Deps – последние статьи и новости

Інтернет Асоціація України, Мінцифра та компанії – учасники ринку інформаційно-комунікаційних технологій виступили проти обмежувального ввізного мита на кабельну продукцію. Річ у тому, що частину кабельної продукції в Україні не виробляють і таке рішення міжвідомчої комісії може завадити будівництву ліній зв’язку. У партнерському матеріалі з DEPS MC.today розповідає подробиці. Що трапилось Голова правління Інтернет Асоціації України Олександр Савчук заявив, що виконавчі органи влади спробували запровадити недобросовісну конкуренцію на ринку кабельної продукції. Зокрема міжвідомча комісія, яка підпорядковується Мінекономіки, минулого року ввела обмежувальні ввізні мита на кабельну продукцію – 23,5%. Головний аргумент – захист вітчизняного виробника. Олександр Савчук вважає, що такі дії можуть призвести до проблем у створенні критичної інфраструктури. Що в результаті відіб’ється на національних інтересах. Про це він заявив на пресконференції, скликаній Інтернет Асоціацією України. «Нещодавно нова влада в Україні оголосила курс на диджиталізацію. Наші експерти з ентузіазмом включилися в роботу над цільовими програмами та нормативними документами», – каже Савчук. За його словами, в основі всіх програм диджиталізації – розвинена транспортна інфраструктура, а саме будівництво ліній зв’язку. «Значну частину кабелів в Україні не виробляють: наприклад, біметалеві телекомунікаційні кабелі. А ті позиції, що створюють, інколи частково неналежної якості. Ввізні мита на всю номенклатуру кабельної продукції орієнтовані якщо не на зрив президентської програми, то принаймні на її здорожчання та ускладнення», – додає Олександр Савчук. Після тривалих обговорень з учасниками ринку Міністерство економіки скасувало рішення міжвідомчої комісії. Це відбулось наприкінці вересня. «За цим рішенням немає жодної економіки – про це свідчить той факт, що його скасувала сама ж міжвідомча комісія. Натомість ті, хто ініціював запровадження мита, вдалися до різного роду технологічних інструментів. Зокрема включили в процес адміністративний суд. У результаті маємо дуже дивне рішення суду, що скасовує рішення міжвідомчої комісії», – вважає Савчук. Восени 2021 року Вищий адміністративний суд відновив дію обмежувального ввізного мита на кабельну продукцію. «Таке рішення судді може зірвати програму цифровізації та погіршити інвестиційний клімат на ринку інформаційно-комунікаційних технологій. А це вже зменшить інвестиції та спричинить репутаційні ризики», – вважає представник компанії DEPS Євгеній Євтушенко. Чому контракти з будівництва можуть зірватися За словами представника Мінцифри Юрія Мацика, через рішення Вищого адміністративного суду ринок не має доступу до кабельної продукції. Водночас вона здорожчає мінімум на 30%, тому контракти з будівництва ліній зв’язку можуть зірватися. «У контексті гібридної війни мова йде однозначно про об’єкти критичної інфраструктури для всієї країни. Але ініціатори цього рішення вдаються до відвертого шантажу держави, прикриваючись неринковими гаслами», – каже Юрій Мацик. На його думку, Мінцифра оперативно реагує на подібні обмежувальні заходи та знайде можливість вплинути на них. «Ми знайшли аргументи для скасування рішення міжвідомчої комісії. Упевнений, що знайдемо вихід і з цієї ситуації. Натомість компанії, які стоять за цими рішеннями, мають дуже добре подумати щодо рівної конкуренції та стандартів захисту інтересів національної безпеки», – вважає Мацик. Комітетські слухання та розслідування Учасники ринку інформаційно-комунікаційних технологій ініціюють всебічне розслідування, про це заявив член правління Інтернет Асоціації України Микола Козак. «У нашому випадку ми об'єднуємось із представниками Кабміну, які бачать в обмеженні ввізного мита загрозу національним інтересам. Його ініціювали недобросовісні учасники ринку, які намагалися прикритися гаслом про ”захист вітчизняних виробників”. Ми ініціюватимемо всебічне розслідування дій окремих компаній», – говорить Микола Козак. За його словами, під час розслідування експерти також проаналізують роботу підприємств ринку та їхні стосунки із країною-агресором. «У той час як ці компанії відверто зривають президентські програми цифровізації, вони ж постачають значну частину своєї продукції до країни-агресора. Як результат – вона з’являється в Криму та на Донбасі. І це вже не просто порушення правил рівної конкуренції, але пряма загроза національним інтересам», – додає він.