logo

Архітекторка житлового комплексу Creator City: «Ми зробимо на Лук’янівці парк як у Нью-Йорку». Як змінити промзони Києва

Архітектори всього світу вже пів століття перетворюють занедбані промзони міст. У Києві, Лондоні, Копенгагені, Барселоні та інших містах з’являються сучасні ділові райони, центри культурного та суспільного життя, а старі будівлі отримують нове життя.

У партнерському матеріалі із житловим комплексом Creator City редакція MC.today розповідає, як покинутий лондонський порт став престижним діловим районом, чому від жителів Барселони приховували море та завдяки чому Лук’янівка в Києві скоро стане доглянутою зеленою зоною.

Партнер проєкту?

Як занедбаний порт став діловим районом

Кенері-Ворф – центр ділового життя Лондона. У хмарочосах зі скла та металу з ранку до ночі кипить життя, і працювати тут – значить уже досягти успіху.

Хмарочоси Кенері-Ворф, Лондон
Хмарочоси Кенері-Ворф, Лондон
Хмарочоси Кенері-Ворф, Лондон
Хмарочоси Кенері-Ворф, Лондон

Але так було не завжди. На місці Кенері-Ворф у XIX столітті був порт – один з найбільш завантажених у світі. До середини ХХ століття технології, які там використовували, застаріли і порт занепав. На місці успішного колись доку залишилася 20-кілометрова смуга покинутої промзони.

У 80-х роках лондонському бізнесові стало затісно в центрі міста, і влада й інвестори вирішили побудувати на місці колишнього порту діловий район, Кенері-Ворф. Тут звели кілька хмарочосів і зрозуміли, що офіси далеко від центру міста залишаються незатребуваними. А коли на початку 90-х на ринку нерухомості сталася світова криза, будівництво Кенері-Ворф і зовсім припинили.

Але наприкінці 90-х тут відкрили нову ділянку метро – вона пов’язала Кенері-Ворф із центром Лондона. Порожні орендні площі почали швидко заповнюватися, а будівництво будівель відновилося. Зараз Кенері-Ворф – найбільший діловий квартал Лондона. Його трансформація триває: на місце фінансистів і банкірів поступово приходять IT-фахівці і представники творчих професій.

Кенері-Ворф, Лондон, 1987 рік
Кенері-Ворф, Лондон, 1991 рік
Кенері-Ворф, Лондон, 2011 рік
Кенері-Ворф, Лондон, 2020 рік

Новий сенс для старих просторів

Те, як змінився Кенері-Ворф, називається ревіталізацією. Це реконструкція міських кварталів, які прийшли в занепад. Вона допомагає переосмислити простір, щоб дати йому нове життя. Зазвичай це відбувається з колишніми промисловими центрами і з територією портів. Після ревіталізації вони оживають, стають престижними. У таких районах починають жити, працювати і проводити вільний час люди з вищими доходами, ніж ті, хто жив там до ревіталізації.

Анна Іскіердо

За словами архітекторки бюро АІММ Анни Іскіердо, ставлення городян до будь-якого депресивного району можна змінити.

«Якби Києво-Могилянська академія відкрила креативний корпус або гуртожиток для студентів на Борщагівці в Києві, навколо нього почала б розвиватися інфраструктура – кафе, громадські простори для молоді, – каже Анна. – Поступово ставлення до району змінилося б. Це і є ревіталізація».

Переосмислювати занедбані простори почали у другій половині ХХ століття.

Відтоді цим шляхом пройшли десятки міст по всьому світу: Таллінн, Відень, Копенгаген та інші міста. Але потужний поштовх ревіталізації дала світова економічна криза 2008 року.

Хочу жити у Creator City

Копенгаген, Данія
Таллінн, Естонія

«Тоді забудовники й архітектори почали шукати нові майданчики для своїх проєктів і привносити свіжі смисли в уже наявні забудови та райони», – каже Анна Іскіердо.

В Україні ревіталізація стала популярною приблизно десять років тому. Яскравий приклад – культурний центр «Арт-завод “Платформа”» в Києві. Колись тут був Дарницький шовковий комбінат. Але 2014 року з покинутих цехів вивезли сміття, поміняли вікна, на території постелили новий газон. Восени того ж року на «Платформі» пройшов перший фестиваль вуличної їжі. Відтоді там постійно проходять концерти й інші події.

Анна Іскіердо працювала над проєктом «Клубу на Кирилівській». Раніше там розташовувався пивзавод. Зараз комплекс будівель перетворюють на центр музики та візуального мистецтва.

«Уже працює клуб, ще буде центр мистецтва та музей, – розповідає Анна. – Усе це в будівлях 1890 року, дуже гарних – із чавунними колонами, цегляними склепіннями, підвалами, солодовнями. Ми не зруйнували їх, а реконструювали і зберегли душу будівлі».

Клуб на Кирилівській
Клуб на Кирилівській
Клуб на Кирилівській
Клуб на Кирилівській

Важливо, щоб ревіталізація приносила користь людям, наприклад, несла освітню функцію, каже Анна. Необов’язково, щоб на покинутій території відкрилася школа або дитячий садок. Це може бути що завгодно – музей сучасного мистецтва, бібліотека, майданчик для виступів учених.

Нове життя для Барселони

Архітекторка вважає, що при оптимальній ревіталізації на територію, що вже стала перспективною, приходять інвестори. Наприклад, влада міста може розбити сучасний парк розваг у покинутій зоні. Завдяки цьому вона оживе і почне залучати людей. Інвестори, бачачи це, самі стануть боротися за територію.

Ніхто не відміняв теорії розбитих вікон: якщо в місті багато занедбаних територій, воно й саме стає занедбаним.

Подібним чином діяли в Барселоні. Ще 60 років тому це було провінційне індустріальне місто. Через склади і промислові будівлі тут неможливо було пройти до моря. Автор антиутопії «1984» Джордж Орвелл 1937 року кілька тижнів прожив у Барселоні і, за легендою, спочатку навіть не здогадувався, що живе біля моря. Щоб побачити його, Орвеллу довелося забратися на дах театру.

Барселону перетворювали в кілька етапів. Влада почала з генерального прибирання та ремонту парків і садів. Потім у них встановили скульптури і стали проводити виставки. До початку Олімпіади 1992 року в Барселоні почали створювати громадські простори. На місці кількох колишніх фабрик французький архітектор Жан Нувель відкрив парк Parc del Centre del Poblenou (Центральний парк Побленоу. – Прим. ред.) – зону з екзотичними квітами й артоб’єктами.

Барселона, Іспанія
Барселона, Іспанія
Барселона, Іспанія

Поступово на місці причалів риболовецьких судів з’явилися пляжі, концертні майданчики та яхтклуби. Барселона стала курортом та одним з туристичних центрів Європи.

Хочу жити у Creator City

Перетворення Барселони показує, що озеленення занедбаних зон може вдихнути життя не тільки в район, а й у ціле місто. Необов’язково створювати парк, можна засадити територію лісом – це знизить рівень міського шуму і зменшить вітрове навантаження. Простір біля води можна об’єднати із зеленою територією, зробити човнові станції, басейни, пляжі.

«У центральній частині Копенгагена багато містків, басейнів, майданчиків для футболу на воді. Людям хочеться відпочивати в таких місцях, – розповідає Анна. – У Талліні, біля узбережжя Балтійського моря, раніше була промзона, а тепер там готелі та зони відпочинку».

Центральний парк Нью-Йорка на Лук’янівці

Перед тим як переосмислювати і починати кардинально міняти територію, потрібно придумати концепцію проєкту і зрозуміти, які проблеми міста він вирішить.

«Це повинно бути щось принципово нове. Умовно, якщо ви хочете зробити із промзони в Києві парк, то парків уже багато. Тому потрібен не просто парк, а Діснейленд», – каже Анна.

Незвичайний парк площею понад 2 га восени почнуть розбивати на столичній Лук’янівці. Там на території колишнього хлібозаводу забудовник «Креатор-Буд» зараз зводить новий житловий комплекс Creator City. Одна з «фішок» комплексу – відкритий парк, у якому зможуть гуляти всі жителі столиці. Там буде водойма із золотими коропами, живитиме її вода зі свердловини.

Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City
Як виглядатиме парк у житловому комплексі Creator City

Парк розіб’ють на зони – у них обладнають мініфутбольне поле, майданчики для розминок, вольєр для вигулу собак і літній амфітеатр, у якому висадять польові трави. Вони цвістимуть і пахнутимуть по-різному в різні пори року – для цього архітектори працюють разом з дендрологами.

За амфітеатром буде прогулянкова зона з водоймою, а навколо нього – пагорби, засаджені хвойними деревами та японськими кленами. Забудовник планує зробити в парку виставку сучасного мистецтва.

«Ця зона нагадуватиме Центральний парк у Нью-Йорку – оазу серед висоток і бетону. Повноцінно рослини виростуть через три – п’ять років, стільки ж створюватимемо газони», – каже Анна.

Сам Creator City – житловий комплекс бізнес-класу нового формату. Він спроєктований за принципом «місто в місті», коли на території є все, що потрібно для життя: спорткомплекс із басейном, супермаркет, дитячий садок, спа та салон краси, медичний центр.

У Creator City буде вісім будинків. Їх спроєктували в одному стилі, але завдяки різній поверховості та відмінностям у зовнішньому вигляді в кожного будинку буде свій характер.

Квартири в житловому комплексі – з посиленою шумоізоляцією та панорамними вікнами. У кожній обладнають автономне опалення.

Хочу жити у Creator City

На загальній прибудинковій території розташуються простори для прогулянок, відпочинку і спорту та місця для вигулу собак. На перших поверхах будинків з’являться офіси, магазини та сервіси. А завдяки дворівневому підземному паркінгу у дворі не буде автомобілів.

Як виглядатиме житловий комплекс Creator City
Як виглядатиме житловий комплекс Creator City
Як виглядатиме житловий комплекс Creator City
Як виглядатиме житловий комплекс Creator City
Як виглядатиме житловий комплекс Creator City

Як може змінитися Київ

Анна Іскіердо каже, що в Україні, і в Києві зокрема, є промзони і спальні райони, які потребують ревіталізації. Вони, можливо, теж коли-небудь стануть пам’ятками. Це можуть бути зони відпочинку біля води, простори з музеями та виставковими центрами, ділові райони – що завгодно.

«У Києві це територія вздовж проспекту Перемоги та вулиці Златоустівської, де колишні підприємства обнесені парканом, будівлі заводу “Більшовик” на Шулявці, промзони на метро “Видубичі” уздовж Дніпра», – каже Анна Іскіердо.

Останнім часом територія біля станції метро «Лук’янівська» оживає – там відремонтували вулиці Зоологічну, побудували кілька бізнес-центрів, клініку, паркінг. Це повільні зміни, але вони відбуваються.

«Я хочу, щоб приклад нашого житлового комплексу став прецедентом, – каже архітекторка. – Щоб інша частина Лук’янівки, дивлячись на нас, теж покращувала свої території. А за нею – і все місто».

Партнер проєкту?

Хочу жити у Creator City

Ваша жалоба отправлена модератору

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: