«Знайти першу роботу було нелегко». Історії двох світчерок, які перейшли в ІТ після багатьох років у журналістиці

Багато людей щороку переходить в IT-сферу. Серед них – колишні журналістки Інна Сотнікова та Тетяна Кузнецова, які наважилися на кардинальні зміни в житті під час повномасштабної війни. Як це – ризикнути й з нуля опанувати нову професію – нижче читайте історії світчерок.

Історії журналісток Тетяни Кузнецова та Інни Сотнікової, які наважилися перейти в ІТ. Колаж: MC.today

Інна та Тетяна багато років працювали в журналістиці, але одного дня вирішили перейти в ІТ. Вони розповіли, чому обрали цю сферу, ким зараз працюють, як довго шукали роботу, чи сумнівалися у своєму виборі, а також поділилися порадами з тими, хто теж хоче «увійти» в ІТ.

Інна Сотнікова, Project manager у компанії Volpis

Інна Сотнікова. Фото: надане спікеркою

До переходу в ІТ я 12 років працювала в журналістиці. Останнім місцем роботи був телеканал 1+1. І я дуже вдячна за цей досвід, бо отримала найкориснішу навичку – комунікацію. Зараз теж постійно комунікую і з командою, і з замовниками.

З чого все почалося? Я довго не наважувалася піти в іншу сферу, адже дійсно любила журналістику. Проте там вже не було для мене росту, як для професіонала. В цей же період я завагітніла і пішла в декрет. Тоді й зрозуміла, що це – можливість щось змінити. 

Я обрала ІТ-сферу, але чомусь вважала, що починати треба з дизайну чи fron­tend-розробки, хоча мені це й не дуже подобалося. Якось я пожалілася другу, який тоді вже працював Project man­ag­er, що не знаю, куди йти. Він відповів, що в українському ІТ не вистачає хороших Project-спеціалістів. Ці слова «вселили» в мені віру. 

Перші кроки на шляху до роботи Project man­ag­er:

• Для початку друг порадив мені прочитати книги «Scrum» Джеффа Сазерленда та «Dead­line. Роман про управління проектами» Тома Демарко. Ці книги дали базові розуміння для майбутньої роботи. 
• Після цього я пішла на курси про Project man­age­ment. Загалом, курсів було кілька, там була і практика, але довгий час у мене не було суцільного бачення ролі такого спеціаліста. 
• Паралельно я почала проходити співбесіди. Це дало розуміння, де в мене прогалини в знаннях. Але було багато ситуацій, коли я не знала, як вчинити в тому чи іншому випадку.
• Згодом я побачила допис в LinkedIn від одного досвідченого РМ, що він проводить індивідуальні менторські сесії. Я одразу записалася, і ці сесії дуже допомогли: він «розклав всі знання по поличках». Ми займалися раз на тиждень протягом 2 місяців, я ставила йому безліч питань, і зрештою змогла знайти роботу.

Часто в мене виникали сумніви через зміну професії. Я не знала, чи правильний шлях я обрала, чи вдасться мені потрапити в ІТ, або ж сумнівалася, коли не могла розібратися в завданні чи не розуміла розробників, або коли проходила десятки співбесід, а мені відмовляли. Кожного разу я задумувалася, а чи дійсно мені це потрібно? Але після кожного  складного завдання я починала вчитися ще більше.

Зараз я розумію, що потрібно було одразу звертатися до ментора. Зазвичай такі заняття не дорожчі за курси, але значно ефективніші. А якщо вам хочеться отримати сертифікат – раджу пройти курс Project man­age­ment від Google. 

Якби я мала можливість повернутися і сказати собі щось на початку шляху, то це були б такі слова: «Не бійся, дівчинко! Ти впораєшся!». 

Тим, хто теж хоче перейти в ІТ, можу порадити лише одне: обов’язково спробуйте те, чим плануєте займатися. Для цього подивіться короткі курси на YouTube, зверстайте лендінг (для розробників) чи намалюйте простий дизайн (для дизайнерів). І лише якщо вас «драйвить» від цього, починайте цим займатися, і йдіть до кінця.

Як я шукала роботу? На це пішло десь пів року. Почала одразу після завершенні курсів: щодня відправляла резюме на Djin­ni i DOU, інколи відгукувалася на вакансії в різних Telegram-каналах. 

Відгуків на моє резюме спершу було небагато, можливо 2–3 на місяць. Ситуація змінилася, коли я почала брати участь як Project man­ag­er у волонтерському проєкті – ми розробляли сайт для громадської організації із Кривого Рогу. Впевнена, що цей проєкт вплинув на те, що я знайшла роботу, адже там було багато практики.

• Читайте також: «Думала, що провалила співбесіду»: українці поділилися історіями про свій шлях до роботи в Ama­zon і Google

Мені запам’яталася перша технічна співбесіда, бо я її проводила у машині. У нас зникло світло, був поганий інтернет-зв’язок, тож я взяла машину і поїхала «ловити» сигнал. Через це дуже нервувала і могла відповідати неправильно.

Була ще одна дивна ситуація – HR не прийшла на співбесіду. Згодом через 30 хвилин вона відписала, що була зайнята. Тоді я засмутилася, але зараз розумію, що така поведінка – це вже «червоний прапорець».

Загалом співбесід з HR була близько десяти, після половини з них я ще доходила до технічних співбесід. Найважчою і найцікавішою була та, після якої я отримала свій довгоочікуваний офер у Volpis. Чому обрала саме цю компанію? Спершу мене зацікавили відгуки про неї на DOU, потім відбувся метч із рекрутером. Я одразу зрозуміла, що хочу працювали з ними. 

Тетяна Кузнецова, Python-розробниця у ProstoPay

Вже пів року я працюю в українській компанії Prosto­Pay. Але до переходу в IT я майже 5 років була редакторкою, журналісткою і телеведучою на місцевому телеканалі в Запоріжжі, а також працювала спеціальною кореспонденткою газети Верховної Ради «Голос України» у своїй області. 

Тетяна Кузнєцова до ІТ працювала журналісткою. Фото: надане спікеркою

Для мене великий плюс журналістики – різноманітність, адже ти можеш зранку поїхати знімати на металургійне підприємство, в обід записати черговий випуск кримінальної хроніки, а ввечері мати інтерв’ю в міській раді. І цей досвід – гнучкість, вміння вчитися і коригувати план «на льоту» – мені знадобився і в ІТ-сфері. 

Ще одна корисна навичка – робота в команді та комунікація з різними людьми. Якраз ці soft skills зіграли важливу роль під час мого навчання, пошуку роботи та адаптації в IT-компанії. Адже коли ти змінюєш професію, ти ніколи не починаєш з нуля. Треба адаптувати здобуті навички під нову сферу. 

З чого почався шлях в ІТ? Цікавитись програмуванням я почала ще під час роботи на телебаченні. Надихав мій чоловік Денис, який працював журналістом, але пішов на ІТ-курси й досить швидко отримав першу роботу. Так, йому було важко: вдень він працював, а ввечері вивчав нові технології, але попри це він завжди з захопленням розповідав про цікаві задачі та колектив.

З часом я вирішила змінити професію, адже відчула вигорання на роботі. І вже у грудні 2021 року звільнилася з телебачення. Після цього почала проходити відеокурси на YouTube та Ude­mi. Чоловік склав мені план навчання, створював навчальні задачі, мініпроєкти та все пояснював. 

Найважче було усвідомити, що не можна вивчити якийсь перелік технологій раз і назавжди. Моєю головною помилкою стали спроби усе це «наздоганяти». Зараз я розумію, що не потрібно знати все, потрібно знати достатньо.

На початку я багато сумнівалася, адже не мала технічної освіти. Але коли в мене щось виходило, це дуже мотивувало продовжувати. І що більше я навчалась, то краще розуміла технології.

• Цікаво: Кар’єрні консультантки спростували міфи про світчинг та дали поради з пошуку роботи

За 2 місяці пошуків роботи я подавалась на десятки вакансій – майже на всі, пов’язані з мовою Python. Загалом мала 7 технічних інтерв’ю, з яких отримала п’ять відмов і два офери.

Тетяна Кузнєцова. Фото: надане спікеркою

Зізнаюся – моє найперше інтерв’ю було жахливим. Керівник довго розповідав, що шукає заміну співробітнику, який розв’язує особисті питання у робочий час та постить професійні поради в LinkedIn. Він навіть назвав його ім’я. А після співбесіди мені надійшов негативний фідбек, що мені «не дано» програмування.

Водночас співбесіда до компанії, де я тепер працюю, була зовсім іншою: ставили цікаві питання і ми розбирали ситуації, наближені до реальних задач на проєктах. Тоді я подумала, що було б круто попрацювати з такими людьми. Згодом мені запропонували офер. Я якийсь час навіть не вірила в це, доки не надійшов контракт на роботу.

Важливу роль у зміні професії зіграла підтримка чоловіка і друзів, які також бути розробниками. В якийсь момент майже всі навколо мене були пов’язані з ІТ. Тому ця сфера стала для мене рідною ще задовго до мого першого офера. 

Раніше ми розповідали, хто такий тестувальник та у чому полягає його робота, скільки зароблять ці спеціалісти та що потрібно знати, аби отримати першу роботу. У статті ви також знайдете історії від двох тестувальниць, які обрали для себе ІТ.