саморозвиток

Питання освіти завжди зачіпає всіх, хто сидить за столом, незалежно від того, де цей стіл знаходиться – у селі, невеликому місті, столиці чи в іншому куточку планети. Чому? Бо всі розуміють, що систему освіти потрібно змінювати радикально. І на це є багато причин. Що не так з системою освіти Світ прискорився і став змінюватись ще швидше. Щороку відомі організації видають прогнози. Наприклад, «Прогноз розвитку галузі високих технологій, медіа і телекомунікацій на 2021» від Deloitte, «Світ у 2050» від PwC, «Перспективи світової економіки» від Всесвітнього банку. Я особисто підписана на декілька щотижневих розсилок із трендами, про що пишу у своєму Telegram-каналі. Усі ці прогнози такі різні, але є одна річ, що їх об’єднує, – насправді ніхто достовірно не знає, як наше життя буде виглядати через 10–20–30 років. Відповідно, якщо система освіти не підлаштована зараз під майбутні цифрові професії, то як ми можемо сформувати знання та навички наших дітей, які скоро підуть у школу, а на пенсію вийдуть у 2070+ роках? Система освіти має бути не просто гнучкою, а супергнучкою. Багато знань застарівають, і мають бути ефективні механізми впровадження нових. Справедливості заради, це виклик не лише для України, але для всього світу зараз, і, зокрема, через це EdTech так стрімко розвивається. Мені дуже подобається виступ сера Кена Робінсона (всесвітньо відомого експерта в галузі освіти й інновацій, автора короткометражного фільму «Зміна парадигм освіти») 2010 року, що залишається актуальним і зараз. Зокрема, фраза: «Діти бояться робити помилки, і, до речі, саме так ми керуємо компаніями. І ми не пробачаємо помилок, і це саме стосується і загальної системи освіти, де найгірше, що ви можете зробити, – це помилка. Саме так забираються творчі здібності, далі ми їх переростаємо і втрачаємо». Саме через це багато обдарованих людей себе такими не вважають. У виступі він також наводить дуже цікавий приклад, як мама маленької дівчинки отримала зворотний зв'язок від учительки щодо потенційного синдрому гіперактивності, оскільки дитині було важко концентруватись. Коли мама запросила лікаря з нею поспілкувались і попросила сісти та робити домашнє завдання, лікар попросив маму вийти з кімнати і спостерігати, що буде далі. Дівчинка піднялась з-за столу і почала танцювати, тоді лікар сказав мамі: «Вона не хвора, вона танцівниця, віддайте її до школи танців». Через певний час дівчинка досягла успіхів у кар’єрі, стала відомою танцівницею і врешті-решт мільйонеркою. А лікар міг би не побачити цього, виписати рецепти заспокійливих, і вона б ніколи не мала такої історії. Усі ми різні, і нам потрібні різні підходи. Як нам треба змінити систему освіти Система освіти має бути персоналізованою. Це дозволяє адаптувати навчальний процес залежно від здібностей кожної людини, бажаної для неї швидкості опанування матеріалу, особливостей поведінки. Система освіти має узгоджуватись із потребами учнів XXI століття, зі швидкістю змін на всіх рівнях і враховувати відповідність між освітою та роботою завтра. Тож що ми можемо зробити вже сьогодні? Чи є щось універсальне? Подивіться на те, що об’єднує Google, Facebook, Reddit і Dropbox. Найпопулярніша пошукова система Google стартувала в 1996 році як науковий проєкт двох студентів Стенфордського університету. Найпопулярнішу соцмережу Facebook заснував у 2004 році студент-другокурсник Гарвардського університету Марк Цукерберг разом із сусідами по кімнаті. Новинний онлайн-сервіс Reddit створили 2005 року студенти Університету Вірджинії. Файловий хостинг Dropbox запустили у 2007 році два студенти Массачусетського технологічного інституту. Усі ці успішні нині технологічні компанії були створені студентами в університетах. А що в Україні? Заснований студентами та випускниками Харківського політеху стартап Elomia – бот-психолог зі штучним інтелектом, що оперативно допомагає людям із депресією. Або сервіс для підбору подарунків у Telegram-боті за 1 хвилину GiftHub від студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Або заснований студентами Харківського національного університету радіоелектроніки Droony – перша у світі автоматизована система аудіореклами з виокристанням дронів. І це далеко не повний перелік. Загалом молодіжне підприємництво можна поділити на декілька типів, визначених Кларенсом Данхофом: Інноваційне підприємництво. Так звані індивідуалісти, здатні нестандартно мислити, впроваджувати інноваційні методи, процеси і створювати нові ділові можливості на основі своїх інноваційних ідей. Імітаційне підприємництво. Більшість підприємців у країнах, що розвиваються, і в розвинених країнах, які привозять додому перевірені технології з розвинених країн світу та запроваджують їх у своїй країні. Підприємництво Фабіана. Молоді підприємці, які беруть справу з попереднього покоління, і їм вдається розвивати бізнес, покращуючи ефективність, процеси та масштаби операцій тощо. Безпілотні підприємці. Підприємці-дрони – це перші покоління підприємців, які керують переданим їм бізнесом, не ризикуючи. Тобто стабільне управління успадкованим бізнесом. До речі, однією з головних проблем, з якою сьогодні стикається більшість країн світу, є проблема безробіття серед молоді. Україна – не виключення. За даними Держстату, 2019 року 31% українців віком 15–34 роки були безробітними. Щоб вирішити проблему безробіття серед молоді, Міністерство молоді та спорту України з партнерами ініціювали ще в 2015 році «Український пакт заради молоді – 2020», який підписали топ-менеджери близько 150 компаній, серед яких 70 активно впроваджують програми працевлаштування молоді. А минулого року був підписаний «Пакт заради молоді – 2025». Безробіття серед молоді може стати бумерангом і глобальною кризою. Хоча кожен уряд і світові організації розробляють політику, а також виділяють кошти для сприяння програмам зайнятості молоді, ці зусилля є незначними в порівнянні із серйозністю проблеми. При цьому в деяких країнах саме молодіжне підприємництво визнається перспективною альтернативою і активно просувається різними відомствами. Зокрема, ІТ-бізнес у США став основою для молодіжного підприємництва, створив мультимільйонерів Білла Гейтса, Стіва Джобса, Сергія Бріна, Ларрі Пейджа та багатьох інших. Подібні історії є і в інших країнах. Однак ми потребуємо набагато більше зірок-підприємців і можливостей для молоді спробувати свої сили в підприємництві. У свою чергу побудова середовища, яке забезпечує можливості для підприємництва, вимагає впровадження різнобічних стратегій на всіх рівнях, включаючи урядовий, промисловий, політичний, соціальний, а також освітній сектори. Що Мінцифри змінює вже сьогодні Враховуючи це, Міністерство цифрової трансформації України приділяє особливу увагу формуванню підприємницького способу мислення зі шкільної парти. У партнерстві з «Київстаром» і студією онлайн-освіти EdEra ми запустили на порталі «Дія.Цифрова освіта» курс «Підприємництво для школярів», який допоможе підліткам стати на шлях підприємця, розвиватиме підприємницьке мислення, змотивує втілювати бізнес-ідеї і надасть всі необхідні для цього знання. Важливо, що курс заснований на рамці компетенцій з підприємництва EntreComp – це міжнародний стандарт, за яким створюються програми з підприємництва в Європі. Якщо детальніше, то курс розрахований на шість модулів і 36 уроків: Модуль 1. Ідея. Модуль 2. Продукт і маркетинг. Модуль 3. Команда й управлінські інструменти. Модуль 4. Фінанси та фінансова грамотність. Продажі. Модуль 5. Презентація продукту та пошук партнерів. Модуль 6. Юридичні аспекти. У планах передбачається отримання грифу від Міносвіти, що дозволить рекомендувати курс як факультатив до уроків економіки у школах. А в студентському середовищі ми спільно з мережею бізнес-інкубаторів YEP запустили ініціативу «Підприємницький університет». Ця ініціатива Мінцифри, мережі бізнес-інкубаторів YEP та інших партнерів передбачає викладання дисципліни «Інноваційне підприємництво й управління стартап-проєктами» в українських університетах. До створення навчальної програми долучилися «Дія.Бізнес», Міносвіти та науки, платформа TechUkraine, Entrepreneurship Clinic університету Північної Кароліни, Університет штату Північна Кароліна, Університету Тарту, колишній директор StartupAmsterdam, екс-директорка стартап-акселератору Тель-Авівського університету та інші. У результаті була сформована дисципліна з такою структурою: Тема 1. Стартап-екосистема. Тема 2. Основні принципи формування команди, ролі в команді стартапу. Тема 3. Дизайн-мислення. Визначення проблем, емпатія. Тема 4. Дизайн-мислення. Пошук і вибір ідей. Тема 5. Валідація ідеї стартапу. Тема 6. Канва бізнес-моделі. Вступ, проблема та рішення. Тема 7. Канва бізнес-моделі. Портрет клієнта, ціннісна пропозиція. Тема 8. Дослідження клієнтів. Попереднє дослідження ринку. Валідація ключових гіпотез. Тема 9. Презентація ідей стартапів. Тема 10. Динаміка команди. Тема 11. Мінімально життєздатний продукт (MVP). Тема 12. Оцінка ринку. Аналіз конкурентів. Тема 13. Основи маркетингу для стартапів. Тема 14. Основи про інвестиції, фінанси та юридичні особливості стартапів. Тема 15. Презентація стартапу. Пітч-дек. Екзамен. Фінальні пітчі. Але розробити дисципліну – це тільки пів справи. Ще конче потрібні викладачі, які б змогли викладати по-новому. Тому що дисципліна є новою, вимагає інтерактивності, має практичність, розрахована на нове покоління української молоді. Відповідно, ми провели для освітян насичені тренінги з введення в інноваційне підприємництво, створення стартапу, а також менеджменту курсу з інноваційного підприємництва. У результаті 154 викладачі пройшли попереднє навчання й отримали відповідні сертифікати. Також вони отримали методичні вказівки щодо ведення курсу, робочу програму дисципліни і всі необхідні матеріали. Лише після цього вони почали викладати дисципліну, маючи при цьому постійну підтримку експертів і менторів бізнес-інкубатору YEP. Дисципліна «Інноваційне підприємництво й управління стартап-проєктами» інтегрована в навчальну програму бакалаврату або магістратури та запущена в 76 університетах України. І це лише перша хвиля університетів, так би мовити, пілотний проєкт. З кожним роком кількість університетів, у яких студенти будуть робити стартапи на парах, зростатиме. Наприклад, на весняний семестр 2021 року до викладання дисципліни планують долучитися ще 12 університетів. Більше ніж 3,9 тис. студентів почали навчатися і втілювати свої ідеї у стартапи. У них було виїзне практичне заняття і знайомство з успішними підприємцями, вони розробляли карти емпатії, знайомились із дизайн-мисленням, обирали ідею для стартапу та валідували її, будували канву бізнес-моделі, досліджували клієнтів і ринок, розраховували обсяг ринку, аналізували маркетингові стратегії основних конкурентів, розбирали кейси з диджитал-маркетингу, розробляли фінансовий план і зрештою презентували реальні стартапи. Це неймовірний досвід, який захоплює і якого раніше не отримували студенти в університетах. Як наслідок, за відгуками студентів і викладачів, дисципліна стала однією з найкорисніших в університетах. Відзначають цікавість, креативність, професійність, інноваційність, практичну орієнтованість і високий рівень. Але і це не все. Також упровадили елемент змагання та конкуренції. У грудні 2020 року оголосили набір на конкурс студентських стартапів. Понад 120 команд взяли участь, з них 56 команд потрапили до півфіналу, а 10 команд стали фіналістами. Трійка переможців потрапила в інкубаційну програму YEP!Starter, щоб продовжувати працювати над ідеями і розвивати власну справу. А представники двох найкращих команд також виграли поїздку на конференцію Startup Day до Естонії. Один з них – оптимізований маркетплейс у сфері послуг і локального туризму OK town! від студентів Сумського державного університету. Фіча продукту – онлайн-аудіотур, розроблений для мобільного застосунку з прив’язкою до Google-мап. Будь-який турист зможе купити онлайн-тур, і вже за локацією йому буде видана екскурсія. Проривний проєкт «Підприємницький університет» доводить, що українські студенти здатні створювати стартапи. І ми докладемо всіх зусиль, щоб пілотний проєкт перетворився на повноцінну частину відповідних університетських програм. А ще ми будемо обов’язково підтримувати підприємців і, зокрема, молодих стартаперів у межах національного проєкту з розвитку підприємництва «Дія.Бізнес». Цей проєкт включає онлайн-складову – портал з безкоштовними послугами та сервісами для підприємців. Зокрема, на порталі «Дія.Бізнес» є понад 50 видів безкоштовних онлайн-консультацій для підприємців. Також на порталі є Національна онлайн-школа для підприємців. Кожен може дізнатися, як заснувати власне підприємство, складати фінансовий план, отримати фінансування на розвиток своєї бізнес-ідеї, просувати продукт і управляти командою. Ще є офлайн-складова проєкту – мережа центрів підтримки підприємців «Дія.Бізнес» всією Україною. Це комфортні і прогресивні локації, де підприємці можуть отримати безкоштовні консультації фахівців щодо систематизації бізнес-процесів, фінансового менеджменту, юридичної підтримки, маркетингу, HR, грантів. Цього року плануємо відкрити від семи до 15 таких центрів підтримки. Мета Мінцифри та моя особисто – перетворити Україну на країну підприємців. На щастя, з таким новим поколінням українців це стає лише питанням часу.

саморозвиток

Україна може стати країною підприємців: як ми в Мінцифри змінюємо освіту, щоб до цього прийти