Олена Гаркуша – автор контенту на сайті

Ви, мабуть, чули, що незамінних людей не буває. В більшості звільнень я чула цей вираз від співробітників, керівників, та навіть від тих хто йшов: «незамінних не існує». Я, цей вислів... терпіти не можу. Так, так, я рекрутер, і на своєму досвіді я супроводжувала немало звільнень, проводила exit interview, прощалася зі співробітниками, які стали друзями, і, очікувано, цю фразу повинна була вигадати я, але ні. Коли я кажу це в професійному колі, то отримую достатньо критики від колег та менеджерів і я чомусь завжди чую, що HR не може так казати, бо це ризиковано, хоча б з точки зору кадрового резерву. На кшталт, така філософія впроваджує «розведення» спеціалістів з унікальними знаннями, які в майбутньому зможуть маніпулювати чи навіть шантажувати своїм звільненням. Хочу зазначити, що все, що ви прочитаєте далі, ніяк не стосується того, щоб ставити компанію під ризик у разі звільнення ключових спеціалістів. Так, незамінних не існує! Звісно не існує, якщо ви сприймаєте людину суто як функцію, як інструмент виконання задач. Тоді ви заміните цю функцію, купите «новий інструмент», навіть якщо профіль був дуже вузьким. Це питання власне грошей, ну і може це займе трохи більше часу, що знову ж таки про гроші… Але! Але, якщо співробітник у компанії був не тільки функцією, але на додаток ще був особистістю. Зі своїми унікальними навичками, емпатією та гнучкістю, блискучим почуттям гумору, аналітичним розумом та вмінням дуже глибоко фокусуватися на цілі та бачити далі та ширше ніж просто задача. Якщо він вмів працювати в команді, менторити новачків та вести перемовини, збиратися в стресових ситуаціях та не панікувати, вирулювати конфлікти, та плідно працювати з токсичними колегами. Якщо на співробітника можна було покластися в будь-який ситуації і бути впевненим, що він не підведе. На додаток, для нього компанія та бізнес були не просто можливістю заробити, але до того ж він був дотичний до цілей та цінностей, а розуміння перспективи розвитку продукту та знання виходили далеко за рамки його позиції. То давайте будемо чесними, ви не заміните таких людей, бо разом з нею піде все вище зазначене. Звісно компанія буде працювати далі, продукт буде розвиватися, гроші будуть зароблятися. Може бути, що аналітика розвитку продукту завмре на якийсь недовгий час, може навіть і просяде, але далі все піде по накатаній і на рівні функції все буде як завжди. І ви скажете мені: а що ще потрібно, головне ж гроші, вірно? Гроші та розвиток… А потрібно мені по суті небагато. Хотілося б, щоб ми сприймали наших співробітників не тільки як функцію. Бо з відношенням до співробітника «незамінних не буває», ми втрачаємо набагато більше ніж просто «робочу одиницю». Як показує досвід, в компаніях, де люди не функція, а дещо більше, в кризових ситуаціях співробітники гуртуються навколо проблем бізнесу, тому що компанія для них не просто ресурс. Я кажу це не для пишних слів, а тому, що була свідком такого відношення до спеціалістів. І, коли компанія була на грані катастрофи, тоді і співробітники, на деякий час одноголосно вирішили відмовитись від зарплат, щоб підтримати бізнес. На моє здивування, бо я бачила таке вперше, мені відповідали: а як може бути по-іншому, ми ж всі разом це будували, ми не можемо просто все кинути. Мабуть, не багато власників стикалися з таким відношенням в кризових ситуаціях, бо, дайте відгадаю… «незамінних не існує». Так що друзі, власники компаній, якщо ви мрієте, щоб ваші співробітники не ставилися до вас та вашого бізнесу просто як до ресурсу, не ставтеся до них, як до функції. А співробітникам бажаю цінити роботодавців, які бачать в вас особистість, бо це надзвичайна рідкість.