обшук на підприємстві – последние статьи и новости

Економічні тенденції та фіскалізація підприємництва неминуче накладають свій відбиток на реалії бізнесу. Зараз українські підприємці змушені планувати діяльність компаній, збільшення об’ємів виробництва, надання послуг, розширення «географії бізнесу» з оглядом на пандемію та досить жорстке ставлення з боку держави, адже в багатьох компаніях відбулися обшуки, які супроводжувалися тиском правоохоронців. Безумовно, це негативно впливає на атмосферу в підприємницькому середовищі і зменшує мотивацію займатися легальним бізнесом. Негативні наслідки обшуку на підприємстві Сьогодні проведення обшуку є найсильнішим методом тиску на підприємця та його співробітників. Стандартна практика проведення обшуку – це обшук за підтримки силових структур, з використанням морального та фізичного тиску на працівників компанії. Це веде до безпідставного вилучення важливої документації, комп’ютерної техніки, мобільних пристроїв, коштів, особистих речей співробітників, інших речей та об’єктів, що своєю чергою може заблокувати роботу підприємства. Щобільше, під загрозою опиняється комерційна таємниця та інша конфіденційна інформація. Звернемося до статистичних даних. У 2015 році ініційовано приблизно 73 тис. обшуків. У 2016 році – 95 тис. У 2017 році – 120 тис. У 2019 році – понад 190 тис. У порівнянні з 2012 роком кількість обшуків зросла у 45 разів. «Невідкладний» обшук і його процедура Процедуру проведення обшуку регулюють статті 234, 235, 236 Кримінально-процесуального кодексу України. Згідно з цими статтями, проводити його можна лише за наявності відповідної ухвали слідчого судді. І ця ухвала має містити ряд обов’язкових даних. Проте сьогодні правоохоронні органи часто нехтують вимогами законодавства. Почастішали випадки, коли правоохоронці форсують події та проводять «невідкладний» обшук. Дійсно, таке право передбачене ст. 233 КПК України. У ній йдеться про те, що слідчий, дізнавач або прокурор дійсно мають право увійти до житла чи іншого володіння особи без ухвали судді, але це можливо лише в невідкладних випадках, а саме пов’язаних із: врятуванням життя людей; врятуванням майна; переслідуванням осіб, яких підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення. Якщо проаналізувати практику національних судів, рішення Європейського суду з прав людини, то проведення цієї слідчої дії – «невідкладного» обшуку на підприємстві – допустиме тільки тоді, коли є виправданим. Костянтин Четвертак Наприклад, в офісі певної компанії переховується людина, яка вчинила вбивство чи інший тяжкий злочин. Якщо ця інформація є правдивою, витрачати час на отримання ухвали неефективно, тож приймають рішення про негайне вторгнення до приміщення. Якщо не провести «невідкладний» обшук, підозрюваний може виїхати до іншого міста або навіть спробувати нелегально покинути країну. Розглянемо ще один приклад, який доводить, що «невідкладний» обшук може бути виправданим. Поліція отримала інформацію, що злочинець-рецидивіст з дошки розшуку перебуває у квартирі, яка належить підприємству, та утримує там заручників. Тож обшук можуть також провести до моменту отримання ухвали. Але здебільшого «невідкладні» обшуки на підприємствах невиправдані. Чому «невідкладних» обшуків стало більше Чому ж так почастішали випадки, коли правоохоронці буквально вриваються до бізнесмена та починають обшукувати приміщення компанії? Річ у тім, що суддя під час розгляду клопотання слідчого про проведення обшуку має ретельно перевірити, чи є законні підстави для цього, чи не порушуються права і свободи громадян, чи є гостра потреба у проведенні обшуку тощо. Отримання ухвали може зайняти тривалий час. У деяких випадках суддя відмовляє. Тож часто правоохоронці порушують норми законодавства. Вони вирішують невідкладно увійти до приміщення, провести обшук і вже потім звернутися з клопотанням. Зазвичай слідчі обґрунтовують це тим, що завдяки обшуку вони нібито вилучили та «врятували майно», на якому зберігається інформація про злочин. Як показує практика, саме під час невідкладного обшуку вилучають найбільше майна. До речі, далеко не завжди слідчі взагалі звертаються із клопотанням до судді після обшуку. Вони користуються тим, що люди, яких обшукували, не завжди свідомі своїх прав, а також перебувають у шоковому стані. «Невідкладний» обшук та обшук з ухвалою: відмінності Відмінність проведення «невідкладного» обшуку від обшуку за ухвалою: Невідкладний обшук може розпочатися не лише з шостої ранку, а навіть у нічний час. Немає жодної можливості перевірити повноваження слідчих та оперативних працівників. Відсутня інформація в межах якого кримінального провадження проводиться обшук. Слідчий вилучає будь-які речі та майно, навіть те, у якому реально нема потреби. Надалі це дає підстави маніпулювати становищем. Як бути з майном, яке тимчасово вилучили Повернення майна, яке вилучили під час «невідкладного» обшуку, – дуже серйозна проблема. У кодексі сказано, що майно, яке вилучили без ухвали судді, має юридичний статус «тимчасово вилученого». Якщо протягом 48 годин з моменту вилучення майна слідчий не звернувся із клопотанням про арешт цього майна або суддя йому відмовив у арешті, то речі мають повернути негайно. Але, як показує практика, з подібними клопотанням слідчі не квапляться звертатися. Ніхто не планує повертати майно, яке тимчасово вилучили, власнику, правоохоронці створюють для цього різні перешкоди і тим самим повністю блокують діяльність підприємства. Після таких методів тиску до власників бізнесу надходять пропозиції від «спеціально уповноважених осіб», які пропонують за чималу фінансову винагороду швидке врегулювання проблем. Хоча з огляду на статистику та мету подібних обшуків можна з упевненістю стверджувати, що вони ні що інше, ніж метод тиску на бізнес. Найкраще, що можна зробити, якщо ви зіштовхнулися з такою ситуацією, – звернутися за допомогою до досвідченого адвоката з великим досвідом повернення майна, яке вилучили під час «невідкладного» обшуку.

No items found.