logo

Архітекторка житлового комплексу Creator City: «Ми зробимо на Лук’янівці парк як у Нью-Йорку». Як змінити промзони Києва

Архитектор жилого комплекса Creator City: «Мы сделаем на Лукьяновке парк как в Нью-Йорке». Как изменить промзоны Киева

Архітектори всього світу вже пів століття перетворюють занедбані промзони міст. У Києві, Лондоні, Копенгагені, Барселоні та інших містах з’являються сучасні ділові райони, центри культурного та суспільного життя, а старі будівлі отримують нове життя.

У партнерському матеріалі із житловим комплексом Creator City редакція MC.today розповідає, як покинутий лондонський порт став престижним діловим районом, чому від жителів Барселони приховували море та завдяки чому Лук’янівка в Києві скоро стане доглянутою зеленою зоною.

Партнер проєкту?

Як занедбаний порт став діловим районом

Кенері-Ворф – центр ділового життя Лондона. У хмарочосах зі скла та металу з ранку до ночі кипить життя, і працювати тут – значить уже досягти успіху.

Хмарочоси Кенері-Ворф, Лондон
Хмарочоси Кенері-Ворф, Лондон
Хмарочоси Кенері-Ворф, Лондон
Хмарочоси Кенері-Ворф, Лондон

Але так було не завжди. На місці Кенері-Ворф у XIX столітті був порт – один з найбільш завантажених у світі. До середини ХХ століття технології, які там використовували, застаріли і порт занепав. На місці успішного колись доку залишилася 20-кілометрова смуга покинутої промзони.

У 80-х роках лондонському бізнесові стало затісно в центрі міста, і влада й інвестори вирішили побудувати на місці колишнього порту діловий район, Кенері-Ворф. Тут звели кілька хмарочосів і зрозуміли, що офіси далеко від центру міста залишаються незатребуваними. А коли на початку 90-х на ринку нерухомості сталася світова криза, будівництво Кенері-Ворф і зовсім припинили.

Але наприкінці 90-х тут відкрили нову ділянку метро – вона пов’язала Кенері-Ворф із центром Лондона. Порожні орендні площі почали швидко заповнюватися, а будівництво будівель відновилося. Зараз Кенері-Ворф – найбільший діловий квартал Лондона. Його трансформація триває: на місце фінансистів і банкірів поступово приходять IT-фахівці і представники творчих професій.

Кенері-Ворф, Лондон, 1987 рік
Кенері-Ворф, Лондон, 1991 рік
Кенері-Ворф, Лондон, 2011 рік
Кенері-Ворф, Лондон, 2020 рік

Новий сенс для старих просторів

Те, як змінився Кенері-Ворф, називається ревіталізацією. Це реконструкція міських кварталів, які прийшли в занепад. Вона допомагає переосмислити простір, щоб дати йому нове життя. Зазвичай це відбувається з колишніми промисловими центрами і з територією портів. Після ревіталізації вони оживають, стають престижними. У таких районах починають жити, працювати і проводити вільний час люди з вищими доходами, ніж ті, хто жив там до ревіталізації.

Анна Іскіердо

За словами архітекторки бюро АІММ Анни Іскіердо, ставлення городян до будь-якого депресивного району можна змінити.

«Якби Києво-Могилянська академія відкрила креативний корпус або гуртожиток для студентів на Борщагівці в Києві, навколо нього почала б розвиватися інфраструктура – кафе, громадські простори для молоді, – каже Анна. – Поступово ставлення до району змінилося б. Це і є ревіталізація».

Переосмислювати занедбані простори почали у другій половині ХХ століття.

Відтоді цим шляхом пройшли десятки міст по всьому світу: Таллінн, Відень, Копенгаген та інші міста. Але потужний поштовх ревіталізації дала світова економічна криза 2008 року.

Хочу жити у Creator City

Копенгаген, Данія
Таллінн, Естонія

«Тоді забудовники й архітектори почали шукати нові майданчики для своїх проєктів і привносити свіжі смисли в уже наявні забудови та райони», – каже Анна Іскіердо.

В Україні ревіталізація стала популярною приблизно десять років тому. Яскравий приклад – культурний центр «Арт-завод “Платформа”» в Києві. Колись тут був Дарницький шовковий комбінат. Але 2014 року з покинутих цехів вивезли сміття, поміняли вікна, на території постелили новий газон. Восени того ж року на «Платформі» пройшов перший фестиваль вуличної їжі. Відтоді там постійно проходять концерти й інші події.

Анна Іскіердо працювала над проєктом «Клубу на Кирилівській». Раніше там розташовувався пивзавод. Зараз комплекс будівель перетворюють на центр музики та візуального мистецтва.

«Уже працює клуб, ще буде центр мистецтва та музей, – розповідає Анна. – Усе це в будівлях 1890 року, дуже гарних – із чавунними колонами, цегляними склепіннями, підвалами, солодовнями. Ми не зруйнували їх, а реконструювали і зберегли душу будівлі».

Клуб на Кирилівській
Клуб на Кирилівській
Клуб на Кирилівській
Клуб на Кирилівській

Важливо, щоб ревіталізація приносила користь людям, наприклад, несла освітню функцію, каже Анна. Необов’язково, щоб на покинутій території відкрилася школа або дитячий садок. Це може бути що завгодно – музей сучасного мистецтва, бібліотека, майданчик для виступів учених.

Нове життя для Барселони

Архітекторка вважає, що при оптимальній ревіталізації на територію, що вже стала перспективною, приходять інвестори. Наприклад, влада міста може розбити сучасний парк розваг у покинутій зоні. Завдяки цьому вона оживе і почне залучати людей. Інвестори, бачачи це, самі стануть боротися за територію.

Ніхто не відміняв теорії розбитих вікон: якщо в місті багато занедбаних територій, воно й саме стає занедбаним.

Подібним чином діяли в Барселоні. Ще 60 років тому це було провінційне індустріальне місто. Через склади і промислові будівлі тут неможливо було пройти до моря. Автор антиутопії «1984» Джордж Орвелл 1937 року кілька тижнів прожив у Барселоні і, за легендою, спочатку навіть не здогадувався, що живе біля моря. Щоб побачити його, Орвеллу довелося забратися на дах театру.

Барселону перетворювали в кілька етапів. Влада почала з генерального прибирання та ремонту парків і садів. Потім у них встановили скульптури і стали проводити виставки. До початку Олімпіади 1992 року в Барселоні почали створювати громадські простори. На місці кількох колишніх фабрик французький архітектор Жан Нувель відкрив парк Parc del Centre del Poblenou (Центральний парк Побленоу. – Прим. ред.) – зону з екзотичними квітами й артоб’єктами.

Барселона, Іспанія
Барселона, Іспанія
Барселона, Іспанія

Поступово на місці причалів риболовецьких судів з’явилися пляжі, концертні майданчики та яхтклуби. Барселона стала курортом та одним з туристичних центрів Європи.

Хочу жити у Creator City

Перетворення Барселони показує, що озеленення занедбаних зон може вдихнути життя не тільки в район, а й у ціле місто. Необов’язково створювати парк, можна засадити територію лісом – це знизить рівень міського шуму і зменшить вітрове навантаження. Простір біля води можна об’єднати із зеленою територією, зробити човнові станції, басейни, пляжі.

«У центральній частині Копенгагена багато містків, басейнів, майданчиків для футболу на воді. Людям хочеться відпочивати в таких місцях, – розповідає Анна. – У Талліні, біля узбережжя Балтійського моря, раніше була промзона, а тепер там готелі та зони відпочинку».

Центральний парк Нью-Йорка на Лук’янівці

Перед тим як переосмислювати і починати кардинально міняти територію, потрібно придумати концепцію проєкту і зрозуміти, які проблеми міста він вирішить.

«Це повинно бути щось принципово нове. Умовно, якщо ви хочете зробити із промзони в Києві парк, то парків уже багато. Тому потрібен не просто парк, а Діснейленд», – каже Анна.

Незвичайний парк площею понад 2 га восени почнуть розбивати на столичній Лук’янівці. Там на території колишнього хлібозаводу забудовник «Креатор-Буд» зараз зводить новий житловий комплекс Creator City. Одна з «фішок» комплексу – відкритий парк, у якому зможуть гуляти всі жителі столиці. Там буде водойма із золотими коропами, живитиме її вода зі свердловини.

Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City

Парк розіб’ють на зони – у них обладнають мініфутбольне поле, майданчики для розминок, вольєр для вигулу собак і літній амфітеатр, у якому висадять польові трави. Вони цвістимуть і пахнутимуть по-різному в різні пори року – для цього архітектори працюють разом з дендрологами.

За амфітеатром буде прогулянкова зона з водоймою, а навколо нього – пагорби, засаджені хвойними деревами та японськими кленами. Забудовник планує зробити в парку виставку сучасного мистецтва.

«Ця зона нагадуватиме Центральний парк у Нью-Йорку – оазу серед висоток і бетону. Повноцінно рослини виростуть через три – п’ять років, стільки ж створюватимемо газони», – каже Анна.

Сам Creator City – житловий комплекс бізнес-класу нового формату. Він спроєктований за принципом «місто в місті», коли на території є все, що потрібно для життя: спорткомплекс із басейном, супермаркет, дитячий садок, спа та салон краси, медичний центр.

У Creator City буде вісім будинків. Їх спроєктували в одному стилі, але завдяки різній поверховості та відмінностям у зовнішньому вигляді в кожного будинку буде свій характер.

Квартири в житловому комплексі – з посиленою шумоізоляцією та панорамними вікнами. У кожній обладнають автономне опалення.

Хочу жити у Creator City

На загальній прибудинковій території розташуються простори для прогулянок, відпочинку і спорту та місця для вигулу собак. На перших поверхах будинків з’являться офіси, магазини та сервіси. А завдяки дворівневому підземному паркінгу у дворі не буде автомобілів.

Як виглядатиме житловий комплекс Creator City
Як виглядатиме житловий комплекс Creator City
Як виглядатиме житловий комплекс Creator City
Як виглядатиме житловий комплекс Creator City
Як виглядатиме житловий комплекс Creator City

Як може змінитися Київ

Анна Іскіердо каже, що в Україні, і в Києві зокрема, є промзони і спальні райони, які потребують ревіталізації. Вони, можливо, теж коли-небудь стануть пам’ятками. Це можуть бути зони відпочинку біля води, простори з музеями та виставковими центрами, ділові райони – що завгодно.

«У Києві це територія вздовж проспекту Перемоги та вулиці Златоустівської, де колишні підприємства обнесені парканом, будівлі заводу “Більшовик” на Шулявці, промзони на метро “Видубичі” уздовж Дніпра», – каже Анна Іскіердо.

Останнім часом територія біля станції метро «Лук’янівська» оживає – там відремонтували вулиці Зоологічну, побудували кілька бізнес-центрів, клініку, паркінг. Це повільні зміни, але вони відбуваються.

«Я хочу, щоб приклад нашого житлового комплексу став прецедентом, – каже архітекторка. – Щоб інша частина Лук’янівки, дивлячись на нас, теж покращувала свої території. А за нею – і все місто».

Партнер проєкту?

Хочу жити у Creator City

Архитекторы всего мира уже полвека преображают заброшенные промзоны городов. В Киеве, Лондоне, Копенгагене, Барселоне и других городах появляются современные деловые районы, центры культурной и общественной жизни, а старые здания получают новую жизнь.

В партнерском материале с жилым комплексом Creator City редакция MC.today рассказывает, как заброшенный лондонский порт стал престижным деловым районом, почему от жителей Барселоны скрывали море и благодаря чему Лукьяновка в Киеве скоро станет ухоженной зеленой зоной.

Партнер проекта?

Как заброшенный порт стал деловым районом

Канэри-Уорф – центр деловой жизни Лондона. В небоскребах из стекла и металла с утра до ночи кипит жизнь, и работать здесь – значит уже достигнуть успеха.

Хмарочоси Кенері-Ворф, Лондон
Хмарочоси Кенері-Ворф, Лондон
Хмарочоси Кенері-Ворф, Лондон
Хмарочоси Кенері-Ворф, Лондон

Но так было не всегда. На месте Канэри-Уорф в XIX веке был порт – один из самых загруженных в мире. К середине ХХ века технологии, которые там использовали, устарели и порт пришел в упадок. На месте процветающего когда-то дока осталась 20-километровая полоса заброшенной промзоны.

В 80-х годах лондонскому бизнесу стало тесно в центре города, и власти и инвесторы решили построить на месте бывшего порта деловой район, Канэри-Уорф. Здесь возвели несколько небоскребов и поняли, что офисы вдали от центра города остаются невостребованными. А когда в начале 90-х на рынке недвижимости случился мировой кризис, строительство Канэри-Уорф и вовсе приостановили.

Но в конце 90-х здесь открыли новый участок метро – он связал Канэри-Уорф с центром Лондона. Пустующие арендные площади начали быстро заполняться, а строительство зданий возобновилось. Сейчас Канэри-Уорф – крупнейший деловой квартал Лондона. Его трансформация продолжается: на место финансистов и банкиров постепенно приходят IT-специалисты и представители творческих профессий.

Кенері-Ворф, Лондон, 1987 рік
Кенері-Ворф, Лондон, 1991 рік
Кенері-Ворф, Лондон, 2011 рік
Кенері-Ворф, Лондон, 2020 рік

Новый смысл для старых пространств

То, как изменился Канэри-Уорф, называется ревитализацией. Это реконструкция городских кварталов, которые пришли в упадок. Она помогает переосмыслить пространство, чтобы дать ему новую жизнь. Обычно это происходит с бывшими промышленными центрами и с территорией портов. После ревитализации они оживают, становятся престижными. В таких районах начинают жить, работать и проводить свободное время люди с более высокими доходами, чем те, кто жил там до ревитализации.

Анна Искиэрдо

По словам архитектора бюро АІММ Анны Искиэрдо, отношение горожан к любому депрессивному району можно изменить.

«Если бы Киево-Могилянская академия открыла креативный корпус или общежитие для студентов на Борщаговке в Киеве, вокруг него начала бы развиваться инфраструктура – кафе, общественные пространства для молодежи, – говорит Анна. – Постепенно отношение к району изменилось бы. Это и есть ревитализация».

Переосмысливать заброшенные пространства начали во второй половине ХХ века.

С тех пор по этому пути прошли десятки городов по всему миру: Таллин, Вена, Копенгаген и другие города. Но мощный толчок ревитализации дал мировой экономический кризис 2008 года.

Хочу жить в Creator City

Копенгаген, Данія
Таллінн, Естонія

«Тогда застройщики и архитекторы начали искать новые площадки для своих проектов и привносить свежие смыслы в уже существующие застройки и районы», – говорит Анна Искиэрдо.

В Украине ревитализация стала популярна около десяти лет назад. Яркий пример – культурный центр «Арт-завод “Платформа”» в Киеве. Когда-то здесь был Дарницкий шелковый комбинат. Но в 2014 году из заброшенных цехов вывезли мусор, поменяли окна, на территории постелили новый газон. Осенью того же года на «Платформе» прошел первый фестиваль уличной еды. С тех пор там постоянно проходят концерты и другие события.

Анна Искиэрдо работала над проектом «Клуба на Кирилловской». Раньше там располагался пивзавод. Сейчас комплекс зданий превращают в центр музыки и визуального искусства.

«Уже работает клуб, еще будет центр искусства и музей, – рассказывает Анна. – Все это в зданиях 1890 года, очень красивых – с чугунными колоннами, кирпичными сводами, подвалами, солодовнями. Мы не разрушили их, а реконструировали и сохранили душу здания».

Клуб на Кирилівській
Клуб на Кирилівській
Клуб на Кирилівській
Клуб на Кирилівській

Важно, чтобы ревитализация приносила пользу людям, например, несла образовательную функцию, говорит Анна. Необязательно, чтобы на заброшенной территории открылась школа или детский сад. Это может быть что угодно – музей современного искусства, библиотека, площадка для выступлений ученых.

Новая жизнь для Барселоны

Архитектор считает, что при оптимальной ревитализации на уже ставшую перспективной территорию приходят инвесторы. Например, власти города могут разбить современный парк развлечений в заброшенной зоне. За счет этого она оживет и начнет привлекать людей. Инвесторы, видя это, сами станут бороться за территорию.

Никто не отменял теорию разбитых окон: если в городе много заброшенных территорий, он и сам становится заброшенным.

Подобным образом действовали в Барселоне. Еще 60 лет назад это был провинциальный индустриальный город. Из-за складов и промышленных зданий здесь невозможно было пройти к морю. Автор антиутопии «1984» Джордж Оруэлл в 1937 году несколько недель прожил в Барселоне и, по легенде, сначала даже не догадывался, что живет у моря. Чтобы увидеть его, Оруэллу пришлось забраться на крышу театра.

Барселону преображали в несколько этапов. Власти начали с генеральной уборки и ремонта парков и садов. Потом в них установили скульптуры и стали проводить выставки. К началу Олимпиады 1992 года в Барселоне начали создавать общественные пространства. На месте нескольких бывших фабрик французский архитектор Жан Нувель открыл парк Parc del Centre del Poblenou (Центральный парк Побленоу. – Прим. ред.) – зону с экзотическими цветами и арт-объектами.

Барселона, Іспанія
Барселона, Іспанія
Барселона, Іспанія

Постепенно на месте причалов рыболовецких судов появились пляжи, концертные площадки и яхт-клубы. Барселона стала курортом и одним из туристических центров Европы.

Хочу жить в Creator City

Преображение Барселоны показывает, что озеленение заброшенных зон может вдохнуть жизнь не только в район, но и в целый город. Необязательно создавать парк, можно засадить территорию лесом – это снизит уровень городского шума и уменьшит ветровую нагрузку. Пространство у воды можно объединить с зеленой территорией, сделать лодочные станции, бассейны, пляжи.

«В центральной части Копенгагена много мостиков, бассейнов, площадок для футбола на воде. Людям хочется отдыхать в таких местах, – рассказывает Анна. – В Таллине, у побережья Балтийского моря, раньше была промзона, а теперь там гостиницы и зоны отдыха».

Центральный парк Нью-Йорка на Лукьяновке

Перед тем как переосмысливать и начинать кардинально менять территорию, нужно придумать концепцию проекта и понять, какие проблемы города он решит.

«Это должно быть что-то принципиально новое. Условно, если вы хотите сделать из промзоны в Киеве парк, то парков уже много. Поэтому нужен не просто парк, а Диснейленд», – говорит Анна.

Необычный парк площадью более 2 га осенью начнут разбивать на столичной Лукьяновке. Там на территории бывшего хлебозавода застройщик «Креатор-Буд» сейчас возводит новый жилой комплекс Creator City. Одна из «фишек» комплекса – открытый парк, в котором смогут гулять все жители столицы. Там будет водоем с золотыми карпами, питать его будет вода из скважины.

Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City

Парк разобьют на зоны – в них оборудуют мини-футбольное поле, площадки для разминок, вольер для выгула собак и летний амфитеатр, в котором высадят полевые травы. Они будут цвести и пахнуть по-разному в разное время года – для этого архитекторы работают вместе с дендрологами.

За амфитеатром будет прогулочная зона с водоемом, а вокруг него – холмы, засаженные хвойными деревьями и японскими кленами. Застройщик планирует сделать в парке выставку современного искусства.

«Эта зона будет напоминать Центральный парк в Нью-Йорке – оазис среди высоток и бетона. Полноценно растения вырастут через три – пять лет, столько же будем создавать газоны», – говорит Анна.

Сам Creator City – жилой комплекс бизнес-класса нового формата. Он спроектирован по принципу «город в городе», когда на территории есть все, что нужно для жизни: спорткомплекс с бассейном, супермаркет, детский сад, спа и салон красоты, медицинский центр.

В Creator City будет восемь домов. Их спроектировали в одном стиле, но за счет разной этажности и отличий во внешнем виде у каждого дома будет свой характер.

Квартиры в жилом комплексе – с усиленной шумоизоляцией и панорамными окнами. В каждой оборудуют автономное отопление.

Хочу жить в Creator City

На общей придомовой территории расположатся пространства для прогулок, отдыха и спорта и места для выгула собак. На первых этажах домов появятся офисы, магазины и сервисы. А благодаря двухуровневому подземному паркингу во дворе не будет автомобилей.

Як виглядатиме житловий комплекс Creator City
Як виглядатиме житловий комплекс Creator City
Як виглядатиме житловий комплекс Creator City
Як виглядатиме житловий комплекс Creator City
Як виглядатиме житловий комплекс Creator City

Как может измениться Киев

Анна Искиэрдо говорит, что в Украине, и в Киеве в частности, есть промзоны и спальные районы, которые нуждаются в ревитализации. Они, возможно, тоже когда-нибудь станут достопримечательностями. Это могут быть зоны отдыха у воды, пространства с музеями и выставочными центрами, деловые районы – что угодно.

«В Киеве это территория вдоль проспекта Победы и улицы Златоустовской, где бывшие предприятия обнесены забором, здания завода “Большевик” на Шулявке, промзоны на метро “Выдубичи” вдоль Днепра», – говорит Анна Искиэрдо.

В последнее время территория возле станции метро «Лукьяновская» оживает – там отремонтировали улицу Зоологическую, построили несколько бизнес-центров, клинику, паркинг. Это медленные изменения, но они происходят.

«Я хочу, чтобы пример нашего жилого комплекса стал прецедентом, – говорит архитектор. – Чтобы остальная часть Лукьяновки, глядя на нас, тоже облагораживала свои территории. А за ней – и весь город».

Партнер проекта?

Хочу жить в Creator City

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: