Ирина Юськевич – последние статьи и новости

Поряд зі Львовом подружжя Юськевич вирощує равликів і продає їх ресторанам України та Східної Європи. Редакція MC Today розпитала у підприємців про особливості такого екзотичного фермерства. Західний делікатес Уже п’ять років неподалік Львова розташовується фермерське господарство «Західний равлик», яким володіє подружжя Івана та Ірини Юськевич. До цього незвичного виду фермерства вони прийшли випадково – у 2011 році під час відпочинку в Греції вони спробували незвичний для України, але популярний на Заході делікатес – фаршированих равликів. Утім, перша спроба виявилася невдалою, адже замість того, щоби витягнути равлика з мушлі, Іван намагався розколоти його виделкою, відтак равлики розлетілися з тарілки та забрудили сукню Ірини. «Це був готель, де здебільшого відпочивали туристи з Західної Європи, переважно французи, і майже щовечора нам подавали страви з равликів, – пригадує Ірина. – Не скажу, що нам сподобався їх смак. Згодом вже в Україні, гуляючи в парку, ми натрапили на равликів, пригадали поїздку, назбирали кілька та спробували приготувати вдома. Вийшло непогано, суттєво смачніше, ніж в Греції». Після цього подружжя дізналося, що вирощування равликів – досить прибутковий бізнес. В Європі існує безліч сімейних господарств, де вирощують окремі сорти та виготовляють з них різноманітну продукцію: філе, готові напівфабрикати, живі равлики в стані анабіозу, слиз та найдорожчий вид продукції – ікру равлика, яка коштує близько 1 тис. євро за кілограм. До цього подружжя ніколи не було пов'язано з фермерством – у Івана була будівельна фірма, а Ірина займалася ландшафтним дизайном. Навички у цих сферах знадобилися їм під час облаштування ферми. Перших равликів, або, як їх ще називають, наземних молюсків, вони закупили у збирачів. Початок фермерства Перші кроки були дуже важкими, пригадує Іван. Не всі санітарні чи інші спеціалізовані служби сприймали равликів як свійських тварин. «Ми достеменно не знали, в яких умовах їх тримати, як годувати, що робити, коли спека або холод, – каже підприємець. – Бувало, через рясні дощі равлики просто топилися в калюжах. Так ми втратили не один десяток кіло равликів». Знайти в Україні спеціалістів, які б розповіли про вирощування равликів, було вкрай складно, тому Юськевичі поїхали на навчання до Європи. Навчаючись, дізналися, що вирощування звичайних равликів поступово згортається і підприємці переходять на вирощування фермерських сортів Aspersa Maxima та Aspersa Muller. Перший продукує багато яєць, а вага може досягати й 40 г, в той час як другий вважається більшим делікатесом – його м'ясо ніжне та має вишуканий смак. У порівнянні зі звичайним равликом ці види мають коротший цикл розмноження. Життєвий цикл равлика Сезон вирощування равликів розпочинається у лютому. Після зимової сплячки маточне поголів’я виводять зі стану анабіозу та переносять із холодильних приміщень в цех репродукції. Особливістю равликів є те, що вони гермафродити, а тому кожна особина вагітніє. Залежно від виду особина може відкласти до 180 яєць. Після цього їх переселяють в інкубатор, де вони і вилуплюються. Наземні молюски – канібали, а тому тих, хто вже вилупився, треба відмежувати від тих, хто ще в коконі. Наступним етапом є перебування у спеціальних теплицях, які захищають не лише від холоду, а й від хижаків – птахів та гризунів. Там вони підростають і згодом, близько червня, підрощенних равликів можна випускати на поле за огорожу, де відгодовувати до жовтня або навіть листопада. Перегодовувати равликів не можна, інакше вони наберуть більшу за їхній панцир масу та помруть. «Зараз наша ферма здатна продукувати партії з 40 т живих равликів. Зі 100 кг живого равлика виходить близько 22 кг м’яса – якщо забрати черепашку та кишківники. Хоча в цілому важко передбачити, скільки саме тон вдасться зібрати восени», – говорить Ірина. У Європі найчастіше експортують саме живого равлика і вже на місці проводять технологічну обробку та виготовляють готову продукцію. Ресторани в Україні зазвичай беруть вже готових равликів, тому що для їх приготування потрібні спеціалізовані умови. «У нас є можливість реалізовувати філе равликів, очищену мушлю для фарширування, готові напівфабрикати з різноманітними соусами, равликів у власному соку в банках та найдорожчий продукт – равликову ікру», – відзначає підприємиця. Скільки це коштує Ціни на продукцію різняться. Так, варене філе равлика коштує 650 грн за півкілограма, а ікра – 2,8 тис. грн за 100 г. Найдешевше обійдуться живі равлики в стані анабіозу – упаковка з 5 кг коштує 1 тис. грн. Окрім вирощування сім’я Юськевичів також навчає молодих фермерів на базі свого господарства, проводить екскурсії з дегустацією та реалізовує на опт равликів для розведення та репродукції. Загальні інвестиції на гектар землі, де вирощується равлик, а також в обладнання становлять 80-100 тис. євро. Ірина зізнається, що, хоча бізнес потребує серйозних капіталовкладень, він має високу маржинальність. За приблизними підрахунками вартість запуску ферми площею 30 соток становить 17 тис. євро. А прибуток на кінець сезону за сприятливих умов становитиме 30 тис. євро. «Ми співпрацюємо з багатьма фермерськими господарствами в Україні. Багато хто з теперішніх власників ферм – це наші колишні учні. Ми об’єднуємося в агрокластери, щоби спільно реалізовувати нашу продукцію в країнах ЄС», – відзначає Іван. Минулоріч у ЄС заборонили збір равликів у природі, що відкрило нові можливості для фермерів у Східній Європі. Тут українці конкурують із равликовими господарствами Польщі. «Наша перевага в нижчій собівартості виробництва, а отже, ми можемо поставляти більші об’єми продукції», – додає Іван. Нова екзотика Цьогоріч на базі ферми равликів подружжя заснувало першу в Україні ферму вужів та полозів. Як і в випадку з равликами, на це їх наштовхнула подорож – цього разу в Азію, де вони спробували зміїне м'ясо. Зараз у вольєрі перебуває 70 неотруйних вужів та полозів. Закупили їх в екокуточках по Україні. Продукцію наразі не реалізовують, адже лише нарощують популяцію. А щоби вужі отримали товарний вигляд, вони мають вирости до метра в довжину. Зараз у них період відкладання яєць. «Насамперед ми вирощуємо їх для отримання м’яса, адже воно багате на білок, амінокислоти, гарно впливає на серцево-судинну систему. Ми вже отримали кілька пропозицій від закладів з Києва та Львова. Наразі наша ціль збільшити популяцію, а через 3-4 роки плануємо вийти на рентабельність», – каже Ірина. Вужі та полози хоч і не отруйні, та тримають їх у вольєрах з подвійним захистом: зовнішня сітка – для людей, внутрішня – дрібна, щоби тварини не потрапили назовні. «Коли ЗМІ дізналися, що у нас з'явилася ферма вужів, деякі “недоброзичливці” залишали негативні відгуки на сторінці у Facebook, що ми нібито тримаємо в неволі червонокнижних тварин. Хоча умови для них тут більш ніж комфортні з набагато кращим, ніж у природі, раціоном харчування. Саме тому ферма відкрита: проводимо екскурсії для дорослих і навіть дітей», – підсумовує Ірина Юськевич. Редакция хочет с вами познакомиться Помогите нам узнать вас получше, чтобы делать больше интересных именно для вас историй:)