Наталя Химчак – последние статьи и новости

Євген Жеребілов і Наталя Химчак – власники облаштованої в морському контейнері кав’ярні Me.Kava у Києві, яка працює з 2017 року і відкрита 24/7. Під час жорсткого карантину кав’ярню довелось закрити. Однак Me.Kava зберегла клієнтів і вже повернула обсяги продажів. А ще стала переможницею проєкту «Топ-100 улюблених мiсцевих брендiв і компаній малого бізнесу» від MC.today і Visa в категорії «Бренди та бізнеси, які допомагали вам у вашому бізнесі». Hromadske.ua зняли сюжет про кав’ярню, а MC.today на його основі підготували партнерський матеріал з Visa, у якому Євген і Наталя розповіли, звідки взяли ідею кав’ярні в морському контейнері, чому їм не вдалося розвинути мережу та як під час карантину допомогли іншим бізнесам вистояти. Як ми відкрили кав’ярню в морському контейнері – у Києві Ідею кав’ярні ми «привезли» з мандрівки М’янмою, куди їздили нашими родинами – Євген є чоловіком моєї сестри Ірини. Там і побачили вуличні кав’ярні в морських контейнерах. Вони були брудні та неохайні, але сама ідея нам з Євгеном сподобалась. Перша сімейна бізнес-нарада була короткою: «Давай спробуємо?» – «Давай!» Ірина – співвласниця маркетингової агенції BeCentric. Вона допомогла нам з неймінгом та брендингом кав’ярні, зараз радимось із нею щодо комунікацій і стратегії. Основні обов’язки ми розподілили з Євгеном. Він відповідає за приміщення, техніку та документи. Я взяла на себе бухгалтерію, постачальників і персонал. Знайти контейнер виявилось нескладно – ми просто замовили його в інтернеті, заплатили 25 тис. грн. Його розміри – 6,1 м х 2,4 м х 2,6 м. Переобладнали контейнер власноруч: Євген – ззовні, я – усередині. Євген Жеребілов і Наталя Химчак Щоб отримати дозвіл на встановлення такої нестандартної конструкції, витратили близько трьох місяців. Одразу вирішили запускатись саме на Теремках, де мешкаємо. Це наш перший кавовий бізнес, тож передбачили, що треба буде приділяти кав'ярні багато уваги і за потреби швидко реагувати на форс-мажори – якщо бариста захворів, є перебої з електрикою тощо. Нам вдалося знайти лише одне місце в районі, де контейнер би нікому не заважав і нічого не перекривав. Там і встановили – через дорогу від станції метро. Ми давали не більше 5% шансів на те, що нам вдасться розвинути в людей звичку виходити з дому на п'ять хвилин раніше, щоб прийти по каву саме до нас. І це притому, що на шляху до нас щонайменше п’ять інших вуличних кав'ярень. За логікою та досвідом підприємців, які займаються таким бізнесом, у нас було найгірше з усіх можливих розташувань. Вони навіть казали нам, що Me.Kava протягне не більше двох місяців. Зробили ставку на наші «фішки» – і виграли Ми вирішили зробити ставку на наші особливості, яких немає в конкурентів. По-перше, це сама кав’ярня-контейнер, такої немає ніде ні на Теремках, ні загалом у Києві. Завдяки цьому у нас швидко з’явилися клієнти. Першими були молоді люди 18–25 років, компанія друзів, які прийшли просто із цікавості. Перевага такої авдиторії в тому, що один відвідувач приводить із собою ще 5–7, тож кількість клієнтів почала швидко зростати. По-друге, поруч із нами є парковка. Гості-водії не можуть у щільному ранковому трафіку припаркуватися біля інших вуличних кав'ярень, а коло нас – можуть. По-третє, у нас є кілька столиків на вулиці. Ми, можна сказати, ввели моду на столики чи стійки на вулиці в кав'ярнях Теремків. Так у нас з'явилися перші постійні гості, які заходять не лише на ранкову каву, а й на вечірні посиденьки із друзями. Ми варимо класичне кавове меню: ристрето, допіо, еспресо, американо, лате, капучино на арабіці та купажі. Вартість – від 18 до 26 грн. Час від часу змінюємо сорт купажу, вибираємо новий разом під час дегустації – так гості можуть самі вибирати, якою буде на смак кава в Me.Kava. Ще в нас є авторські кавові напої, які ми називаємо кавовими есе. Рецептуру розробляємо самі. Один з найпопулярніших, який у нас в меню від запуску, – «Влада почуттів». Робимо його з кави, меду, імбиру, кардамону, бадьяну та молока – коштує 39 грн. Наша додаткова «фішка» – те, що ми працюємо цілодобово. У Me.Kava молодь має можливість затриматись до першої-другої ночі. It’s all about me – це наш слоган і наше повідомлення тим, хто любить каву та живе спілкування. Хоча переважно наші клієнти – це молодь, ми також вважаємо кав’ярню і сімейним закладом. Наш персонал і гості знають один одного в обличчя та на ім’я, а завдяки Me.Kava з’явились аж три нові родини! В однієї «нашої» пари вже народилась дитина. На Теремках почали говорити: «Де зустрічаємося?» – «На Me», – скорочено від Me.Kava. Всупереч пророцтвам конкурентів, ми тримаємося вже третій рік. А наші перші гості досі з нами. Гроші на запуск повернули, хотіли розширятись – не вийшло У запуск кав'ярні ми вклали близько $6 тис. Це були власні заощадження. За рік кав’ярня стала окупною. За три роки вкладені гроші повернулись, з'явився прибуток. Але це прибуток на рівні зарплатні менеджера середньої ланки в Києві. Це не ті гроші, за які можна прогодувати родину, тим більше дві – ми ділимо їх нарівно. Я ще веду бухгалтерію для кількох фірм, Євген має бізнеси, пов'язані з автодилерством і ландшафтним дизайном. Тільки за перший тиждень роботи ми отримали три пропозиції викупити кав’ярню. Навіть подумали, що переобладнання контейнерів могло б бути бізнесом з вищою маржею, ніж, власне, кав'ярня. Тоді вирішили, що, якщо прогоримо, зможемо продати контейнер і повернути вкладені гроші. Але ми думали над тим, щоб створити мережу кав’ярень. У мережі значно легше збільшити прибутки, до того ж, якщо один заклад «просяде», втрати перекриє інший. Другу кав’ярню відкрили на Оболоні, але вже у звичайному форматі, оскільки це було швидше та вимагало менше вкладень. Через пів року цю точку закрили. Ми зрозуміли, що наймані працівники не вболівають за бізнес так, як власники. Наприклад, одна з наших працівниць ходила на закупи в магазин, щоб пропустити ранкове нон-стоп навантаження. Або бариста зачиняв кав’ярню на годину раніше, бо йому так захотілося. Прибутків вистачало тільки на зарплатню співробітникам та оренду. Але постійно їздити на Оболонь, щоб все контролювати, – це додатковий час і гроші на пальне, і врешті ми вирішили займатися лише Me.Kava на Теремках. Через закриття втратили кілька тисяч доларів, але менше, ніж могли би. До запуску ми привели до ладу інтер’єр, це нам і допомогло: родині нашої баристи сподобалась кав’ярня, і вони її викупили. Тож у підсумку оболонська історія стала для нас повчально-сумною, але не депресивно-сумною. Через карантин зазнали збитків на 35 тисяч гривень Коли навесні запровадили жорсткий карантин, кав’ярню довелось зачинити. Спочатку ми думали працювати навинос або зі службами доставки. Але в КМДА вирішили, що такий варіант доступний тільки для стаціонарних закладів громадського харчування. Для нас заборона працювати навіть на виніс діяла аж до травня. На третій день після закриття кав’ярню обікрали. Поцупили люмінесцентну вивіску, дизайнерські лампочки, антену вай-фаю. Ми розуміли, що це розвідка, скоро крадії повернуться за кавомашиною, кавомолкою, холодильниками, кондиціонером. Тому ми все вивезли, це нам стало у 9 тис. грн. Ще 10 тис. грн заплатили за сигналізацію. На 3 тис. грн зіпсувались продукти – фрукти для лимонадів, морозиво, охолоджені заготовки для чаїв, випічка. До того ж треба було сплачувати оренду, електрику, це близько 10 тис. грн на місяць. Усе це довелося покривати грошима із власної кишені. Загальна сума незапланованих витрат і збитків склала близько 35 тис. гривень. Ми намагались не втратити персонал. Дуже цим переймались і робили все, аби не розгубити команду. Наші працівники – студенти з інших міст. Більшість повернулись додому. З п’яти барист у команді залишилось лише два. Закриття Me.Kava засмучувало і відвідувачів. Коли ми зустрічалися з ними на вулицях, нас запитували, чи можна відкритися хоча б на годину. https://www.facebook.com/watch/?v354182272541048 Як ми допомогли іншим бізнесам вистояти і вистояли самі Поміж наших гостей – підприємці малого та середнього бізнесу, і багато з них опинилися в такій само ситуації. У моєї сестри Ірини з'явилася ідея зібрати в онлайн підприємців – гостей кав’ярні та познайомити. Так ми і створили групу Me.KAVA_BUSINESS у Telegram. Це допомогло іншим місцевим бізнесам пережити жорсткий карантин. У групі Me.KAVA_BUSINESS 90 учасників з усього Києва: хтось робить манікюр, хтось зачіски, хтось масажі. Завдяки групі підприємці могли радити своїм клієнтам інші бізнеси і таким чином допомагати їм вистояти. Ми ж завдяки підтримці гостей не опустили руки. У травні вуличним кав’ярням дозволили працювати, і ми відкрились. На перезапуск, щоб закупити продукти, витратили 5–6 тис. грн. Відчиняли двері тільки для постійних гостей, коли біля кав’ярні збиралося кілька компаній на каву. Виконували замовлення навинос. Згодом відкрили метро. Люди повернулись до звичних ранкових маршрутів. Ми відчинились офіційно і почали працювати 24/7. 90% гостей повернулись, з'явилися нові відвідувачі. Це дуже тішить. За перший місяць Me.Kava вийшла в нуль. У нас вже була програма лояльності, а після перезапуску ми ще створили сервіс «Підписка на каву». Якщо гість вносить депозит 100 грн, горнятко напою отримує в подарунок. Якщо 200 грн – два горнятка. Це дозволило пережити перші місяці після карантину. Влітку падіння продажів склало 30–40% порівняно з докарантинним періодом. Але у вересні обсяги продажу повністю відновились. Та для нас головне, що наші гості знову кажуть один одному: «Де зустрічаємося?» – «На Me». Зараз у нас амбітні плани. Ми плануємо перетворити кав’ярню на головний осередок спілкування на Теремках. Власним прикладом показати, що малі громади – це суперсила. Будемо і надалі підтримувати українських виробників і рух #ПідтримайСвоїх. Проєкт «Топ-100 улюблених мiсцевих брендiв і компанiй малого бізнесу» – частина глобальної кампанії Visa #ПідтримайСвоїх (#WhereYouShopMatters). Ще в рамках кампанії Visa запустила платформу підтримки малого бізнесу, де підприємці можуть знайти корисну інформацію про те, як розпочати власну справу. відкрити бізнес Фотографії Володимира Герасимова