним білим шрифтом на світло-сірому фоні. Наприклад, що вартість доставки коштуватиме як половина замовлення. Збір персональних даних Кібершахраї обожнюють різні масові акції. У потоці пропозицій від магазинів можна легко розмістити свої пастки та піймати в них довірливих покупців. Зокрема, нерідко вони відправляють на пошту листи з додатками, що нібито містять подарункові сертифікати від продавців або посилання на таємні сторінки з ексклюзивними пропозиціями. Так можна підхопити небезпечний вірус на комп’ютер чи інший гаджет. Або ж шахраї створюють окремі сайти під виглядом інтернет-магазинів, особливо під час шопінгового ажіотажу, де шляхом реєстрації збирають ваші персональні дані. Вищий пілотаж ‒ це створення клонів-додатків відомих магазинів, через які злочинці можуть отримувати і дані, і гроші. Тож не лише в «Чорну п’ятницю», а й у будь-який день слідкуйте за безпекою свого шопінгу. Звертати увагу на підозрілі посилання та додатки в листах, не передавати дані через незахищені мережі Wi-Fi в громадських місцях, дивитися на протокол шифрування сайту (має бути https://...), слідкувати за операціями з платіжною карткою, не передавати нікому свої особисті дані, паролі чи кодові слова тощо.