Борис Пилипенко

До того, як створити власну майстерню, я ніколи не мав справи з меблями. Я працював у сфері економіки, в юридичній компанії, на митниці, проте завжди хотів мати щось своє. Роздумуючи, що це могло би бути, ми з дружиною зупинились на меблях. Пам’ятаю, як на відпочинку в Єрусалимі, біля Стіни Плачу загадали бажання – створити власне виробництво. З того моменту у 2011 році і зародилась історія Kassone – майстерні з виготовлення меблів під індивідуальне замовлення. Як пролитий засіб для зняття лаку допоміг в пошуку партнера для бізнесу З Андрієм Руденком, теперішнім співзасновником Kassone, ми були знайомі задовго до того, як народилась ідея цієї справи. Я знав його як хорошого майстра. Він допомагав нам реставрувати старовинні батьківські меблі з натурального дуба. І, власне, це знайомство спонукало створити виробництво саме з Андрієм, тому що в мене досвіду не було. Одного разу моя дружина розлила засіб для зняття лаку на красивий дерев’яний стіл. Ми покликали Андрія, щоб він допоміг його реставрувати. І запропонували йому створити власну фабрику. Андрій погодився. Так все і почалось. Тоді ми включились в роботу: знайшли приміщення в промисловому районі Києва на ДВРЗ, купили перше обладнання і почали шукати замовлення. Без просування та обладнання: як ми шукали перших клієнтів, коли друзі закінчились Як і більшість бізнесів, ми починали з того, що обслуговували друзів, а потім друзів друзів. Це дало нам можливість набити руку. Хоч тоді ми не мали багато обладнання та майстрів, але казали клієнтам, що робимо меблі будь-якої складності. Так нам навіть вдалось попрацювати з замовником, який будував котеджне містечко. Досвідчена фабрика, на якій раніше працював Андрій, не могла виконати потрібний проєкт, а ми змогли. В якийсь момент у знайомих вже не було потреби в меблях, тому ми вирішили брати участь у меблевих виставках, спочатку українських. На них ми познайомились з багатьма дизайнерами, які зацікавились виробами Kassone, і почали приходити до нас як замовники – це дало бізнесу новий поштовх уперед. Як виставки змінили наш підхід до роботи Наші перші стенди на виставках не мали структурного підходу. Якщо в той момент нам подобалось робити шафи і комоди, то на виставку ми їх і везли. Пізніше я зрозумів, що треба спочатку аналізувати ринок, тестувати нові концепції та предмети. Так ми дійшли до створення колекцій з декількох предметів: стільці, столи, шафи, крісла та інше. Такий підхід допомагає аналізувати, які меблі подобаються людям більше, на що звертають увагу. Зараз я з командою презентуємо наші вироби на виставках в Брюсселі, Лондоні, Парижі, Мілані та інших містах і розповідаємо про український дизайн за кордоном. Фото 1: Борис Пилипенко, співзасновник майстерні Андрій Руденко, партнер з розвитку Роман Михайлов. Фото 2: команда Kassone Про бізнес під час війни і мобілізацію, коли більшість співробітників – чоловіки На початку повномасштабного вторгнення ми мали багато замовлень в роботі, проте все ж зупинили виробництво. Через місяць почали поступово обдзвонювати замовників і уточнювати, чи планують вони доробляти проєкти. Більшість сказали, що планують, тому ми знову взялись за роботу. Був момент, що в Києві страшні обстріли, а ми завантажуємо машину з меблями на відправку в Індію. Тоді було приємно розуміти, що таким чином даємо можливість економіці працювати. За два з половиною роки війни ми навчились справлятись і з обстрілами, і з вимкненнями світла. Проте зараз, мабуть, найбільшим викликом є мобілізація. Сьогодні в нашій команді більше 40 співробітників, і майстри – це переважно чоловіки. Відповідно я, як керівник, не можу бути на 100% впевненим, що наступного місяця вони продовжать працювати. Та і щодо себе не можу бути певним, бо теж стою на обліку. 12 членів нашої команди зараз служать у лавах ЗСУ. Звісно, це вплинуло на роботу майстерні і спонукало шукати нових людей. Нещодавно ми вперше взяли на посаду шліфувальника деревини-жінку. Вже маємо досвід роботи з демобілізованими. Це наші хлопці, які служили, отримали поранення та повернулись додому. Майстер по деревообробці-столяр Віталій виготовляє дверне полотно Складнощі під час виходу на міжнародний ринок Ми на ринку з 2011 року і завжди дивились в напрямку закордону. Повномасштабна війна змусила швидше в це включитись, бо ми не знали, яким надалі буде попит у внутрішнього покупця. Презентувати себе на міжнародному ринку вирішили під окремим брендом — Panoptikum Collections. В Panoptikum Collections ми дали собі свободу підійти до створення меблів, як до витворів мистецтва. Наші вироби — це творчість та функціональність одночасно. Шафа Bubbles бренду Panoptikum Collections Зараз найбільш успішним для нас проєктом для закордонного ринку є шафи Bubbles. Перша виставка, де ми представили прототип, була у Брюсселі. Уявіть моє здивування, коли я дізнався, що фото шафи помістили на білборди, які висіли по всьому місту. Після того ми презентували цю колекцію у Парижі та Мілані, а також розмістили на продаж у меблевих шоурумах Гааги та Лондону. Найскладніше у запуску міжнародного напряму – знайти класного експорт-менеджера, який формуватиме команду. На щастя, нам це вдалось, і зараз ми маленькими кроками розвиваємось як в Україні, так і за кордоном. Зараз наша ціль на іноземному ринку – познайомити якомога більше дизайнерів з нашими брендами через виставки, різні сервіси, медіа та соцмережі. Як операційний директор, я вже давно зрозумів, що швидкого стрибка не буває і важливо щодня злагоджено та системно працювати усією командою. Виклики, з якими я зустрівся як операційний директор, та мої поради при виході на міжнародний ринок З моменту запуску Kassone я відповідаю за все, крім дизайну меблів. Напевно, найскладнішими викликами для мене було сформувати команду з крутих людей та зробити бізнес системним. Аби впоратись з цими викликами, я завжди дотримуюсь принципів, які встановив сам для себе: Мені важливо працювати пліч-о-пліч з позитивними людьми. За моїм досвідом, лише з таких людей можна сформувати злагоджену команду. Як керівнику необхідно бути людяним, чути інших, а ще – мати внутрішній ресурс на роботу – як з клієнтами, так і з командою. Мені в цьому допомагає спорт. Я займаюсь щоранку 5 разів на тиждень. Це легка атлетика, бокс, плавання, кросфіт, і з недавнього часу ще й військова підготовка. Ще один важливий пункт – системність. Так, ми робимо якісні меблі, проте клієнту треба більше, ніж якість: сервіс, вчасність, відповідальність, щоб результат був кращим, ніж візуалізація. Досягти системності мені допомагає планування: ведення нотаток, чек-листів та постійні нагадування. Багатьом здається, що це такі прості щоденні кроки, але вони дійсно приносять результат. Для мене це працює не лише в бізнесі, а й в житті. Коли виходиш на міжнародний ринок, на початку тут кожен клієнт на вагу золота. Відповідно працювати потрібно дуже чітко. Тим підприємцям, хто лиш дивиться на іноземні ринки, раджу формувати унікальні пропозиції та вкладатись в команду, яка зможе правильно висвітлити і презентувати ваш бренд. За моїми спостереженнями, саме така зв’язка допомагає бізнесу бути впізнаваним і отримувати продажі за кордоном.

Борис Пилипенко

З промислового району Києва – в шоуруми Гааги і Лондону: як я запустив міжнародний меблевий бренд