Ганна Гінда

Юлія Желонкіна із Yedynka DGTL спеціально для MC.today поспілкувалася с шістю мамами та запитала в них, як вони поєднують роботу та материнство. Друзья, мы написали книгу о бизнес-принципах Дмитрия Дубилета «Бизнес на здравом смысле». В ней много полезных советов и вдохновляющих идей от Дмитрия. Купить можно тут. Так вы зарядитесь новыми мыслями и поддержите нашу редакцию :) Вступне слово від автора Жінки XXI століття руйнують стереотипи, що після пологів кар’єра відходить на другу позицію, хоча зробити це їм нелегко. Насамперед мова йде про тиск оточення. Суспільство завжди знаходить, чим дорікнути: пішла у декрет – відклала кар’єру, не пішла – погана мама, яка не приділяє увагу дитині. Тому багато мам відчувають провину, залишаючи малечу з нянею чи з рідними. Інший варіант – взяти дитину з собою на роботу, але здебільшого українськi офіси не пристосовані для цього. Але навіть якщо молода мама вирішить ці питання, залишається проблема, з якої знайти вихід наразі найважче. Навіть у наш час досі можна помітити гендерну нерівність. У багатьох компаніях, якщо є вибір між чоловіком та жінкою для призначення на посаду, то обирають першого, аргументуючи це тим, що жінка приділяє більше часу родині, отже матиме менше сил на роботу. До того ж рівень заробітної плати теж не завжди справедливий: зазвичай жінки отримують на 22-23 % меншу зарплату, ніж чоловіки. Yedynka DGTL заснована жінкою, мамою уже двох дітей, яка знає всі ці труднощі. Тому компанія відкрита для працевлаштування молодих мам і може ділитись порадами, як допомогти їм працювати без турбот. Ми поспілкувалися з шістю молодими мамами, щоби з’ясувати, як їм вдається поєднувати роботу та материнство та як до цього ставляться в їх компаніях. Олена Клочко, керівник із маркетингових комунікацій Suzuki в Україні Час ізоляції підсвітив слабкі місця вдома, на які не було часу дивитися у рутині та щоденних клопотах. Виявилося, що багато побутових речей я роблю без допомоги чоловіка і ми навіть не обговорювали велику частину хатньої роботи. У нас зовсім не було домовленостей, ми діяли ситуативно, а в карантин ця модель зовсім не життєздатна. Я в перші тижні зовсім зносилася від об’єму домашніх задач, при цьому паралельно є дитина, яка потребує постійної уваги. I це все разом із роботою. Для мене карантинні часи – це випробування. Адже очевидно, що бути вихователем, аніматором, кухарем, хатньою робітницею і при цьому ефективним менеджером важко. Увага розсіяна, багато втоми – і щось страждає. Я змогла нормально функціонувати лише тоді, коли ми з чоловіком розділили робочі дні на дні з дитиною і без. Наприклад, у середу я могла поїхати в офіс чи будь-куди сама або зачинитися в окремій кімнаті, а він давав лад дитині. Також ми поділили хатню роботу. Ще з самого початку карантину я придбала дитині купу ігор та «розвивашок», проте вона все одно вимагає уваги. Але ми навчилися домовлятися, що зараз ми разом малюємо, а потім я працюю, а вона грає сама. Дієвість порад дуже залежить від віку дитині. Моїй доньці 4 роки, і ще найяскравіший період, коли батьки для дитини – найліпші друзі, коли дитина відкриває світ, все питає, все коментує. Разом із тим у цей вік дитині важливо відчути, що не все буде як вона хоче і прямо зараз. Мені важко даються розчарування моєї Маші, але у карантин мені довелося багато її розчаровувати – що не можна їсти постійно цукерки, дивитися мультик і лежати, закривати мій ноут, коли я працюю, лише тому, що їй потрібна увага, і т. і. Нарешті мені вдалося додати і цю складову до наших стосунків, і я цьому дуже рада. Мені здається, що зараз наші відносини стали дорослішими. Я сподіваюся, що після карантину питання про умови для мам буде обговорюватися у компаніях, аби дати їм більше гнучкості. Думаю, що зміни будуть стосуватися не лише мам, а й інших працівників. За часи вимушеної віддаленої роботи багато керівників, думаю, побачили, що є частина роботи, яка може бути виконана з дому. Більш гнучкий графік може покращити трафік у місті та зняти напругу як з доріг, так і з працівників, що мають прийти та зафіксувати початок роботи рівно о 9-й ранку, наприклад. Як на мене, такий підхід давно себе віджив і має більше стосунку до виробництв, а не офісів, співробітники яких працюють за ноутом та з документами. Щодо себе, можу сказати, що на своїй роботі я не відчуваю напруги, багато питань вже вирішені. Сподіваюся, що і у інших мам будуть подібні умови. Ірина, менеджер з маркетингових комунікацій Я мама двох комунікабельних «шилопопів»! Софія навчається в 4-му класі і захоплюється малюванням, творчими виробами і танцями. Семен – першокласник і займається футболом із 2,5 років. Вони звикли бути у русі, полюбляють спілкування із однолітками та активні заняття, в той же час ґаджети – невід’ємна складова їх життя. Я менеджер із маркетингових комунікацій і весь свій робочий час проводжу в офісі. Моя мама допомагає забирати дітей зі школи і робить з ними уроки. Відвідування гуртків залишається за мною, адже потрібно авто, щоби їх туди доставляти. Зазвичай мій графік щільний, і через зміни в ньому доводиться обирати: діти або робота. Цей вибір мені не подобається, адже діти будуть маленькими лише раз, а робота «світить» аж до пенсії. Але зазвичай вибір йде на користь роботи, адже малечу треба забезпечувати. Думаю, багато мам із цим стикаються щодня і потім жалкують про те, що не змогли прийти на виставу, тренування або провести вечір із дитиною. Така проблема склалась через наше законодавство. Я мрію, що колись будуть прийняті норми, які дадуть змогу мамам працювати до обіду, інколи дистанційно, бути із дитиною на лікарняному та приймати участь в її житті. Карантин вніс корективи: відтепер робота та навчання вдома 24/7. Це дуже важко, враховуючи темперамент дітей, неймовірну кількість шкільних завдань та відсутність активностей та спілкування. Тут знову на допомогу прийшла бабуся. Мій робочий день співпадає з офісним – з 8:00 до 17:00. Приділяти час дітям в робочий час неможливо через шалене завантаження, але все одно регулярно чую: «Мама, в мене звук пропав! Мама, я хочу їсти! Мама, ти відправила мою домашку?» Я надзвичайно вдячна своїй мамі за допомогу. Працюючій мамі однозначно потрібна допомога, щоби залишатись здоровою та щасливою, адже це запорука міцної родини! Також завжди потрібен час на себе – йога, косметичні процедури, тепла ванна або ж келих вина! Моїм дітям потрібна життєрадісна мама. Не знаю, чи будуть зміни для мам після карантину – це залежить від роботодавців. Але цей час однозначно дав можливість задуматись про життєві цінності. Дітям потрібна активність та спілкування, а як це втілити – це завдання життєрадісної мами-багатоверстатника! Валерія Бєляєва, директор з розвитку Yedynka DGTL Мені пощастило з роботодавцем! Наші години роботи та локація прив’язані більше до задач та потреб проєктів, ніж до конкретного приміщення та спільного робочого графіку. Це свого часу дало мені змогу долучитися до компанії і зростати в ній. На час нашого спільного початку моїй першій дитині було 2,5 рочки, вона лише починала ходити в садок. Але гнучкий графік роботи та загальний підхід керівників допоміг не лише комфортно вийти з декрету, а і винайти для себе ідеальний баланс життя/робота, в якому я і живу ці декілька років. Тепер вже не знаю, чи зможу і чи захочу колись повернутися до стандартного офісного життя! Сподіваюся, що багато роботодавців на власному досвіді під час карантину відчули, з одного боку, складність роботи мам з дітьми, з іншого – різноманіття сучасних інструментів та засобів комунікації, які вмикають зелене світло для повноцінної дистанційної роботі, гнучкості і мобільності. Ми стаємо менш ефективними не тоді, коли відходимо від робочого столу, а коли втрачаємо мотивацію, лояльність та відчуття причетності. Оксана Кириленко, комерційний директор радіо Релакс (ТАВР) Ми з першого дня ввели жорсткий графік: підйом, руханка, сніданок, а далі – кожен за свою роботу (я йду в Zoom, а 5-річний Марк тренується писати, вчить англійську, дивиться мультики чи малює), обід, робота, вечірня прогулянка 2 години. Роботи, звичайно, стало більше, але я і не проти, адже в тонусі. За час ізоляції знайшли два лайфхаки. По-перше, почали показувати сину мультфільми англійською. Спочатку дитина активно висловлювала незадоволення, але з часом почали і пісні співати іншою мовою, і говорити навіть. По-друге, якщо придбати і змішати клей ПВА, гідрохлорид натрію та фарби гуаш, то можна зробити власноруч лизуна. У карантин змінилося спілкування з колегами: тепер усі нормально ставляться до пропозиції «Давайте закінчувати збори, бо мені ще обід готувати». Чи зміниться щось у роботі після карантину? Не знаю. Наш керівник вважає, що офіс дисциплінує працівників. Але досвід роботи віддалено ми вже маємо, тому, думаю, ставлення до молодих мам може стати лояльнішим. Ганна Гінда, керівник відділу маркетингу в Zoolatech Я виділила для себе декілька лайфхаків для роботи в карантині. По-перше, якщо є можливість ізолюватися групою людей, з якими можна «шерити» дітей, – це ідеально. По-друге, якщо в родині двоє працюючих батьків, то має бути чергування, розподіл всіх обов'язків 50/50. Якщо є фінансова можливість, то варто забити на готування і замовляти доставку, а час на приготування їжі витратити на асоціальний відпочинок. Також треба виділяти кожному час на себе: прогулятися наодинці, закритися з книжкою у шафі (це реальна історія), біг, велосипед, прогулянка з собакою. Головний лайфхак (тут мене можуть закидати камінням) – забити на навчання дітей, наскільки це можливо. Рекомендації шкіл в Британії: займайтеся півгодини чи годину в день і тим, що дітям цікаво, решту наздоженете в школі потім. Українські школи – уроки щодня, десятки завдань, контрольні. Від такого навантаження виснажені і батьки, і діти. Чи зміниться підхід компаній до працюючих мам після карантину? У адекватних компаніях вже досить нормальні умови. У неадекватних навряд щось зміниться через карантин, бо вже в карантині багато хто показав свої справжні «цінності»: відсутність комунікації, примушення їздити в офіс, незважаючи на карантин, тощо. Багато бізнесів та організацій починають більш системно підходити до культури компанії та її інтеграції у всі процеси. І інклюзія батьків у систему координат бізнесу, не лише мам, але й тат, поступово стане однією з важливих складових стосунків роботодавців та працівників. Ті, хто вже над цим працюють, отримають конкурентну перевагу. Думаю, ідеальний формат роботи для мам такий: гнучкий графік, чіткі цілі і дедлайни замість постійного контролю, менше акценту на темі материнства/батьківства. Діти можуть хворіти, запізнюватися в школу, мати необхідність відвідати лікаря. Це абсолютно ніяк не впливає на продуктивність їх батьків. Більшість з тих, кого я знаю, завжди працюють не менше, просто часто це роблять в машині, під кабінетом дитячого стоматолога, з ліжка, коли на іншій руці спить дитина. Контролювати підлеглих – це спадщина радянської системи і поганий тон, а для батьків це ще й ризик посилити їх неврози. Коли в тебе діти, телефонний дзвінок чи пілікання месенджера – це підсвідомий сигнал, що кінець світу, щось трапилося. Уникайте цього. Мама чи тато – це в першу чергу людина. На деяких робочих зустрічах жінок представляють, додаючи слово «мама» чи «нещодавно народила». Це недоречно під час робочій розмові з новими людьми. Також жінок значно частіше, ніж чоловіків, питають: «Як діти?» Мій проєкт мрії – це дитячий садочок і проєкти для батьків, які б зменшили проблеми з логістикою і дали б можливість додаткового спільного часу, щоби піти з дитиною на обід чи щоденно показувати дитині суть роботи і бізнесу. Юлія Фошина, консультант з продажу освітніх програм Британської ради Я мама 2-річного Андрія та 9-річної Софії. Працюючи вдома з дітьми, виявила, що найкращий лайфхак – це мати поряд старшу доньку, яка може доглядати за 2-річним братом і розважати його. В такому сімейно-робочому просторі роль працівника і роль мами необхідно ефективно поєднувати. Я розділяю день на блоки: активна діяльність в форматі онлайн-конференцій та консультацій; робота з базами даних, системами, запитами; прогулянка з дітьми, приготування їжі та інші обов'язки мами. Я не думаю, що після карантину роботодавці змінять підхід до працюючих мам. Є професії, де неможливо відлучатися з робочого місця або ж виконувати обов‘язки мами під час робочого часу. Жінки, які хочуть працювати у вільному режимі, ще до карантину обирали таку сферу діяльності, де таке їх бажання можливо реалізувати і при цьому бути успішною в роботі. Це стиль життя, який можна обрати завжди і без фактору карантину. Щодо офісу для мам, то омріяним ідеалом для мене є дитячий садочок при офісній будівлі.

Ганна Гінда

Буденне супергеройство. 6 розповідей жінок, які встигають поєднувати роботу та материнство