Тетяна Шелест

П'ять років тому ми з чоловіком сиділи на кухні своєї квартири в Дніпрі та проєктували ескіз витяжки для манікюру. Тоді ми навіть уявити не могли, що за декілька років будемо мати власну компанію з обертом у 2 млн. євро, будувати завод та доставляти свою продукцію в 30 країн світу. А ще... починати все з нуля під час повномасштабної війни. Небезпечна професія майстра манікюру – ми придумали, як зарадити Про це зазвичай не говорять, але професія майстра манікюру небезпечна для здоров'я – ніхто не надавав серйозного значення шкоді нігтьового пилу. Ми провели наукове дослідження на базі Дніпровського національного університету і довели, що тривала робота майстрів без витяжок призводить до накопичення пилу в легенях, а далі – до алергічних захворювань. Витяжки абсорбують нігтьовий пил та усі шкідливі випаровування, що супроводжують манікюрні процедури. Але з ними є проблема: вони габаритні, незручні, а мішок із зібраним нігтьовим пилом звисає під столом, торкається майстра і складний в експлуатації. Витяжка, яка абсорбує нігтьовий пил У нас з'явилася ідея: перетворити їх на компактний гаджет, який би поміщався навіть у сумочку майстра. Створили модель і у 2017 році запустили виробництво, бренд назвали SheMax. Продукт одразу ж прийняли в Європі та Америці. Але у 2019-му конкуренти скопіювали модель нашої витяжки та представили її на всеукраїнській виставці Estet-Beauty-Expo за дуже низькою ціною. Здавалося, ми втратили все, бо вклали у цю модель та виставку всі свої гроші та сподівання. Але вирішили не здаватися: взяли кредит, двомісячного сина та полетіли до Китаю за натхненням. Повернулися з ідеєю нової двомоторної витяжки і за три місяці її створили. Переломним моментом для нашого розвитку стала пандемія. Ми працювали в Україні, займалися звичайними роздрібними продажами, але у пік ковідного застою неочікувано отримали замовлення з Італії на п'ять млн грн. Пам'ятаю, той день досі. Радість, шок, ступор. Ми з Сергієм на той момент ще не бачили таких грошей. Тоді ж офіційно відкрили компанію і отримали НДС. Повномасштабна війна змусила почати все з нуля Під виробництво у Дніпрі ми орендували колишній гуртожиток, перероблений під цехи, але вже скоро там стало затісно. Бізнес набирав обертів, а площа приміщення не дозволяла розмістити нове обладнання. Ми знайшли готовий завод і вже хотіли купити, але за два тижні до початку повномасштабної нас щось спинило. Ми лишилися у нашому приміщенні. Найважче було у блекаути: ми купили генератор на 50 кВт за 600 тис. грн, але його не відвантажили вчасно, чим затримали виготовлення витяжок. Потім ми виявили, що нам прийшла бракована плата, а все постачання затримувалось – чекати потрібно було мінімум чотири тижні. У цей час європейці запустили рекламу SheMax, попит божевільний, як і гроші, вкладені в продукт. Дистриб'ютори засипають дзвінками та повідомленнями. Наші витяжки чекали в 10 країнах, з яких три нові, а ми не могли зробити товар і надіслати людям. Навіть, якби сталося диво і ми б виготовили все за тиждень, то перетин кордонів, складання логістики, пошук водіїв у той час все одно б затримали постачання. Стало зрозуміло, що залишати виробництво у Дніпрі ризиковано. Тому ми з чоловіком прийняли спонтанне, але сміливе рішення – купити на Закарпатті землю і будувати виробництво з нуля. І тут почалися нові проблеми. Під час релокації виробництва втратили понад 30 тис. євро На територію виробництва у Дніпрі велика фура заїхати не могла. Все обладнання спочатку вантажили у маленькі автобуси, вивозили на більшу локацію і там вже перевантажували у фури. Це був ще той квест. Коли наші співробітники вантажили в «буси» все було гаразд. Але далі вже були не наші люди, які кидали у фури дороге обладнання, як картоплю лопатою. Один верстат вартістю понад п'ять тис. євро було зламано, а товару пошкоджено більш як на 10 тис. євро. Загалом, коли ми перевозили обладнання з Дніпра в Ужгород втратили понад 30 тис. євро. Сергій та Тетяна Шелест на новому будівництві заводу Ми з родиною теж переїхали до Закарпаття і просто у полі купили три гектари землі. Будували виробництво на генераторах, бо світла не було. Будматеріали закуповували в містах, куди постійно прилітали ракети. Коли з Дніпра приїхало обладнання, в цеху ще не було ані дверей, ані воріт. Єдиним місцем зі світлом та дверима був офіс. Прямо у ньому робили заготовки, збірку, паяли плати, аби укомплектувати витяжки одразу ж після запуску обладнання на новому виробництві. Тож офіс перетворився на мінівиробництво з купою дротів та чоловіків з паяльниками. Але команда терпіла все. І вже за три місяці з нуля ми звели завод SheMax. Паралельно відкрили ще дві компанії, отримали торгову марку SheMax у Європі та вийшли на американський ринок. Порівняно з 2021 роком, у 2022 обіг компанії виріс вдвічі – з одного млн євро до двох. Завод SheMax До кінця 2022 року ми повністю релокували виробництво з Дніпра до Ужгорода і 30 грудня 2022 року здійснили перше відправлення до Польщі з нового заводу. Ключові співробітники переїхали разом із нами, ми всім підняли зарплату, оплачуємо проживання, проїзд та надаємо робочу машину. Зараз SheMax – це найбільший завод в Україні з виробництва професійного обладнання для салонів краси.

Тетяна Шелест

Релокували виробництво з Дніпра до Ужгорода: втратили 30 тис. євро, але за рік збільшили обіг вдвічі