Роман Шеремета – последние статьи и новости

Промприлад.Реновація – це інноваційний центр у самому центрі Івано-Франківська. Він розташований на території колишнього радянського заводу приладобудування. Ініціатором проєкту є громадська платформа «Тепле Місто». Щоб реалізувати амбітну ідею, платформа об’єднала навколо проєкту «Промприлад» низку партнерських організацій. У проєкт «Промприлад» залучають кошти як бізнесів, так і приватних інвесторів, а 30% прибутку спрямовуватимуть на розвиткові проєкти. Проєкт вже залучив понад $8 млн коштів від 800 інвесторів. З 2024 року вони прогнозовано отримуватимуть дивіденди у розмірі 9–12% річних з прив’язкою до долара. У партнерському матеріалі з Промприлад.Реновація MC.today розповідає, як влаштовано проєкт, чому співвласник Нової Пошти Вячеслав Климов вклав у нього $100 тис. та хто і скільки може інвестувати у проєкт «Промприлад» у третьому раунді, який розпочався 1 квітня. Хто і чому інвестує у проєкт «Промприлад» «Я підприємець із 20-річним досвідом і знаю, що бізнес розвиватиметься, якщо постійно буде відкритим до нових технологій. У цьому проєкті я побачив своєрідний центр тяжіння для інноваційних компаній і зрозумів, що також повинен стати частиною цієї історії. Особливо важливо, що Промприлад – це регіональний проєкт, адже я вірю в сильних регіональних підприємців. Вони здатні стати потужною силою на шляху до економічного процвітання нашої країни», – розповідає співвласник Нової Пошти Вячеслав Климов, який у 2019 році інвестував у Промприлад.Реновація $100 тис. Вячеслав Климов, співвласник Нової Пошти Він разом з іншим співвласником Нової Пошти Володимиром Поперешнюком, який також вклав у проєкт «Промприлад» $100 тис., планує відкрити тут інноваційне автоматизоване поштове відділення. Климов зацікавився проєктом через унікальний формат залучення інвесторів, коли їх можуть бути сотні або й тисячі. Інвестувати вирішив ще й через віру в децентралізацію, адже капітал починає переміщатися зі столиці до регіонів. За словами Вячеслава, в Івано-Франківську він бачить великий потенціал. Ідея дати нове життя старим цехам належить Юрію Филюку, підприємцю і співзасновнику громадської платформи суспільних ініціатив «Тепле Місто». Завдяки їй у Франківську із 2014 року працює громадський ресторан Urban Space 100. Для його створення залучили кошти 100 інвесторів. 80% прибутку ресторану спрямовується на розвиток міста. Перетворення колишнього радянського заводу в центрі Івано-Франківська на інноваційний центр – продовження ідеї спільного інвестування та соціального бізнесу. Тільки в цьому проєкті 70% прибутку розподілятимуть між інвесторами у вигляді дивідендів, а 30% будуть спрямовані на розвиткові проєкти міста. Юрій Филюк Проєкт «Промприлад» уже залучив понад $8 млн інвестицій. Більше $4,6 млн з них зробили 35 інвесторів із чеками від $100 тис. 769 людей інвестували до $100 тис. на загальну суму понад $3,4 млн (за моделлю проєкту, пропорція великих і дрібних інвестицій має складати 65% та 35% відповідно. – Прим. ред.). Серед великих інвесторів Промприлад.Реновація – сам Юрій Филюк, компанії MacPaw і DELTA Ukraine, креативне агентство Banda Agency, голова ради директорів компанії «Ефективні інвестиції» Ігор Ліскі, генеральна директорка групи компаній «Реноме» Надія Гладкевич, співвласники Нової Пошти Вячеслав Климов та Володимир Поперешнюк та інші. Скільки може заробити інвестор Загальна вартість створення Промприлад.Реновація – приблизно $30 млн. З них $13 млн проєкт залучить за рахунок кредитів, $5 млн – грантові кошти. Проєкт уже отримав майже $300 тис. грантів від урядів Канади і Швеції та веде перемовини щодо кредитів з ЄБРР, IFC (міжнародна фінансова корпорація, що входить до структури Світового банку. – Прим. ред.), Opic (корпорація приватних зарубіжних інвестицій. – Прим. ред.) та кількома українськими банками з міжнародним капіталом. Решта $12 млн – інвестиції компаній і приватних інвесторів. У першому раунді у 2018–2019 роках вдалося залучити $5 млн – 425 людей внесли від $1 тис. до $500 тис. Як розвивається проєкт $3 млн зібрали під час другого раунду інвестицій, що почався в липні 2020 року та завершився в березні цьогоріч. З 1 квітня розпочався третій етап – під час нього розраховують залучити $4 млн і збільшити кількість інвесторів до 1 тис. Дрібні та середні інвестори знову отримали можливість інвестувати у проєкт. Тепер приватні інвестори зможуть вкласти у Промприлад.Реновація від 50 тис. грн, а компанії – від $10 тис. Інвестори, що долучаться в цьому раунді, прогнозовано можуть розраховувати на 8–9% річних у доларі. Згідно з бізнес-планом, завершити проєкт розраховують до 2023 року: реконструюють усі корпуси заводу, збудують ще 10 тис. м кв. нових будівель, заселять їх орендарями й облаштують територію. Виплачувати дивіденди інвесторам планують почати з 2024 року. Інвестори першої хвилі, за прогнозами, можуть розраховувати на 10–12% річних із прив’язкою до долара, другої – на 9–11%, третьої – 8–9%. Менше, тому що очікувати дивіденди доведеться не п’ять, а чотири і три роки відповідно. До того ж капіталізація проєкту зростає, пояснює Юрій Филюк (отримувати прибуток проєкт буде з оренди, яка прив'язана до курсу долара. Тому дивіденди прораховані із прив’язкою до долара. – Прим. ред.). Оскільки проєкт розвивається, щорічно роблять планову переоцінку вартості активів: нерухомості та корпоративних прав. У 2019 році Промприлад.Реновація викупив завод і вже реконструював 6,2 тис. кв. м наявних приміщень. Тому капіталізація інвестиційного проєкту протягом тільки 2019–2020 років зросла на 21%. «Тобто інвестори проєкту вже зараз можуть заробити, продавши свою частку на вторинному ринку. Адже ринкова вартість часток інвесторів, які вклали кошти у проєкт під час першого і другого раундів, уже зараз зросла відповідно ціни на момент інвестування», – розповідає Юрій. Основний дохід проєкту «Промприлад» – приблизно 60% – забезпечить оренда приміщень. Решта 40% – власні бізнеси проєкту: готель, хостел, коворкінг і подієвий майданчик для ділових, мистецьких, освітніх подій на понад 3 тис. осіб. «Ми створюємо комплексний діловий центр, якого зараз немає в місті», – розповідає Юрій. До речі, навіть під час коронакризи коворкінг заповнений на 100%. хочу інвестувати у Промприлад.Реновація Бізнес-модель від Stanford Research Institute і фінансова від Ernst & Young Аби розробити бізнес-модель для Промприлад.Реновація, Юрій Филюк надіслав запит до SRI International (Stanford Research Institute. – Прим. ред.). Це колишній підрозділ дослідницького інституту при Стенфордському університеті, що консультує на рівні урядів країн і великих корпорацій. Завдяки досвіду Urban Space 100 та соціальному складнику проєкту «Промприлад» SRI International взялися за проєкт. Як пригадує Юрій, для SRI International це була не благодійна допомога «країнам третього світу», а повноцінна участь в амбітному експерименті. «В SRI International нам пояснили, що “Промприлад” – це проєкт з імпакт-інвестування. Тобто це бізнес із соціальним складником, який дає прибуток не лише власнику або інвестору, але й паралельно розвиває громаду та середовище», – розповідає Юрій. Первинну фінансову модель для проєкту розробила Ernst & Young, одна з найбільших у світі аудиторсько-консалтингових компаній. Оновлену версію забезпечила Львівська бізнес-школа Українського католицького університету. Юридично проєкт Промприлад.Реновація має назву ТОВ «Промприлад.Холдинг». За структурою це холдингова компанія, у якої два власники: корпоративний інвестиційний фонд (КІФ) – 70% і благодійний фонд – 30%. Юридична структура управління проєктом Приватні інвестори та компанії вкладають гроші у проєкт через корпоративний інвестиційний фонд. Плюс цього інструменту в тому, що з грошей, які розподіляють під дивіденди, не потрібно платити додаткові податки. Великі інвестори можуть вкладати кошти через КІФ напряму, а для малих створили окрему юридичну особу – ТОВ. Дрібних інвестицій – із вкладом до $78,5 тис. у залежності від курсу – може бути не більше ніж 35%. Це внутрішнє рішення проєкту. Тому люди з малими внесками заходять у ТОВ, а ТОВ своєю чергою стає прямим інвестором КІФу. Між двома гравцями – інвесторами (КІФ) і благодійним фондом – укладено корпоративну угоду, тож усі питання, окрім виплати дивідендів, вирішуються одноголосно. Як і коли розподілити дивіденди, інвестори вирішують самі. «Наприклад, рішення про розподілення дивідендів інвестори приймають самостійно. А щоб поміняти статут, щось продати чи змінити керівництво – потрібен консенсус обох сторін», – пояснює Филюк. Сам він є найнятим генеральним директором компанії та найбільшим інвестором із часткою $650 тис. Структура залучення інвестицій Також проєкт має наглядову раду з незалежних експертів, яких визначили обидві сторони. Серед її членів – Юрій Кривошея, президент і керівний партнер бізнес-центру «Торонто-Київ», Тарас Лукачук, експрезидент компанії Jacobs Douwe Egberts, що визнаний одним з топменеджерів країни з управління змінами, Софія Опацька, проректорка з науково-педагогічної роботи УКУ, Михайло Харенко, партнер юридичної фірми Sayenko Kharenko. Із січня 2021 року до складу наглядової ради доєднався Роман Ващук, експосол Канади в Україні. Рада контролює процес і може швидко заблокувати сумнівні рішення гендиректора. Інвесторів Промприлад.Реновація із чеком від $100 тис. перевіряють юристи. Але якщо виникають додаткові запитання, їх участь затверджує наглядова рада. За погані відгуки в інтернеті відмовити інвестору не можуть, а от за шахрайство чи кримінальні справи – так. Структура виплати дивідендів інвесторам За словами Филюка, надійності проєкту додає ще й те, що він належить не одній людині, а спільноті. «Це дає дуже великий рівень захисту проєкту, робить його вічним. І це дозволяє нам у країні з високими ризиками почуватися дуже впевнено», – пояснює Филюк. хочу інвестувати у Промприлад.Реновація Як зараз працює Промприлад.Реновація та яким стане до 2023 року З 2018 року на «Промприладі» працює пілотний поверх на 1,8 тис. кв. м. Загалом сьогодні ревіталізували та здали в оренду 6,2 тис. кв. м. Серед 25 постійних резидентів – освітній простір Multimedia Lab, лабораторія з тестування міжнародного бренду екоодягу Framiore та R&D-центр, у якому розробляють енергоефективні батареї. Сюди переїхало навіть міське управління інвестполітики – ближче до ділової і креативної спільноти. На початку 2019 року команда викупила контрольний пакет акцій заводу «Промприлад». У двох його корпусах ще залишилося виробництво, зараз там працює майже 100 людей. Але в березні 2021 року його почали переносити у спеціалізований індустріальний парк в Івано-Франківську. Команда продовжує реконструкцію 20,3 тис. кв. м наявних приміщень заводу, ще 10 тис. кв. м будують з нуля. На цій території розмістять мейкерспейс (громадський простір, що надає інструменти й обладнання для охочих щось зробити своїми руками. – Прим. ред.), інкубатори-акселератори, бізнес-школу, R&D-центр (Research and Development, центр дослідження та розробки. – Прим. ред.), сучасні офісні центри, дитячий розвитковий центр, кіноцентр, ринок їжі, магазини. Також збудують коворкінг на 2 тис. кв. м, готель, хостел, подієвий майданчик і галерею. Усі площі залишатимуться у власності проєкту «Промприлад». Повністю завершити реконструкцію планують до кінця 2023 року. Проєкт ще не завершений, але в тому числі завдяки йому Івано-Франківськ уже піднявся на перше місце в рейтингу міст, які є найсприятливішими для ведення бізнесу. Також Івано-Франківськ визнали найкомфортнішим містом для життя програмістів у рейтингу від онлайн-видання DOU. Яка соціальна функція проєкту З початком виплати дивідендів 30% прибутку проєкту «Промприлад» буде спрямовуватись на розвиткові проєкти міста та регіону. За ці кошти розвиватимуть програми з мистецтва, освіти, урбаністики, акселератори для розвитку підприємництва в самому інноваційному центрі та в регіоні. Для Юрія важливо, аби інвестори у фінансовому звіті бачили результат не тільки у вигляді дивідендів, а й скільки користі принесла їхня частка інвестицій. Стратегічні партнери проєкту Промприлад.Реновація Соціальну функцію тут поєднують з бізнесом уже зараз. 30% площ за пільговими ставками здають малоприбутковим і неприбутковим організацям, що є важливими для розвитку екосистеми центру. Серед таких проєктів, наприклад, дитячі розвиткові проєкти «Дрібнота» та Roboclub IF, у якому дітей навчають азів бізнесу, архітектури, науки, ІТ та робототехніки. Також уже розпочали створення Maker Space (англ. – простір для творців. – Прим. ред) – технологічної лабораторії, у якій можна буде створювати прототипи, від меблів до складної робототехніки. А ще мистецький центр більше ніж на 1 тис. кв. м за зразком PinchukArtCentre чи «Мистецького Арсеналу». За словами Романа Шеремети, модель інвестування із соціальним складником приваблива навіть з погляду збільшення прибутку. У 2018–2019 роках професор Чиказького університету Джон Лист заради експерименту створив дві фірми в одній сфері – одна працювала за моделлю із соціальним складником, друга його не мала. Виявилося, що під час найму перша компанія приваблювала якісніших працівників і вони були продуктивнішими. «Тобто ця компанія вигравала вже на першому етапі. Відповідно, і прибутковість її була більшою», – пояснює Шеремета. За словами Филюка, глобальна візія проєкту Промприлад.Реновація – забезпечити остаточний перезапуск міста та регіону з пострадянських контекстів у сучасний розвиток. Створити можливості для розвитку місцевих талантів, аби вони не виїжджали з міста, та привабити в нього нових людей. А згодом втілити аналогічні проєкти в інших містах. «Ми певною мірою робимо революцію середнього класу в Україні. Замахнулися на проєкт із чеком у $30 млн і реалізуємо його через об’єднання середнього класу країни. Наступним кроком може бути власний інвестиційний фонд на $200 млн, із залученням західних капіталів під відпрацьовану модель. А далі йти і тиражувати цей досвід у кожному обласному центрі», – додає Юрій. хочу інвестувати у Промприлад.Реновація