вільна країна

Наразі президента нашої країни оголосили головною ціллю для російської армії. Вони хочуть знищити весь наш уряд. Уряд, який ми обрали самі для себе. Зараз бомблять Київ. Це відбувається вперше із 1941 року. Ми боїмося за нашого Президента, боїмося за всіх наших міністрів і командувачів ЗСУ, ми їх обирали, вони представляють наші інтереси. Ми не хочемо встановлення режиму в Україні. Чим же відрізняється наше життя вільних людей від режиму? Ми можемо вийти на мітинг, і за це не посадять Приклад: у Києві страйкують до цих днів платники єдиного податку, яких зобов'язують встановити касові апарати. Аліса Купер із сином Я також платник цього податку. Я не магазин, у мене немає фізичного товару, але вже два роки у мене є касовий апарат, я плачу зарплату касиру, хоча в ньому потреби в мене немає. Як платниця єдиного податку я не підтримую тих, хто страйкує. Я ж плачу. Як вільна людина, я рада, що право протестувати в нас є. Ми можемо впливати на рішення влади Держава не має своїх грошей. Це ми платимо податки, щоб найнята народом влада їх витрачала на нашу країну. Це вирішуємо ми. Ми наймаємо владу як менеджерів керувати країною. І наша влада йде на контакт, чує нас, враховує інтереси більшості. Ми вирішуємо. Кожна людина вирішує. За режиму в людей позиція «я нічого не вирішую». Зміна влади Ми мали одного президента, я голосувала за нього. Його змінив інший президент, я не голосувала за нього. Але саме завдяки зміні влади ми можемо представляти інтереси різних людей: і робітників, і вчителів, і зірок шоубізнесу, і підприємців – люди всі різні. Режим робить зміну влади неможливою. Ми сказали цьому рішуче «ні» у 2014 році. Ми вже інше покоління. Ми літаємо до Європи без віз, для нас доступні європейські вакцини, у нас круті прогресивні політики, які проводять реформи, а не колишні партійні працівники. Нас не потрібно рятувати. Ми – інші. Ми – вільні. Ми – українці на своїй землі. Джерело: Facebook Аліси Купер

вільна країна

Чим відрізняється життя вільних українців від людей режиму: три відмінності